Харківські документатори допомагають слідству запроторити Путіна до в'язниці
У Харківській області окупанти скоїли понад 10 000 воєнних злочинів — четверть від усіх, які розслідуються в Україні. Цивільні залучені спеціалісти допомагають слідству фіксувати наслідки руйнувань та шукати інформацію.
Завдяки роботі документаторів-добровольців вже вдалося отримати додаткові докази причетності до воєнних злочинів командувача російського армійського корпусу та зібрати чимало доказів для Міжнародного кримінального суду.
Потрапляли під обстріл і на мінні ділянки
Усе почалося з того, що більшість членів команди Інформаційного центру "Майдан Моніторинг" на початку повномасштабної війни лишилися в Харкові. Спочатку учасники громадської спільноти моніторили ситуацію у місті, але вони прагнули стати в нагоді слідству — у документуванні руйнувань, які вчиняли російські війська. Спершу активісти звернулися до Офісу Генпрокурора.
"Там нам сказали: ось є форма на сайті, залишайте інформацію, ми потім розглянемо. Ми протестували ту форму і зрозуміли, що цей формат не працює. Згодом нам відповіли, але пройшло аж три місяці.Тому вже за кілька днів ми вийшли на Управління СБУ в Харківській області, і з’ясувалося, що їм потрібні були люди, що змогли б допомогти з фіксацією злочинів та передачею інформації через захищені канали", — розповів KHARKIV Today секретар правління Інформаційного центру "Майдан Моніторинг", один з документаторів воєнних злочинів Сергій Петров.
З 10 березня 2022 року активісти почали співпрацювати з СБУ у якості залучених спеціалістів до кримінальних проваджень. Як виявилось, Службі безпеки тоді дуже бракувало людей — Харків обстрілювали щоденно, співробітники правоохоронних органів не встигали фіксувати наслідки самостійно. Кожного ранку документатори отримували перелік адрес, за якими необхідно було виїхати та задокументувати на фото та відео результати обстрілів. Вони пройшли онлайн-тренінг щодо особливостей фото-та відеозйомки, щоби такі матеріали можна було використати в якості доказу не лише в українському, а в міжнародному суді.
"Фіксування злочинів — не те саме, що просто фотожурналістика. Це повинно бути фото та відео з геолокацією, щоб це було доказом не лише для національного судочинства, а й для міжнародного. Також є особливості щодо зйомки, аби показати масштаб ушкоджень та руйнувань якогось об’єкту чи території", — пояснює Петров.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд виніс вирок кримінальному авторитету, який працював на вагнерівців
На початок травня 2022 року документатори зафіксували руйнування та пошкодження на приблизно 250 об'єктах, а потім перестали рахувати, бо таких об'єктів стало надто багато. Під час сильних обстрілів Харкова не завжди вдавалося доїхати на завдання на північні околиці міста через небезпеку. Завдяки волонтерам документатори мають захист: бронежилети, шоломи та аптечки. Потрапляли і під мінометні чи артилерійські обстріли, та, на щастя, не постраждали, бо дотримувались правил поведінки — падали на землю та не панікували..
Зараз команда, яка налічує понад 10 людей, в основному працює на деокупованих територіях Харківщини та допомагає слідчим у фіксації воєнних злочинів, здійснених росіянами.
"Наказ віддають особисто Путін, Шойгу, Герасимов"
Документатори допомагають слідству і в іншій площині — працюють з відкритими даними в інтернеті. Ці матеріали потім стають частиною доказової бази в кримінальних провадженнях. До речі, саме з аналізом інформації з відкритих джерел наразі в основному працює сам Сергій Петров. Проводиться аналіз соціальних мереж росіян та їхніх пропагандистських ресурсів. Зокрема, команда Інформаційного центру "Майдан Моніторинг" брала участь у зборі доказів для оголошення підозри генерал-лейтенанту Андрію Рузинському, який командує 11-м армійським корпусом Балтійського флоту Західного військового округу та був командувачем російського угрупування військ "Балаклія" від березня до липня 2022 року. За його наказом російські військові обстрілювали Харків, Чугуїв та навколишні населені пункти, руйнуючи житлові будинки та цивільну і критичну інфраструктуру області. Активісти та слідчі збирали докази від початку вторгнення до травня 2023 року.
Документатори не розповідають про методи своєї роботи (на цей час це таємниця слідства), але кажуть, що, знаючи про види застосованої зброї завжди можна встановити, хто саме дав наказ з неї стріляти— російська армія дуже централізована в системі управління. Так само можна довести і провину вищого керівництва РФ у підриві Каховської ГЕС.
"Російське військо має чіткий розподіл функцій.. Наказ щодо ударів по стратегічних об’єктах, таких як ГЕС чи електростанції в цілому, віддають особисто Путін, Шойгу та Герасимов — це лише і виключно рівень найвищого військово-політичного керівництва Росії – президент, Міноборони та Генштаб. Вся інша вертикаль – виконавці. Навіть командир військового округу чи командувач роду військ або виду збройних сил не може віддати цей наказ", — пояснює Сергій Петров.
Втім, аби прослідкувати увесь ланцюжок від командирів до виконавців, необхідно провести тривалі слідчі дії.
Хоч Міжнародний кримінальний суд ще нескоро працюватиме з доказами злочинів росіян, які зібрали харківські документатори, їхня робота дає про себе знати вже зараз. Фотографії зруйнованого Харкова та області, які активісти зробили від березня минулого року побували на кількох важливих закордонних політичних подіях та стали для впливових політиків Європи та світи унаочненням масштабів руйнувань через удари росіян по цивільній інфраструктурі Харківщини..
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Армія катів. Як росіяни знущалися з цивільних у Харківській області
"Перша наша виставка пройшла наприкінці серпня минулого року на закритій зустрічі голів МЗС країн ЄС у Празі, Чехія. Були виставки в Польщі, Німеччині, Великій Британії, Румунії, а також в низці міст Україні Там були ті люди, які ухвалюють рішення про політичну, військову, економічну допомогу Україні", — розповідає Сергій Петров.
Харківські документатори мають надію, що за результатами їхньої роботи міжнародні суди притягнуть до відповідальності тих російських військових та політиків, які причетні до воєнних злочинів.
Жителі Харківщини, що постраждали від дій російських військових або стали свідками воєнних злочинів, також можуть допомогти слідству. У такому разі необхідно звернутися на гарячу лінії СБУ чи прокуратури, аби свідчення і докази були долучені до кримінальних проваджень.
Гаряча лінія СБУ: 0 800 500 021.
E-mail: [email protected]
Прокуратура: (044)-200-76-24;
E-mail: [email protected]
