Статус кандидата в члени ЄС: що це дасть Україні та Харкову
Справедливий і незалежний суд, контроль над чиновниками, право на європейські гранти, захист прав національних меншин. Статус кандидата в члени ЄС має запустити в Україні зміни, які вплинуть на життя кожного громадянина.
23 червня європарламентарі підтримали надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Від подачі заявки до ухвалення рішення пройшло лише чотири місяці — рекордний термін, зазвичай заявки розглядали рік-півтора. Разом зі статусом кандидата Україна отримала і вимоги щодо проведення реформ. Зазвичай такі умови претендентам висувають перед тим, як присвоїти статус, але Україна — єдина країна, яка воює за свій європейський вибір, тож кандидатом стала авансом. Але від того, як швидко будуть проведені реформи, буде залежати те, чи стане країна членом Євросоюзу, залишиться кандидатом на роки чи взагалі втратить цей статус.
Легше отримати гроші
Основні преференції від кандидатства Україна отримає після того, як проведе реформи, але певні переваги з'явилися вже зараз. Євросоюз має низку програм підтримки, які призначені виключно для країн-кандидатів. У 2007 році Європейський Союз запровадив єдиний інструмент фінансової допомоги кандидатам — ІРА (Instrument for Pre-Accession Assistance).
"Така допомога може надаватись через гранти, інвестиції або як технічна допомога. Кандидатство також відкриває для України участь у програмах та ініціативах Євросоюзу", — пояснили в Уряді.
Бюджет організації — більше 14 мільярдів євро. Це не значить, що Україна може претендувати на всю суму. Кошти ІРА отримують й інші кандидати: Північна Македонія, Сербія, Албанія, Туреччина. Але відтепер частина цього пирога дістанеться й нам. Гроші дають в основному на програми зі зміцнення верховенства права, на ефективне державне управління, “зелену” енергетику, підтримку малого та середнього підприємництва та сільських громад. Гроші точно не будуть зайвими, враховуючи масштаб воєнних руйнувань в Харківській області і те, як згубно війна вплинула на бізнес — малим та середнім підприємствам відтепер буде простіше залучити європейські гранти.
Крім того, статус кандидата на вступ до ЄС — гарний сигнал для інвесторів. Іноземні інвестиції доведеться залучати для повоєнної відбудов Харкова. В Уряді пообіцяли дати державні гарантії, а гарантії майбутнього члена ЄС викликають більше довіри, ніж гарантії країн без такого статусу.
"Україна зі статусом кандидата може отримати набагато більше інвестицій, оскільки є визначеність, що ця країна стане членом ЄС. Тобто будуть стабільні правила, правова держава та боротьба проти корупції"— вважає старший аналітик Центру "Нова Європа" Лео Літра.
Незалежний суд
Багатостраждальна судова реформа в Україні нарешті отримала шанс бути завершеною. Бо вимога №1 Євросоюзу до України — провести судову реформу та ухвалити закон про процедуру добору суддів Конституційного Суду України.
"Проблема в тому, що суддів КСУ обирають не на чесних і прозорих конкурсах. Тому треба змінювати процедури призначення, щоб ми не терпіли 9 років чергових "тупицьких", — прокоментував вимогу голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Олександр Тупицький, якого він привів у якості ілюстрації недолугої української судової системи — одіозний судя Конституційного суду, який знаходиться під візовими санкціями США у зв'язку зі "значними корупційними діями" та "отриманням грошового хабаря під час роботи в українській судовій системі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голові "окупаційного" суду у Харківській області оголосили підозру
Розуміючи, які "порядні люди" часто стають в Україні суддями, в Єврокомісії прямо вимагають призначати суддів на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок. Така ж вимога стосується і призначення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Чинна процедура не передбачає реального конкурсу та перевірок майбутніх суддів на доброчесність.
Переоцінити значення судової реформи важко. Її проведення теж вплине на інвестиційний клімат в Україні взагалі і в Харкові зокрема. Зараз залучати інвесторів непросто, бо ті не мають впевненості, що зможуть захистити свою власність у суді.
Євросоюз бере під опіку боротьбу з корупцією
Досі Україна мала імідж корумпованої держави. Завдяки кандидатству в члени ЄС ми маємо шанс виправити цю ситуацію. Важлива вимога Єврокомісії — завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП. Конкурс на обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тягнеться вже півтора роки, причому зауважень до процедури відбору не було, але комісія з якоїсь причини переможця конкурсу не призначає. Така сама ситуація і з виборами голови НАБУ — повноваження Артема Ситника закінчились у квітні цього року.
Євросоюз наполягає на завершенні антикорупційної реформи, бо статус країни-кандидата передбачає міцну фінансову підтримку. Чиновники ЄС хочуть бути впевненими, що наші можновладці не розтратять ці гроші без належного контролю з боку громадськості.
Російська мова знову повернеться?
Остання і найбільш суперечлива вимога — завершити реформу законодавчої бази для національних меншин згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. Деякі українські ЗМІ вже почали писати про те, що начебто це означає повернення російської мови до інформаційного простору та шкіл. Але зараз стверджувати це неможливо, адже сучасного закону про права національних меншин в Україні дійсно немає.
Після прийняття так званого "мовного закону" навесні 2019 року Венеціанська комісія розкритикувала деякі його параграфи. Наприклад, згідно з законом, у деяких областях дозволено використання мов меншин паралельно з державною мовою. Використання мав регулювати новий закон про права національних меншин, який так і не прийняли. Саме за це, а не за "утиски" російської мови Венеціанська комісія критикувала українських законотворців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повна дерусифікація. Якою буде нова назва харківського театру Пушкіна
"Враховуючи особливе місце російської мови в Україні, а також пригноблення української мови в минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє необхідність заохочення використання української мови як державної. Тому похвально, що закон про державну мову передбачає позитивні заходи в цьому напрямі, зобов'язуючи державу надати кожному громадянину України можливість оволодіти мовою через систему освіти, організовувати безкоштовні мовні курси та сприяти доступу до фільмів та інших культурних продуктів українською мовою", — таким був тоді висновок комісії.
Тож про перспективу повернення тотального домінування російської мови в українському інформаційному та навчальному просторі говорити зарано. Все залежатиме від того, яким буде новий закон про національні спільноти та їхні права. Очевидно, що представники відмінних від українців етносів, у тому числі й етнічні росіяни, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, отримають право на навчання, отримання інформації та обслуговування рідною мовою, але як саме це виглядатиме, буде зрозуміло лише після появи законопроекту.
