Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Сковорода на допомогу. Маленький музей у Харківській області може стати туристичною Меккою України

Фото: Сергей Козлов/KHARKIV Today
Музей Сковороди набуде нового життя.

На Сковородинівку чекає масштабна реконструкція. Архітектори, культурологи, вчені, меценати та чиновники об'єдналися, щоб перетворити невеликий музей на значний культурний центр України.

Кілька днів тому у музеї Сковороди (Богодухівський район, село Сковородинівка) розпочалася реконструкція. Цього разу  буде не просто черговий косметичний ремонт до ювілею, а повне переосмислення простору. Вперше з моменту існування музею буде проведено серйозну наукову роботу, відновлено будівлі XVIII століття та створено резиденцію, у якій зможуть працювати філософи, літератори та художники з усього світу.

Добре, що є ювілеї

Дізнатися, де у Сковородинівці розташований музей, легко навіть тим людям, котрі жодного разу не були у селі: до нього йде нова, свіжозаасфальтована дорога. Відразу за садибою, біля ставка з мальовничою назвою Панські Штани, дорога обривається і починаються звичні для цього місця ковдоби. Але у музеї вдячні за це. Охоронці пам'яті Сковороди взагалі вдячні ювілеям. До 250-річчя від дня народження філософа, 1972 року, музей було визнано на державному рівні, багато споруд відремонтували, посадили алею дубів, сільрада поступилася музею головною будівлею — так званою конторою керуючого, яка стоїть на місці старого панського будинку, де, можливо, і провів свої останні дні Григорій Сковорода.

мицай
Директор музею Наталія Мицай. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

"Як ми зазвичай готуємося до ювілею: обличчя вмили, а далі — неважливо, що там. Тоді проклали доріжки, провели воду, але до капітальної реконструкції приміщень руки не дійшли, так і залишилося. Але треба сказати: добре, що 72-го зробили хоч щось, інакше зараз ми не мали б тут взагалі нічого", — каже директор музею Наталія Мицай.

За її словами, дорога, яку проклали у рамках "Великого будівництва", — це 50% успіху музею зараз. Раніше багато жителів області та інших регіонів відмовлялися їхати до Сковородинівки з єдиної причини: дістатися сюди можна було лише позашляховиком. Наталія Іванівна згадує випадок, коли гості з іншого села після святкування Масляної застрягли в автобусі на виїзді зі Сковородинівки і після того сказали: сюди більше не ногою.

дорога1
Дорогу до музею зробили наприкінці жовтня. Сергій Козлов/KHARKIV Today

Нині цю проблему вирішено, але залишаються інші. На території маєтку є дві споруди, які, теоретично, можуть пам'ятати великого філософа. Це — дубова комора та будівля контори. Обидві ці споруди потребують капітального ремонту. Про їх реконструкцію вперше заговорили ще 2008 року, потім повернулися до розмови 2012-го, під черговий ювілей та Євро-2012. Тоді було розроблено проєкт реконструкції, але його так і не реалізували — знайшлися важливіші будівництва.

До ідеї повернулися у 2018 році, вже за "губернаторства" Юлії Світличної. Тоді проєкт затвердили у дивному вигляді: ремонт контори, ремонт комори та … будівництво газової котельні. Минулого року провели тендери, і все так і обмежилося б черговим косметичним ремонтом до чергового ювілею. Але втрутилися небайдужі люди.

"Ми втрачаємо історичний об'єкт"

Меценат Денис Парамонов вирішив до ювілею збудувати у Сковородинівці філософський фонтан за мотивами малюнків та алегоричних текстів самого Сковороди. На волонтерських засадах до проєкту підключився відомий архітектор Олег Дроздов і жахнувся тому, наскільки неграмотно підійшли ініціатори проєкту до реставрації садиби.

дроздов
Олег Дроздов у Сковородинівці. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

"Проєкт, який існував на сьогодні – це гіпсокартонні стіни всередині дерев'яної комори з утепленням та нова котельня. Вникнувши, я можу стверджувати, що будівництво газової котельні з теплотрасою за 5 мільйонів та доставка гарячої води, приготовленої газом, за 200 метрів — це…". Тут не треба бути фізиком, щоб зрозуміти, що у цій схемі щось не те. Ми втратимо історичний об'єкт та можливість для серйозного переосмислення цієї садиби", — заявив Олег Дроздов у інтерв'ю KHARKIV Today.

Газова котельня у полі, що обслуговує дві невеликі будівлі, вкрай нерентабельне будівництво. До того ж, за ринкового підходу вона може обійтися вдвічі дешевше, ніж запропонували підлеглі Світличної. Не кажучи вже про те, що є багато економічніших способів влаштувати обігрів будівлі, наприклад, геотермальні та теплові насоси, інші автономні системи.

