Тиждень зі смаком. Нова голова облради, звільнення, обшуки й арешти

Зміни в облраді: відставка Товмасяна і призначення Єгорової-Луценко

19 серпня в обласній раді відбулася зміна керівництва: депутати прийняли відставку голови облради Артура Товмасяна і призначили на його місце Тетяну Єгорову-Луценко.

Товмасян пропрацював на цій посаді трохи більше дев’яти місяців і написав заяву про складання повноважень після оголошення йому підозри в хабарництві та виключення з фракції "Слуги народу".

Єгорову-Луценко підтримали представники чотирьох фракцій обласної ради: "Слуги народу", "Блоку Кернеса", "Опозиційної платформи – За життя" та "Блоку Світличної". Останні цього разу вирішили підтримати кандидата від президентської партії, хоча у грудні за Товмасяна вони не голосували. Депутати від "Європейської Солідарності" бюлетені не брали.

За результатами таємного голосування кандидатура Єгорової-Луценко отримала підтримку 75 з 89 депутатів, які взяли участь у голосуванні. Дев’ятеро поставили позначку у графі "проти", п’ятеро – зіпсували бюлетені.

Для "моральної підтримки" депутатів, які, згідно з попередніми домовленостями, мали підтримати обрання нової голови, на сесію завітали  в.о. мера Харкова Ігор Терехов та депутати Верховної Ради: позафракційний Дмитро Шенцев, який має вплив на частину обласної фракції ОПЗЖ  і Вікторія Кінзбурська зі "Слуги народу". Депутати від ОПЗЖ, орієнтовані на Ігоря Райніна, голосів за Єгорову-Луценко не дали.

Перед цим 88 депутатів з усіх фракцій проголосували за відставку Товмасяна, п’ятеро висловилися проти, ще двоє зареєструвалися в залі, але не голосували. Це голосування також було таємним, але з однією відмінністю: депутати натискали кнопки в сесійній залі, а не усамітнювалися з бюлетенями в кабінках.

Артур Товмасян подякував депутатам за роботу, і його місце в президії зайняла новообрана голова. Серед пріоритетів своєї діяльності  вона назвала активізацію співпраці між місцевим самоврядуванням на усіх рівнях із парламентом і виконавчою владою, а також сприяння розвитку промисловості, агросектору, IT та інших галузей економіки регіону.

Для Тетяни Єгорової-Луценко шлях до крісла голови обласної ради не був простим. У грудні минулого року фракція "Слуги народу" одноголосно підтримала її висунення на цю посаду, але у переддень сесії так само одноголосно віддала перевагу Артуру Товмасяну. У квітні Айна Тимчук звільнила Єгорову-Луценко з посади першої заступниці голови ОДА, яку та обіймала понад півроку  ще з часів Олексія Кучера. Червень відзначився скандальним відстороненням Єгорової-Луценко від обов’язків голови фракції. Тоді нинішня голова облради називали дії колег шабашем, але згодом докорінно змінилася і "слуги" знову одноголосно підтримали кандидатуру Єгорової-Луценко.  

У спадок від попередника новій голові облради дісталися аж четверо заступників: Альберт Кононенко, Валерія Мураєва і Тетяна Біловол з "Блоку Кернеса" і Андрій Малиш з ОПЗЖ. Їхнє призначення Окружний адмінсуд визнав незаконним. Але рішення не набуло чинності, оскільки облрада оскаржила його в апеляції. За словами Єгорової-Луценко, питання про зміну кількості і персонального складу президії вирішуватиметься лише після того, як своє слово скаже суд. 

Заміна голови облради відбулося синхронно зі звільненням Айни Тимчук. В.о. голови ОДА Олександр Скакун уперше був присутнім на сесії в цьому статусі. Він розповів, що отримав від президента Володимира Зеленського завдання стабілізувати роботу ради після гучного корупційного скандалу. На думку Скакуна, після звільнення Товмасяна та призначення Єгорової-Луценко це завдання можна вважати виконаним.

Крім того, Зеленський доручив тимчасовому керівнику області стежити за "Великим будівництвом", боротися з коронавірусом і забезпечити стабільність в регіоні під час  виборів мера Харкова. Скакун фактично підтвердив інформацію, що в Офісі президента поки що не збираються призначати голову ОДА протягом двох передвиборних місяців. Не виключено, що саме Скакун може обійняти цю посаду згодом, якщо Банкова не підшукає іншу кандидатуру.

