Як у Харкові рятують старовинні елементи зруйнованих будинків
Росіяни знищують старовинні будинки Харкова, але завдяки спільній роботі комунальників та волонтерів конструктивні елементи історичних споруд збережуться. Їх можна буде використовувати для реставрації і для науки — аби вивчати, як і з чого будували місто.
Уже рік архітектори, студенти та інші небайдужі харків'яни, об'єднані у "Спільному відновлення спадщини в Харкові", працюють на місцях знищених обстрілами пам'яток. Вони старанно відчищають від сміття цінні деталі — переважно це старовинна цегла. Такого досвіду співпраці волонтерів та комунальних служб задля порятунку спадщини немає в жодному іншому місті України.
Врятувати можна було лише цеглу
1 грудня — день завершення робіт на місці зруйнованого будинку на майдані Героїв Небесної Сотні, 5. Волонтери та комунальники складають останні знахідки — за два тижні інтенсивної роботи вони назбирали 14 піддонів, тобто 7-8 тисяч цеглин. Їх вивезуть на спеціальний майданчик у межах Харкова, де врятовані будматеріали лежатимуть до кращих часів. У майбутньому цю старовинну цеглу можна буде використовувати для реставрації, але, найімовірніше, що історики майбутнього вивчатимуть за нею, яким був Харків у ХІХ столітті.
Колись ця груда цегли була садибою харківського купця Івана Сорокіна. Дім звели в 1860-х роках, але з того часу він неодноразово перебудовувався. До культурних пам'яток, що охороняються законом, він не належав, але безліч прибудов утворювали затишний типово харківський дворик, яких зараз у місті залишилось вже мало. Будівля обвалилася під час обстрілу у березні 2022 року, відновити її було неможливо. Тому міський департамент ЖКГ отримав допомогу від Програми розвитку ООН (ПРООН) на збереження культурної спадщини. До роботи долучилися волонтери.
"Намагалися зібрати все, що мало цінність, проте ступінь руйнації була дуже серйозна, тому врятувати ми могли лише цеглу. Основний фасад був втрачений одразу, комунальники ще в 2022 році його вивезли, тому ми працювали лише з дворовою частиною цієї будівлі та з сусіднім будинком №6, від нього залишилися два фрагменти стіни", — розповів KHARKIV Today Віктор Дворніков, архітектор-реставратор та заступник голови робочої групи з оперативного реагування на руйнування об'єктів культурної спадщини.
Волонтери працювали у визначений час разом з представниками комунальних підприємств. Основною задачею добровольців було віднайти посеред груд мотлоху саме старовинні цеглини та відкласти їх окремо. Виявилося, що будматеріали з дому Сорокіна — досить крихкі: за однією з версій, цегла була не дуже доброї якості, за іншою — будинок отримав сильне пошкодження усіх конструктивних елементів, коли поряд з ним зірвалася однотонна бомба. Відповідь на це мають дати історики майбутнього.
"В археології є такий принцип: коли досліджується пам'ятка, вона ніколи не розкопується повністю, лише на 50% для того, щоб у майбутньому, коли з'являться нові технології, її можна було краще дослідити. Так і тут: цей матеріал буде зберігатися і буде надбанням міста. А наші нащадки будуть використовувати його в таких цілях, які визначать самі", — каже Віктор Дворніков.
Єдині в Україні
Дім Сорокіна став третім об'єктом, на якому працюють активісти "Спільного відновлення спадщини в Харкові". Вперше вони вийшли на розбір завалів рік тому, у грудні 2024 року — тоді працювали на проспекті Героїв Харкова, 45, де рятували залишки одного з корпусів Державного біотехнологічного університету. Крім цього, вони брали участь у збереженні елементів стоматологічної поліклініки на проспекті Героїв Харкова, 37. До того, як завдяки наполегливості краєзнавців та архітекторів з'явилася група оперативного реагування на пошкодження об'єктів культурної спадщини при міськраді, конструктивні елементи старовинних будинків та навіть пам'яток архітектори просто вивозили на смітник. Наприклад, так було із садибою Павлових на Полтавському шляху.
Окрім цегли та металевих елементів, які знаходять на звалищах, зберігачі спадщини іноді отримують чудернацькі "вітання" з минулого, які залишили їм домашні улюбленці з позаминулого століття.
"Минулого разу ми знайшли цеглину з відбитками кошачих лапок, цього разу — відбитки собаки. Такі артефакти показують цінність цих цеглинок, бо за ними стоїть історія. Цегла часто випікалася просто на подвір'ях у людей, там бігали котики, собачки, які могли залишити відбиток", — розповідає архітектор-реставратор.
На кожній цеглині стоїть клеймо, за ними також можна дізнатися історію харківського підприємництва та будівництва. Виявляється, виготовлення цегли було досить поширеним бізнесом і в ті часи її робили як невеличкі "присадибні" мануфактури, так і великі заводи І чим більше будматеріалів вдасться зберегти, тим краще історики зможуть дослідити цю частину харківського життя.
На жаль, така співпраця волонтерів та муніципалітету — поки що унікальний випадок для України. Країна, що вже майже чотири роки безперервно втрачає пам'ятки архітектури через обстріли, досі не має єдиного протоколу поводження з елементами культурної спадщини. Харківські архітектори та волонтери мають сподівання, що їхній досвід переймуть інші міста.
