Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

11 квітня, 2021 - 08:11

Тиждень зі смаком. "Терехов у Туреччині" та інші чорні передвиборчі технології 

Автор: Микита Лисенко.

Виборча кампанія, що фактично не припинялася в Харкові з осені минулого року, стає все бруднішою. Не лише в переносному значенні.

Починалося все з безневинного залиття червоною фарбою бордів Михайла Добкіна. Цього тижня "під роздачу" потрапили його агітатори. Але на відміну від роботодавця, розплачуватися їм довелося не портретами, а власними обличчями: невідомі облили їх зеленкою. Відбулося це в самісінькому центрі Харкова, поблизу станції метро «Держпром», у пішій доступності редакцій кількох провідних місцевих каналів.

Михайло Маркович мав би подякувати "невідомим націоналістам" (або віддячити їм в інший, більш матеріальний спосіб) за такий яскравий піар-супровід виходу першого номеру його передвиборчої газети. Адже про цей інцидент повідомили не лише заряджені на "джинсу" сайти, а й цілком респектабельні  місцеві та загальноукраїнські медіа. Потрапив він також до моніторингу українських і міжнародних організацій, що відстежують виборчі процеси в нашій країні.

Сам Добкін у традиційній для нього манері накинувся на тих самих "невідомих націоналістів", яких нібито натравила на агітаторів особисто секретар міськради Ігор Терехов. Говорячи про те, що озброєні зеленкою хулігани не вигадали нічого нового, Михайло Маркович правий. Однак він забуває, що в арсеналі брудної політичної боротьби ця зброя з’явилася в тому числі завдяки йому.

Харків, яким керували Кернес і Добкін, став піонером "зеленкового хуліганства". У роки президентства Януковича в нашому місті зеленкою регулярно обливали представників тодішньої проєвропейської опозиції: Арсена Авакова, Юрія Луценка, Сергія Власенка, Олександра Кірша, Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова. "Тітушки", яких тоді ще так не називали, як правило атакували мітинги на підтримку Юлії Тимушенко, котра відбувала покарання в наших краях.

Згодом "кращі практики" перейняли й у сусідній державі: як мінімум двічі зеленкою обливали російського опозиціонера Олексія Навального, який зараз сидить у в’язниці. Бумеранг має властивість повертатися: у квітні 2014 року Михайло Добкіна, тоді кандидата в президент України від «Партії регіонів», облили зеленкою ще й обсипали борошном в Києві. І людей можна було зрозуміти: щойно після розстрілів в центрі столиці з країни втік Янукович і розпочалася «російська весна», окупація Криму і війна на Донбасі, Слов’янськ і Краматорськ контролювали бойовики Гіркіна, Харків балансував на межі і ледь встояв. Тому Добкін, як представник партії Януковича із проросійською риторикою, викликати жодних сентиментів не міг. 

Якщо зеленкою в Харкові сьогодні поливають агітаторів Добкіна, то найбільша кількість "чорнухи" виливається на його конкурента – нинішнього секретаря міськради і претендента Ігоря Терехова. Як і Добкін, він також претендує на "спадщину Кернеса" (і за формальними показниками має більше прав на неї). Саме тому у цьому двобої Добкін і його технологи проявлять відсутність гальм.

Цього тижня харків’яни могли спостерігати за реалізацією чорнушної кампанії із умовною назвою "Терехов у Туреччині". Посил максимально простий: поки Харків переживає важкі часи пандемії та колапсу медицини, в. о. мера поїхав відпочивати до теплих країв. Хоча у відпочинку (тим більше у Туреччині) нічого кримінального явно немає, технологія спрацювала. Не так масштабно, як "Порошенко на Мальдівах" чи "Зеленський в Омані", але інформація про "відпочинок Терехова" вийшла за межі сайтів, Telegram-каналів і пабліків у соцмережах. Тему  почали обговорювати у громадському транспорті, на ринках і лавках біля під’їздів.

