Харків'яни у Берліні. Чи допоможе нам Європа пережити зиму?

Ніколи раніше у Євросоюзі так багато не говорили про Харків, як на цьогорічній Конференції з питань відновлення України. Слова підтримки мужньому місту висловила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші впливові політики. Європейці пообіцяли Харкову допомогти з опаленням та відновленням, та чи дійсно обіцянки допоможуть?

Ігор Терехов був два дні у Берліні, де провів низку переговорів із представниками європейських інституцій та міжнародних благодійних організацій. Мер міста їздив просити ППО для Харкова та гроші для теплогенерації. Як результат — вперше в центрі Євросоюзу прозвучала фраза "Харків — це Європа". 

До Європи запросили, а Patriot під питанням

Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить вже втретє. Але ні на заході у Швейцарії в 2022 році, ні на минулорічній Лондонській конференції про Харків окремо майже не згадували. Цього разу керівники провідних міжнародних інституцій та представники українського уряду вперше зібралися на території ЄС, у столиці Німеччини Берліні. І чимало говорили саме про Харків.

Харківську область на Ukraine Recovery Conference представляла делегація у складі голови обласної ради Тетяни Єгорової-Луценко, мерів міст Харкова, Чугуєва, Лозової, Близнюків та голів Савинської та Балаклійської громад. Усі вони намагалися залучити гроші на відновлення енергетичної інфраструктури та пошкоджених будівель. Звісно, головну увагу приділили Харкову — адже місяць тому назва міста потрапила на перші шпальти провідних світових видань через початок російського наступу на півночі області, що супроводжувався терором населення в самому Харкові. Кадри палаючих друкарні та "Епіцентру", де загинули десятки людей, вразили світ. Тому місто вперше в історії ЄС удостоїлося особливих слів підтримки від голови Єврокомісії.

"Зараз  російські бомби знову падають, ніби дощ з неба. Цілями є цивільні споруди, осередки, де відбувається міське життя, шопінг. І харківське бажання свободи, і Харків потребують нашої допомоги. І тому ми і зібралися сьогодні у Берліні", — сказала Урсула фон дер Ляєн. 

Насамкінець доповіді вона наголосила, що Харків — це Європа. Ці слова вперше пролунали на заході такого рівня. Після цього голова Єврокомісії пообіцяла, що наприкінці червня стартують переговори про вступ України до ЄС.

Втім, окрім цієї мети, однієї для всієї Української делегації, Харків мав і власні — отримати засоби ППО та гроші на відбудову теплогенерації. Про протиповітряну оборону говорили багато і творчо. Свою доповідь Ігор Терехов проілюстрував світлинами малюнків харківських дітей, на яких зображені бойові дії. 

"До війни на таких малюнках були зображені позитивні речі, гарні емоції, усміхнені люди. А зараз у наших дітей одне бажання і прохання до дорослих — закрийте небо над Харковом. Вони хочуть повернутися до нормального життя", — заявив мер міста.

Про ППО говорили на окремому заході "Відновлення Харкова. Основні цілі та плани", що проходив окремо від основних сесій Ukraine Recovery Conference. Харків став єдиним українським містом, який провів власний захід для партнерів. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко  заявив: "Кожен українець зараз — харків'янин". І попросив системи ППО.

"Президент України Володимир Зеленський дуже просто й чітко її озвучив — дві системи Patriot. Для Харківщини вони б суттєво допомогли захистити життя від терору агресора", — сказав депутат.

Чи то дитячі малюнки вплинули на голову німецького уряду, чи більш серйозні аргументи озвучені в кулуарах конференції, але він пообіцяв передати Україні третю установку Patriot та одну IRIS-T. А от чи потраплять ці системи до Харкова — невідомо.

Скільки теплових установок потрібно місту?

10 млрд євро — такі збитки завдала Харкову російська агресія, а про це теж говорили на Ukraine Recovery Conference. Мер міста розповів європейцям, що в Харкові понівечено 9 000 будівель, переважно житлових будинків, пошкоджено більше половини закладів освіти та охорони здоров'я. Але цього разу міський голова не зосереджувався довго на проєктах відбудови житла та інфраструктури, навіть про співпрацю з Норманом Фостером, що вже два роки ніяк не втілиться в якийсь реальний проєкт, згадав лише раз. Терехова зараз більше турбує енергетика. За його словами, вона у Харкові повністю зруйнована.

"Ми розуміємо що попереду зима. Ми розуміємо, що сьогодні, на жаль, наш ворог розтрощив всю генерацію, яка була у Харкові. Всі ТЕЦ зруйновано. Ми не маємо жодного кіловата власної генерації", — визнав міський голова.

В енергетиці, на відміну від сфери протиповітряної оборони, харківська делегація досягла більших успіхів. Були підписані три важливі угоди:

• Харків отримає шість когенераційних установок від Німеччини та Чехії;
• Харків отримає від Світового банку грант у розмірі 47 мільйонів євро та від Європейського банку реконструкції та розвитку кредит — 25 мільйонів євро для забезпечення енергостійкості міста;
• Японське агентство міжнародного співробітництва передасть Харкову енергетичне обладнання (яке саме, поки невідомо).

До опалювального сезону залишається чотири місяці, тож за цей час треба встигнути практично з нуля підключити ці когенераційні установки (компактні станції, що виробляють тепло і електроенергію) та купити або знайти ще кілька десятків, бо шести на мільйонне місто очевидно мало. Наприклад, у 300-тисячному Хмельницькому таких установок 15. Цей обласний центр зараз чи не єдиний в Україні, що готовий до опалювального сезону на фоні зруйнованої генерації. Адже ще у 2003 році в мерії почали замінювати застаріле радянське централізоване опалення на систему мобільних когенераційних установок. Тоді поставили першу таку, на 500 кіловат і завдяки цьому змогли забезпечити теплом 100 багатоквартирних будинків, школи, дитсадки та медзаклади мікрорайону.

У Харкові ані в 2003, ані навіть у 2021-му році і мови не було про те, щоб відійти від системи центрального опалення, яка була повністю зав'язана на КП "ХТС" та двох ТЕЦ. Зараз доводиться шукати когенераційні установки по всьому світу.