Не вийшли з Іловайського котла

29 серпня Україна згадує своїх захисників, які не вийшли з Іловайського котла. Пам'ятаємо: Василь Лепетюха, Олексій Затилюк, Анатолій Ніколенко, Ігор Комаров, Андрій Попель, Дмитро Кузьмін, Сергій Бризгайло, Руслан Дейнеко...

Серпень 2014 року увійшов в історію України як один із найтрагічніших. 24-25 числа добровольчі батальйони та кадрові військові, прямуючи до Іловайська, опинилися в оточенні регулярних російських підрозділів, чисельність яких у рази перевищувала нашу. Тільки 29 серпня стало відомо про "котел", у який потрапили українські військові. Через три роки після трагедії Головна військова прокуратура офіційно повідомила: збройні сили РФ впритул розстріляли колону українських військових. За офіційною статистикою, "Іловайський котел" забрав життя 366 воїнів, 429 осіб дістали поранення, ще 300 - потрапили в полон.

Серед тих, хто не вийшов з "Іловайського котла", кілька десятків захисників із Харківської області.

Сергій Бризгайло пішов у військкомат добровольцем. Його синові ледь виповнився рік, але він повторював своїй дружині Наташі: "Мамуль, іду за вас, щоб мир був в Україні". 22 серпня 2014 року вони розписалися, а 23-го він у складі 92-ї бригади вирушив на місце дислокації. 26 серпня вони говорили востаннє, а наступного дня під час розвантаження техніки бригаду "накрило" вогнем.

20-річний Руслан Дейнеко загинув в Іловайському котлі в серпні 2014 року. Але його не могли поховати на рідній землі: понад чотири роки останки не впізнавали, а через чиюсь жахливу помилку ДНК мами і сина не збігалося. Тільки в березні 2019 року Руслан повернувся додому. 

Старший стрілець 17-ї окремої танкової бригади Дмитро Кузьмін пішов на фронт добровольцем, загинув під час виходу з Іловайська 29 серпня 2014 року. Тільки через кілька місяців його батькові вдалося повернути сина на рідну землю – Дмитра ідентифікували  навесні 2015 року. Йому було 26 років.

Одним із тих, кому не вдалося вийти зі смертельної пастки "зеленого коридору", обіцяного російськими військовими, був 42-річний харків'янин Андрій Попель. 

Родина досі не знає точної дати та обставин загибелі Андрія Попеля. Один із товаришів по службі, якому вдалося вижити після Іловайського котла, розповідав вдові, що в машину Андрія Попеля влучив снаряд, а потім їх накрило російськими "Градами". Разом із Попелем з Іловайського котла не вийшов і замкомвзводу, старший сержант 93-ї окремої механізованої бригади Ігор Комаров.

54-річний харків'янин Василь Лепетюха загинув у складі ротно-тактичної групи, яка йшла на допомогу українським бійцям під Іловайськом. Дуже довго боєць вважався зниклим безвісти. Пошуки і невідомість тягнулися довгих сім місяців. У жовтні 2014-го сім'ю попросили здати перший аналіз ДНК. На той час вони ще не знали, що тіло їхнього батька, тоді ще цинічно іменоване "імовірний номер", перебуває в Запоріжжі. Разом з останками ще сімох людей пошуковці виявили його в братській могилі недалеко від села Новозар'ївка Донецької області (окупована територія). Внучці Василя, Орині, довго не говорили, що дідусь зник. Дівчинка мріяла, щоб дідусь приїхав на Новий рік.

Машину активіста "Зеленого фронту" Олексія Затилюка (позивний "Бриз") розстріляли при виході з Іловайська. Він пішов на фронт добровольцем влітку 2014-го і практично одразу потрапив в Іловайський котел. Після трьох експертиз ДНК Олексія поховали в Харкові на Алеї Слави. 

Колишній афганець, кулеметник другого батальйону спецпризначення Нацгвардії "Донбас" Анатолій Ніколенко підірвав себе разом із російськими солдатами в серпні 2014 року. "Карат" рятував життя бійців, які виходили з Іловайського котла.