Що ж сталося насправді? Ігор Терехов насправді цього тижня літав до Туреччини. Адже мерія планує закупити сотню турецьких автобусів Karsan для муніципальних потреб. Отже, 6 квітня Терехов разом із головою профільного департаменту Євгеном Водовозовим відвідали автобусний завод у Туреччині.  А уже через день, 8 квітня, секретар міськради і гендиректор корпорації Karsan підписували у Харкові меморандум про співпрацю. 

Першою нформацію про "відпочинок Терехова у Туреччині" із відповідним емоційним забарвленням оприлюднила депутатка міськради Аліна Мустафаєва. Їі пост у Facebook став основою для публікації сайту  RegioNews, який уже майже місяць розганяє таргетовану на харків’ян рекламу. Протягом цього ж часу на сайті регулярно, інколи двічі на день, з’являються матеріали про "поганого" Терехова, який винний в усьому, і "доброго" Добкіна, якого пресує Аваков і підтримує Гордон.

Наступним залпом стала публікації фото поганої якості людини, схожої на Терехова, на ресепшені одного із турецьких готелів. А також знімки якогось чоловіка у червоних шортах біля басейну, якого ідентифікувати уже було не можна. Але читачі мали повірити на слово, що це саме він – секретар Харківської міськради. Все це подавалося в якості доказу шикарного відпочинку Терехова.

Питання щодо турецького вояжу посадовця мерії звісно мають право на існування. Зокрема, чому Харків має купувати саме турецькі автобуси, коли в Україні є ЛАЗ і "Богдан"? Чи не викладені в  меморандумі наміри перенесення виробництва з Туреччини до Харкова звичайним передвиборчим піаром? Але закидати Терехову те, що він під час відрядження зупинявся в готелі, навряд чи варто.  

Коронавірус у Харкові: "червона зона" і посилення карантину без посилення 

Епідеміологічна ситуація в Харкові й області прогнозовано не покращується. І уже з опівночі цієї неділі уся Харківщина офіційно опиниться у "червоній зоні". Відповідні рішення ухвалили Державна й обласна комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Згідно зі встановленими урядом нормами адаптивного карантину та «кольорового» зонування, у "червоних" областях має бути заборонено прийом відвідувачів у кафе і ресторанах, музеях, театрах, спортзалах, басейнах, проведення масових заходів,   робота непродовольчих ринків і припинено роботу пасажирського транспорту.

Щоправда, на відміну від минулорічного локдауна, тепер перелік обмежень встановлюють уже не центральні, а місцеві органи влади. І транспорт на Харківщині ніхто зупиняти поки що не збирається. Очевидно, побоюючись не лише удару і по так підірваній економіці регіону, так і електоральних втрат напередодні мерських виборів.

"Метрополітен — хоч стріляйте, я не закрию. Автобусні маршрути, хоч стріляйте, будуть ходити. Так, соціальна дистанція, маски, дезінфектори повинні бути, за цим повинні стежити і перевізники, і поліція, і муніципалітет. Але припиняти рух транспорту, випускати перепустки, створювати колапс — я до цього не готовий. Обмеження повинні бути розумними і дружити з головою, а не викликати антагонізм і колапс", - заявив секретар міськради Ігор Терехов.
Зокрема у Харкові, працюватимуть метро, муніципальний наземний електротранспорт, а також приватні автобусні перевізники. Наочний приклад Києва демонструє, яку суспільну напругу можуть викликати рішення влади щодо спец перепусток до громадського транспорту із паралельним стрибком цін на таксі.

Але от ринки (окрім продуктових), театри і кінотеатри знов не працюватимуть. Закладам громадського харчування доведеться знову торгувати лише на виніс. 
Напередодні засідання державної та обласної КТЕБ і НС мерія намагалася уникнути настільки жорстких обмежень. Планувалося роботу кафе і ресторанів лише обмежити, скоротивши на дві години час прийому клієнтів і зобов’язавши зачинятися о 20:00, а не о 22:00. Також обіцяли посилити контроль за дотриманням соціальної дистанції та маскового режиму на ринках й у транспорті, і встановити максимальний рівень його заповнення у 50% від усіх місць (не лише сидячих).

