Під обстрілами, але без захисту від держави. Чому з прифронтових громад Харківщини зняли спецстатус
Барвінкове розташоване за 50 кілометрів від лінії фронту, Лозова постійно потерпає від атак на залізницю, безпекова ситуація в Пісочині не змінюється роками — передмістя Харкова страждає від обстрілів так само, які і в 2023-му. Але згідно з новими правилами, ці громади втратили спеціальний статус, що давав певні пільги місцевим підприємствам.
З 5 червня вступив у силу новий Перелік територій, де ведуться або велися бойові дії. Наказ видало Міністерство розвитку громад та територій. Він докорінно змінив підхід до включення населених пунктів до списку зі спеціальним статусом, тим самим позбавив цього статусу безліч міст, селищ та сіл Харківської області, які постійно перебувають під обстрілами РФ або знаходяться поблизу фронту.
Ніхто нічого не пояснив
Цього разу йдеться про громади, що розташовані у 100-кілометровій зоні від лінії боєзіткнення. Якщо раніше статус зони бойових дій чи можливих бойових дій у Міністерстві визначали для цілої громади або навіть району, то відтепер рішення приймають по кожному конкретному місту чи селу.
Головна практична зміна полягає у тому, що в переліку з'явилися точні дати початку та кінця дії спеціального статусу, наприклад, зони тимчасових бойових дій. У Мінрозвитку запевняють, що оновлення переліку має зробити систему більш прозорою та зручною для громад. Наприклад, розрахунок податкових преференцій для підприємств та оформлення соціальних виплат для переселенців відбуваються автоматично на основі точних і прозорих даних з єдиного документа.
На ділі вийшло так, що у червні керівники громад відкрили оновлені реєстри і з подивом виявили, що їхню громаду, яка постійно перебуває під ворожими обстрілами, викинули з переліку заднім числом, і спеціального статусу немає вже з кінця березня 2026 року.
До переліку цих громад входить і Барвінкове — місто на півдні Харківської області, важливий логістичний вузол як для військових, так і для цивільних і, фактично, "ворота на Донбас". Для місцевих жителів таке рішення Міністерства стало повною несподіванкою.

"Це несправедливо. Нам ніхто нічого не пояснює. Лінія фронту по метрах наближається, до нас вже fpv-дрони долітають. Будемо просити голову районної адміністрації, щоб звернувся до обласної військової адміністрації принаймні за поясненнями", — прокоментував ситуацію KHАRKIV Today Барвінківський міський голова Олександр Бало.
Так само ніхто не попередив про зміни і міську адміністрацію сусідньої Лозової, міста, яке щотижня потерпає від атак на залізницю та інші об'єкти цивільної інфраструктури.
"Чого це все робити, якщо в мене обстріли йдуть мало не кожен день? Ну що, це нормальне ставлення? Я думаю, що це була некомпетентність відповідних людей, клерків, які готували цей матеріал. Так комісії доповіли, яка ухвалювала це рішення, хоча ми подавали обґрунтування, що до нас долітають і "шахеди", і КАБи, і ракети, і чого тільки не було", — обурюється мер Лозової Сергій Зеленський. Він вважає, що причиною такого суперечливого рішення стала звичайна помилка, некомпетентність чиновників.
До числа населених пунктів, які більше не є зонами можливих бойових дій, потрапили і передмістя Харкова, Пісочинська і Солоницівська громади, селище Високий, міста на сході області Балаклія і Зміїв, і навіть деякі села Золочівської громади, де обстріли не припиняються ані на день. Пісочинський селищний голова Олег Чернобай веде перемовини з обласною адміністрацією, аби статус громаді повернули. Готують звернення і в Барвінковому. Не погодилися з рішенням і в Балаклії
"Станом на сьогодні маю інформацію, що спеціальна комісія Міністерства погодила повернення Балаклійської громади до відповідного Переліку. Очікуємо на офіційне оприлюднення документа найближчим часом", — заявив начальник Балаклійської МВА Віталій Карабанов.
Лозівський міський голова також вже переговорив з ХОВА і з міністерством і має надію, що список невдовзі переглянуть.
Що буде з прифронтовими громадами без спецстатусу?
У Міністерстві спеціальний статус громадам присвоюють з 2022 року. Розрізняються окуповані території, території бойових дій та території можливих бойових дій.
Статус території можливих бойових дій дає певні преференції як для громади, так і для переселенців, що з неї виїхали. Жителі громади, які переїхали із зони можливих бойових дій, мають право на виплати як ВПО (2000 грн та дорослого та 3000 на дитину в місяць), щоправда, зараз гроші платять тільки людям з інвалідністю, пенсіонерам та малозабезпеченим.
Ті, хто залишився, мають спрощений доступ до благодійної допомоги, адже статус громади дозволяє фондам працювати без особливих ускладнень.
"Ситуація сильно погіршить співпрацю з благодійними організаціями. Є спеціальні програми, які розраховані для прифронтових територій, втрата статусу території можливих бойових дій закриє їх для нас", — вважає мер Барвінкового Олександр Бало.

Певні преференції мають і підприємці, що працюють в таких громадах. Бізнес звільняється від більшості фінансових штрафів, зокрема за порушення правил використання касових апаратів. Також значно простіше стає доводити форс-мажорні обставини у Торгово-промисловій палаті, якщо через безпекову ситуацію підприємство не змогло вчасно виконати умови контрактів.
Та найбільшу загрозу скасування спецстатуса несе комунальним підприємствам прифронтових громад. Зараз вони можуть бронювати всіх співробітників, після втрати статусу — лише 50%.
"У мене укомплектованість підприємств критичної інфраструктури зараз — 75% від потреби. 25% немає взагалі. Якщо нам ще й бронювання зменшать, то в нас буде завал", — каже мер Лозової Зеленський.
Поки зміни не вступили в силу, а громади не відчули на собі різкого погіршення ситуації в комунальній сфері, у Мінрозвитку є можливість оперативно виправити ситуацію. Новий перелік з урахуванням помилок вже готують.