Необхідність відставки Артура Товмасяна у фракції "Слуги народу" пояснили дуже просто: його перебування під слідством за підозрою в хабарництві може негативно позначитися на роботі облради, і цього треба уникнути. Непублічно ж в облраді згадують про політичне підґрунтя кадрових ротацій, пов’язуючи їх із відставкою Арсена Авакова з посади голови МВС та перерозподілом ролей в Офісі президента, де за регіональну політику тепер відповідає Андрій Єрмак, а не його заступник Кирило Тимошенко.

Тим часом Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала арешт із правом застави адвоката Руслана Танабаша, якого НАБУ вважає спільником Товмасяна і заступника голови облради Андрія Малиша у справі про вимагання мільйонного хабара. Підставою стали процесуальні порушення, скоєні співробітниками антикорупційних органів при поданні клопотання про запобіжний захід. Тепер ці помилки вони мають виправити і повторно просити першу інстанцію обрати підозрюваному запобіжний захід.

На майно і банківські рахунки Артура Товмасяна ВАКС наклав арешт. Йдеться, зокрема, про його земельні ділянки й будинок у Маріуполі. Автомобілів і нерухомості в Харкові на Товмасяна не зареєстровано. Він намагається оскаржити судове рішення в апеляції.

Арешт майна – звичайна практика в подібних справах, і робиться це для того, щоб під час слідства і судового розгляду підозрюваний не позбувся майна, яке у разі визнання його винним можуть конфіскувати.

Звільнення голови обласної поліції і затримання декана ХНУВС

Цей тиждень відзначився ще однією гучною відставкою, при згадці якої також згадують ім’я Арсена Авакова. Рапорт  про звільнення з посаду написав начальник Головного управління Національної поліції у Харківській області Андрій Рубель. Обласну поліцію він очолював з початку грудня.

З одного боку, періодичні ротації в органах поліції – справа звичайна. Попередник Рубеля Валерій Сокуренко після звільнення з посади обласної поліції повернувся до кабінету начальника Харківського національного університету внутрішніх справ.

Але не можна не помітити, що звільнення Рубеля – це частина важливих кадрових змін в поліції. Цього ж тижня у відставку подали голова поліції Одеської області Олег Бех, котрий керував харківським облуправлінням до Сокуренка, а також керівник чернівецької поліції Анатолій Дмитрієв. Цьому передувало гучне звільнення очільника поліції Києва Андрія Крищенка, який керував столичним правоохоронцями з 2015 року.

Відбуваються звільнення й у центральному апараті НПУ: днями було змінено керівників кримінальної поліції та начальника Департаменту стратегічних розслідувань. Примітно, що інформації про нові посади звільнених керівників поки що немає. Всі вони залишаються чинними співробітниками НПУ і перебувають у розпорядженні відомства. Очевидно, це не останні зміни як в регіонах, так і в столиці.

Із дня відставки Арсена Авакова пройшло трохи більше місяця. Його соратнику Антону Геращенку не вдалося зберегти посаду заступника голови МВС, попри те, що з нинішнім міністром Денисом Монастирським їх пов’язує багаторічний досвід співпраці.

Корупція та екологія:  підозри та затримання служителів закону

До ХНУВС, який очолює вже згаданий Віталій Сокуренко, днями навідалися слідчі Державного бюро розслідувань і затримали декана одного з факультетів за підозрою у вимаганні 15 тисяч доларів хабара. За версією слідства, за половину цієї суми підозрюваний обіцяв сприяння у вступі до аспірантури. Решту майбутній аспірант мав сплатити через кілька років напередодні захисту кандидатської дисертації.

Декана взяли на гарячому 16 серпня при отриманні 4 тисяч. Передачу ще 3,5  тисяч оперативники задокументували наприкінці липня. За непідтвердженою інформацією, ДБР затримало Олександра Музичука, начальника факультету №1, що готує слідчих для Національної поліції.

Проблеми із правоохоронними органами цього тижня з’явилися й у керівництва Темнівської виправної колонії. Начальнику одного з відділів установи та директору підприємства Державної кримінально-виконавчої служби України оголосили підозри в службовій недбалості, що спричинила серйозне забруднення землі та водойм.

Йдеться про річку Уди, про проблеми з якою вже давно кричать екологи й екоактивісти. Понад 10 років пошкоджена каналізація не працює належним чином, і акваторію без будь-якої попередньої очистки забруднюють фекальні стоки та відходи підприємства з переробки пластику, розташованого на території виправної установи. На проблему періодично звертали увагу і Держекоінспекція, і правоохоронні органи, але ситуація залишалася незмінною.

