Два з половиною роки без даху. У центрі Харкова руйнується пам'ятка культури і житловий будинок
Будинок XIX сторіччя біля міськради потрапив під обстріл на самому початку повномасштабної війни. Відтоді у ньому лише закрили вікна, навіть будівельне сміття з двору комунальники не прибрали. Через зруйнований дах опади руйнують те, що не зруйнував ворог, а жителі не можуть отримати компенсацію за пошкоджене майно.
Ані грошей на нове житло, ані ремонту, ані навіть обіцянок не отримали від представників різних гілок влади жителі будинку №3 на площі Конституції. Колись елітне житло у центрі міста поступово руйнується, а його мешканці не можуть добитися справедливості, хоча зверталися у всі інстанції — від "Житлокомсервісу" до Міністерства культури.
"Ракета винесла нас із цього будинку"
У перші тижні повномасштабного вторгнення росіяни нещадно обстрілювали центр Харкова ракетами. 2 березня ворог намагався зруйнувати будівлю міської ради, але влучив трохи далі, у будинок навпроти. Вікторія Сергієнко була вдома разом із чоловіком.
"Я працювала в кімнаті, вікна якої виходять у двір, чоловік — на протилежному боці. Ми на собі відчули цей вибух. Я ніколи такого звуку не чула раніше: наростаючий гул, а потім все почало руйнуватися. Ми схопили наші тривожні рюкзаки та вибігли з дому. Всі мешканці вийшли самостійно, крім хлопця, який жив у квартирі вище, він загинув. Через 5 хвилин під'їхали волонтери, спитали, чи потрібна допомога, але ми самі кудись роз'їхалися, до родичів та друзів. Так почалися наші перипетії", — розповіла KHARKIV Today Вікторія.
Зараз комунальні служби під час обстрілів діють чітко та злагоджено з волонтерами: на місці прильотів одразу розгортається штаб, працівники КП перекривають комунікації, постраждалих годують та за потреби везуть до гуртожитків. Але тоді такого ще не було. Від ракетного удару розірвалися водопровідні труби, будинок залило, але комунальники перекрили воду лише за два тижні.
Через два з половиною роки по тому жителі будинку так і живуть по друзях та родичах, деякі виїхали за кордон, хтось орендує житло в Харкові. Єдине, що змінилося з часу ракетного удару по площі Конституції, — працівники КП забили вікна. Навіть розламані рештки будівельних конструкцій, що посипалися у двір, досі там і лежать.
"Зараз приліт — і одразу все прибирають. Я не розумію, чому в нас не прибрали навіть сміття. Якийсь ігнор постійний. Ходили в "Житлокомсервіс" — слухають, кивають та і все", — каже жителька будинку Нонна Ароян.
Нещодавно на вулиці Квітки-Основ'яненка поклали новий асфальт. Це ще більше обурило жителів зруйнованого дому. Мовляв, якщо вже на вулиці кладуть нове покриття, могли хоча б прибрати у дворі за метр від нього.
"Як нас винесла ця ракета з будинку — так ми самі десь і колупаємося. Жоден можновладець не спитав, як нам допомогти", — каже Вікторія Сергієнко.
Відмовили всюди
Ще влітку 2022 року жителі зруйнованого будинку почали звертатися до чиновників з проханням хоча б пояснити, яка буде доля їхнього будинку. Вікторія Сергієнко звернулася до приймальні Ігоря Терехова в адміністрації Шевченківського району, але не отримала ніякої відповіді. Вона підозрює, що її листа меру просто не передали. Потім вона вже зверталася безпосередньо до районної адміністрації з проханням хоча б накрити дах будинку, бо дощі почали руйнувати те, що недоруйнувала російська ракета.
"В адміністрації відповіли, що це — пам'ятка культури, тому потрібен дозвіл з Міністерства культури та гроші з якихось особливих фондів. Наприкінці літа 2022 року я звернулася до департаменту ЖКГ, ми отримали витяг про технічне обстеження будинку. Вони написали, що пам'ятка потребує консерваційних робіт, але навіть ці консерваційні роботи були виконані у вигляді забитих вікон. Ми писали колективні звернення до міської ради, Міністерства культури, Кабінету Міністрів, і звідусіль ми отримували відповідь, що консервувати цю пам'ятку повинне місто, бо вона знаходиться на балансі міста", — розповідає жителька зруйнованого дому.
Будинок на площі Конституції, 3 був зведений у 1894 році як магазин “Люкс” і дійсно є пам'яткою місцевого значення. Він становить одну композиційну групу з Палацем праці, будинками по вулиці Квітки-Основ'яненка,11 та провулку Соборному, 1. Усі вони мають спільний двір. У 2022 році в Палаці праці частково накрили дах, але не повністю.
"Ситуація критична. Немає розуміння. Там багато власників, починаючи від державних, закінчуючи приватними. Виконувати роботи на приватній власності нам закон не дозволяє. Цю будівлю обстежували, проводили роботи, на деяких ділянках навіть консерваційні заходи. Подальшу долю треба вирішувати спільно з Харківською міською радою", — говорив у 2023 році з приводу Палацу праці головний архітектор Харківської області Антон Коротовських.
Тим часом люди не можуть навіть отримати компенсацію за зруйновані квартири, бо пошкоджень зазнали переважно нежитлові приміщення спільного користування: сходи, ліфт, під'їзд, майданчики на поверхах. У відчаї жителі будинку зібралися та записали звернення до міського голови Ігоря Терехова. Його оприлюднила на своїй сторінці в Facebook депутатка міськради Ірина Гончарова.
У Харкові є поодинокі приклади вдалої консервації будівель, що вважаються пам'ятками архітектури. Наприклад, вдалося законсервувати будинок Обласної ради, а також житловий будинок на проспекті Незалежності, 1. Для тих людей, які постраждали одними з перших, теж має знайтися якесь рішення — вважають жителі зруйнованих будинків і сподіваються, що гроші на те, аби накрити дах, в міському бюджеті все ж знайдуться.
