"Сковорода б не здавався". Чому на Харківщині не можуть зберегти музей філософа?
Третього грудня Україна відзначає 302-гу річницю народження Григорія Сковороди. Тим часом будівля музею видатного філософа у Сковородинівці поблизу Богодухова поступово руйнується. Протягом двох років представники влади обіцяють законсервувати пошкоджену російською ракетою споруду, але слова лишилися словами.
Третю зиму поспіль особняк родини Ковалевських XVIII сторіччя стоятиме, вкритий льодом та снігом. Його ніяк не можуть законсервувати. Усьому виною — статус культурної пам'ятки. У музеї не можуть навіть витратити зібрані благодійниками кошти на тимчасове укриття, бо кожна процедура має проходити багатоетапне узгодження.
"Одна велика байка"
7 квітня 2022 року вночі жителі села Сковородинівка прокинулися від вибуху. Росіяни прицільно вдарили по старовинному маєтку в музейному комплексі протикорабельною ракетою. Поранення отримав син директорки музею, який чергував у приміщенні. Будівля повністю вигоріла. На щастя, ще на початку війни усі цінні експонати працівники вивезли. Скульптура філософа вціліла в пожежі, хоча і отримала незначні поверхневі пошкодження. Поки що її не реставрують — ніде виставляти.
Зухвала атака росіян на об'єкт культурної спадщини обурила багатьох українців. Навіть Володимир Зеленський присвятив цій події своє щоденне звернення до народу.
"Музей обов'язково відбудуємо, наш дух не зламати", — пообіцяли в Міністерстві культури 6 травня, через місяць після трагедії.
І вже у серпні почали збирати гроші в рамках проєкту "Збережіть українську культуру". Його амбасадором став кіт Степан, зірковий блогер з Харкова, а Святослав Вакарчук задонатив аж 350 000 гривень. Загалом зібрали понад 4 мільйони гривень, а для повної відбудови необхідно аж 112 мільйонів.
Оскільки війна триває, то про відбудову говорити рано. Але для того, щоб у повоєнний час було що відбудовувати, обгорілі стіни маєтку Ковалевських треба хоча б накрити тимчасовим дахом. Але 300-ту річницю народження Григорія Сковороди його музей зустрічав усе ще "голим". Щоправда, наприкінці 2022-го року депутати обласної ради виділили аж 90 мільйонів на гривень культурну пам'ятку. За ці гроші планували провести майже повну реставрацію пошкоджених споруд музейного комплексу, і завершити все до 2024 року. Але не зробили взагалі нічого, тендери оголосили, а потім скасували.
"Були скасовані тендери, бо одна компанія була. Інший раз, коли була одна компанія, не було повного пакета документів. За процедурою, було прийняте рішення про скасування. Зараз іде чергова тендерна процедура. Запрошуємо підрядників. Будемо працювати, щоб тендер відбувся і нарешті приступили до консервації", — розповів на початку 2023 року начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Попри обіцянки, ніякі реставраційні роботи не почалися ані в 2023-му, ані в 2024-му році. У грудні 2024 року музей уклав договір на виготовлення науково-проєктної документації реставраційних робіт будинку з інститутом "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ".
"У нас тут виходить одна велика байка: унікальна будівля, влучає ракета, але в нас немає умовної дорожньої мапи, як рухатися, що з цим робити", — розповіла KHARKIV Today заступниця директорки музею Настя Іщенко.
Статус пам'ятки все ускладнює
Тим часом деякі реставраційні роботи в музейному комплексі все ж відбулися. І лише тому, що держава та державні фонди до них ніякого стосунку не мали. Поблизу будівлі маєтку, в якому були основні зали музею, стоїть комора XIX століття. До війни там був склад музею, за планом реставрації в цьому приміщенні мала бути виставкова зала та приміщення для зібрань. Комора теж постраждала від ракетного удару, але з нею вже все добре — співробітники музею відновили покрівлю за гроші благодійників. Коморі "пощастило" не потрапити до переліку пам'яток культурної та архітектурної спадщини.
Рік тому до 301-го дня народження філософа музейники запустили проєкт "301 один справжній друг Сковороди", аби зібрати 3 мільйони гривень на консерваційні роботи. Гроші зібрали, але менше — всього 1 мільйон 344 тисяч гривень.
"Консервацію за такі гроші не зробиш. І ми не можемо витратити з цих коштів ні копійки. Ми не можемо до пам'ятки навіть руками торкатися. Аби нанести шар штукатурки, треба все погоджувати з різними експертами", — пояснює Настя Іщенко.
Доки гроші лежать на рахунках, музейники запускають інтерактивні проєкти та проводять екскурсії у віртуальному "Музеї майбутнього".
"Так потихеньку, наслідуючи цінності і чесноти Сковороди — бо він би точно не здавався — продовжуємо жити", — не втрачають оптимізму співробітники.
За час повномасштабної війни росіяни зруйнували 207 пам'яток культурної спадщини в Харківській області. Деякі з них, як і музей Сковороди, навіть не накрили від опадів. Наприклад, така доля спіткала будинок №3 на площі Конституції. У цьому випадку ситуація ускладнюється тим, що цей дім — не музей, в ньому жили люди, які поволі втрачають надію відновити свої домівки.