Сьогодні харківська мерія балансує на межі: не посилювати карантин не можна, адже ковідні лікарні перевантажені й зведення про кількість померлих від "корони" харків’ян щодня стають лише страшнішими. У той же час, жорсткий карантин, не говорячи про тотальний локдаун, може зробити справжні злидні реальністю для багатьох харків’ян, які не працюють віддалено і не мають нормальної фінансової подушки безпеки. 

Вибори ректора в Каразінському: претендентів побільшало 

Цьогорічні вибори ректора Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна суттєво відрізнятимуться від попередніх. Уперше за  багато  років за головну посаду в ХНУ змагатимуться декілька кандидатів, а результати голосування не є визначеними заздалегідь. Адже попередні переобрання ректора Віля Бакірова, котрий очолював університет понад 20 років, були безальтернативними.

Першим про ректорські амбіції (ще у березні, одразу після оголошення виборів) заявив декан фізико-технічного факультету Ігор Гірка. 6 квітня юридичний факультет одноголосно підтримав висунення кандидатури своєї очільниці Тетяни Кагановської, котра ще місяць тому обіцяла "подумати" щодо участі у виборах. Цього ж тижня стало відомо про ще одного претендента – декана факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем Сергія Шульгу.

Ігоря Гірку добре знають у міжнародній науковій спільноті як дослідника й експерта МАГАТЕ. Його статті можна знайти у журналах Кембриджського університету та інших провідних європейських фізичних виданнях. На початку 2000-х років Гірка працював у ректораті з Бакіровим на посаді проректора з виховної роботи, університетський Фізтех він очолює уже 15 років. На посаді декана і завідувача кафедри він продемонстрував навички успішного пошуку та залучення ресурсів для наукових досліджень. Свою виборчу кампанію він намагається робити максимально публічною, даючи інтерв’ю місцевим телеканалам і звітуючи про зустрічі із колективами факультетів.

Тетяну Кагановську також можна назвати досвідченим адміністратором: за її плечима уже 15 років керівництва юридичним факультетом. До речі, на цьому ж факультеті з перших днів його створення працювала нинішній генпрокурор Ірина Вендіктова: ледь не одразу після захисту кандидатської дисертації вона очолила кафедру  цивільно-правових відносин.

Дочка першого мера Харкова часів Незалежності Євгенія Кушнарьова Тетяна Кагановська у 2006-2010 роках була депутатом міської ради від "Партії регіонів" й очолювала постійну комісію з питань забезпечення громадського порядку, дотримання законності, охорони прав і свобод громадян. Мером Харкова тоді був Михайло Добкін, який сьогодні хоче повернутися на цю посаду.  

У ХНУ Кагановську називають "людиною Бакірова", згадуючи, скільки зусиль доклав ректор для створення юридичного факультету, ім’я майбутнього декана кого було заздалегідь відомо. На відміну від Гірки, активної публічної кампанії декан юрфаку поки що не веде. В університетських коридорах подейкують, що на її перемогу працюватиме адмінресурс, адже в цьому нібито зацікавлений Бакіров.

Більше того, хтось активно намагається ненав’язливо підштовхнути співробітників гуманітарних факультетів підтримати "свою" Кагановську, а не «технаря» Гірку. Технологія штучного протиставлення "фізиків і ліриків" могла б бути розрахована на представників старшого покоління, але діє вона не лише на них. Саме до цих двох претендентів на посаду ректора – Гірки і Кагановської – сьогодні прикута увага викладачів, котрі цікавляться виборами.

Сергій Шульга – теж не остання людина в науковому світі, але його виборчої активності поки що не помітно. Співрозмовники в ХНУ не виключають, що його висунення – це технологія ректорату, спрямована на розпорошення електорату "технарів".

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.