Візиту СБУшнків і прокурорів до колонії передувало повідомлення облради про припинення скидів в Уди. На території колонії облаштували стоки для збору відходів та уклали договір з компанією, яка має займатися їх вивезенням. У місцевому управлінні пенітенціарної служби оцінили вартість ремонту каналізації у 20 млн гривень. А також пояснили, що не можуть виділити ці гроші, адже обладнання не перебуває на балансі відомства. Нічию, як з’ясувалося, каналізацію мають передати "Харківводоканалу".

Нацрада проти каналу Мураєва, "шарійці" проти Шарія  і нові санкції

Телеканал Євгенія Мураєва "НАШ" вкотре потрапив до поля зору Нацради з питань телебачення і радіомовлення. 19 серпня регулятор вирішив йти до суду з позовом про анулювання ліцензії мовника.

Підставою став виступ лідера забороненої Комуністичної партії Петра Симоненка, який у студії обзивав парафіян Православної церкви України розкольниками і закидав ПЦУ обслуговування режиму профашистського штибу. Подібні заяви в Нацраді розцінили як заклики до релігійної ворожнечі, відзначивши, що ведучі не робили нічого, щоб припинити розпалювання в прямому ефірі.

Розігрування "церковної карти" активізувалося напередодні візиту Вселенського патріарха Варфоломія до України. Насамперед у столиці відбуваються вуличні акції прибічників російського православ’я, направлені на створення картинки про те, що патріарх – нібито небажаний гість. Подібні ефіри можна вважати інформаційним супроводом операції з провокування міжконфесійної напруги.

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з Варфоломієм у Києві прямо заявив, що Росія використовує релігійний чинник в якості зброї гібридної агресії проти України. Підкресливши, що всі конфесії в Україні співіснують мирно, а конфлікт – інспірується ззовні.

Проблеми каналу Мураєва поки що створює лише Нацрада: його неодноразово штрафували і позбавили супутникової ліцензії. Із каналами Віктора Медведчука вчинили значно жорсткіше, наклавши на них санкції РНБО та "випиливши" з телевізійного ефіру. Цього тижня Рада нацбезпеки та оборони видала чергову порцію санкцій проти агентів впливу Кремля та їхніх медіаактивів.

Під санкції потрапив зокрема головний редактор сайту "Страна" Ігор Гужва та компанія-засновник і власник домену цього ресурсу. Сайт одразу ж заблокували провайдери, але він оперативно переїхав на іншу адресу. До санкційного списку потрапили також народний депутат Андрій Деркач, котрий контролює значну кількість депутатів в місцевих радах сусідньої Сумської області, і подружжя Шаріїв.

Фракція партії імені цього одіозного блогера є у Харківській міській раді. І напередодні виборів мера там трапився розкол, у висвітленні якого взяла участь недозаблокована "Страна".

Депутатів Микиту Роженка і Сергія Сироту виключили з фракції нібито за спільні фотографії з опальним "шарійцем" з Одеси Олексіїм Нагаткіним. Примітно, що виключені – це не зовсім рядові члени фракції. Роженко був обличчям харківського осередку "Партії Шарія" на місцевих виборах, напередодні яких невідомі його добряче відлупцювали. Сирота очолював фракцію, але тепер його змінив Володимир Плетньов.

У розкрутці Роженка свого часу брала участь "Страна", і цього тижня він дав інтерв’ю виданню, звинувативши Анатолія Шарія в тиску та погрозах. Він навіть натякнув, що побиття міг організувати саме лідер партії, а не "Національний корпус". І представлення Роженка як жертви націоналістів може виявитися звичайнісіньким фейком, на яких Шарій і спеціалізується.

Але головна причина конфлікту, за словами Роженка, – це вибори в Харкові. На них місцеві "шарійці" мають підіграти Михайлу Добкіну, і під Плетньова уже виписали роль технічного кандидата, який має знятися на користь свого давнього знайомого. Колишнього суддю апеляційного суду Харківської області Плетньова колишній соратник назвав корупціонером.

Сам Плетньов – фігура непересічна. Він понад чверть століття пропрацював у судах Харкова, неодноразово  вів справи,пов’язані з місцевими посадовцями, судився із колишнім головою облради Василем Салигіним і підтримував у соцмережах українофобські заяви Добкіна. Відмітився суддя й у справі про смертельну ДТП  на Салтівському шосе. У 2018-му році очолювана Плетньовим колегія апеляційного суду звільнила 18-річного Тиграна Енгібаряна від покарання у вигляді позбавлення волі за збитого на смерть підлітка.