Олег Дроздов запропонував розпочати реконструкцію з іншого кінця наукового. У цьому його підтримав виконувач обов'язків голови ОДА Олександр Скакун. Адже про час перебування філософа у Сковородинівці (тоді Пан-Іванівці) відомо дуже мало, з кінця XVIII століття садиба була серйозно перебудована, багато будівель втрачено. Відтак було створено робочу групу, куди увійшли експерти з архітектури та історії, краєзнавці, співробітники музеїв. Вирішили розпочати з наукових розвідок.

музей
У біографії Сковороди залишилося багато білих плям. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today 

"Було кілька зустрічей, на яких ми говорили про те, що необхідно створити робочі групи за напрямками. Насамперед потрібні додаткові краєзнавчі дослідження. У 1972 році народилося дуже багато міфів про Сковороду, які тоді були зручними. Необхідно діагностувати кожен з них, провести дослідження і біографії, і зв'язку Сковороди з Харківщиною", — розповіла KHARKIV Today заступниця директора з розвитку Літературного музею Тетяна Пилипчук.

У планах групи не тільки реконструювати дві будівлі (одна з яких може виявитися будинком Ковалевських), але й по можливості відтворити всі об'єкти, які знаходилися на території садиби.

Ідею підтримав міністр культури Олександр Ткаченко, який побував у Сковородинівці та схвалив план роботи ініціативної групи.

министр
Міністр культури у Сковородинівці. Фото: Олександр Ткаченко/Facebook

"300-річчя Григорія Сковороди має стати чудовою нагодою, щоб побудувати концепцію музею. Її, як ви розумієте, немає. Далі оновлення експозиції, а також ландшафтний дизайн парку. А це 18 гектарів гарної природи", — розповів Олександр Ткаченко.

Для реалізації цих планів Олександр Скакун запропонував депутатам облради змінити вже затверджений проєкт та створити Національний культурний центр на базі музею Сковороди. Депутати на засіданні профільної комісії підтримали його пропозицію. Зміни вноситимуться у процесі роботи над планом реконструкції.

Примітно, що активно проти виступив депутат обласної ради від "ОПЗЖ" Сергій Гладкоскок, який наполягає на реалізації старого проєкту та будівництві сумнівної котельні. Нагадаємо, Гладкоскок фігурує у справі про мільйонний хабар у Харківській облраді.

У пошуку фундаментів

Підготовчі чорнові роботи до реконструкції будівель уже тривають. У коморі розібрали пізні цегляні прибудови, оголивши його первісний вигляд — дубові білі стіни. У такому вигляді він і залишиться жити далі як літня виставкова зала.

Йдуть роботи зі зміцнення підвалу у будинку керуючого. Сухе приміщення зі старовинними кам'яними склепіннями планують використовувати як лекційні зали та місце для проведення концертів, кінопоказів та інших заходів у холодну пору року. Наразі всі приміщення музею зайняті лише експозицією, як такого немає сховища для фондів та реквізиту, який тут використовується під час свят. Після археологічних розвідок тут мають з'явитися нові споруди — вірніше, буде відновлено старі.

"За картами видно, що між коморою та конторою було подвір'я, група будівель, які, напевно, залишили фундаменти. Їх можна знайти і відновити, щоб уявити, як це все виглядало. Було збудовано масштабну церкву, це початок 19 століття — треба зрозуміти, де її фундаменти. Був будинок священнослужителя, у районі сьогоднішньої могили Сковороди. Був ще за літературними відомостями, склеп Ковалевських. Все це потрібно знайти", — каже Олег Дроздов.

амбар
Зараз у коморі знаходиться музейний склад. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today 

Паралельно з розкопками — документальними і археологічними — розроблятиметься туристична стратегія місця. Сковородинівка давно стала місцем проведення знакових фестивалів, але тут поки що теж не все гладко. Біля музею нема де пообідати, у селі немає готелю.

“Фестиваль на Івана Купала та інші збирають у Сковородинівці сотні гостей, і це показує величезний туристичний потенціал місця. Будь-які фестивалі вимагають якісної інфраструктури, це питання завжди було болючим, це треба змінювати. Потрібно працювати з місцевим населенням, запрошувати людей, які побачать у місці інвестиційні можливості", — розповіла про своє бачення розвитку член робочої групи Олена Рибка, яка тривалий час працювала у Сковородинівці і була організатором безлічі фестивалів.

У майбутньому місце має стати резиденцією для філософів, письменників, художників та інших людей інтелектуальної праці з усього світу. Зрозуміло, за один рік до ювілею з таким завданням не впоратися. Але добре, щоб цього разу, вперше, ювілей став не приводом для косметичного ремонту на показ, а початком фундаментальної роботи.

Довідка KHARKIV Today

музей1
Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

Національний літературно-меморіальний музей Сковороди розташований у селі Сковородинівка, за 80 км. від Харкова, на території Золочівської територіальної громади. Тут у садибі Ковалевських жив свої останні роки та помер у 1794 році український філософ і письменник Григорій Сковорода.

У 1922 році будинок, у якому, ймовірно, жив філософ, і прилегла до нього територія були оголошені заповідником. Музей був заснований у 1962 році на громадських засадах, через 10 років держава взяла на себе реставрацію та подальше фінансування музею.

 

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.