Дрони-матки, реактивні "шахеди" та удосконалені КАБи. Чи зможуть росіяни влаштовувати "сафарі на людей" у Харкові
Харків знову стає полігоном для випробування нових видів озброєння. Завдяки так званим безпілотникам-носіям місто може зіткнутися з новою реальністю: fpv-дронами, що полюють на пішоходів та автівки, як це вже давно відбувається в Куп'янську або у Херсоні.
Вислів "сафарі на людей" став відомим через ситуацію в Херсоні та області, де вже давно оператори російських fpv-дронів прицільно полюють за автомобілями та пішоходами і можуть спрямувати смертоносний апарат навіть у прочинене вікно квартири. У минулі вихідні до Харкова долетів безпілотник "Молнія", що ніс на собі одразу два fpv-дрони. Це сталося вперше.
Смертоносна "матка"
Удень 26 жовтня в невеличкому ресторані на околиці Харкова було зайнято кілька столиків: вихідний, місцеві жителі вирішили пообідати не вдома. Приблизно о 15:30 пролунав вибух, посипалося скло з ресторанних вікон. На щастя, ніхто з персоналу та відвідувачів не постраждав.
Як виявилося згодом, росіяни нанесли удар по закладу хитрим способом. Сам удар здійснив FPV-дрон, який злетів-під крила більшого безпілотника-носія — "Молнії". Напередодні, 256 жовтня, росіяни так само на "Молнії" доставили два FPV у Харків та змогли вдарити відразу по двох районах — Шевченківському та Київському. У міськраді змушені були констатувати: росіяни вчергове змінили тактику обстрілу міста.
"Вони використовують дрони "Молнії" в якості доставки, і вже з "Молнії" летять FPV-дрони", — заявив в ефірі телемарафону міський голова Ігор Терехов.
Імовірно, вперше такий дрон використали ще раніше, 13 жовтня, коли FPV залетів у вікно гуртожитку на Олексіївці. Тоді деякі військові припустили, що його міг піднести більший дрон -матка, втім офіційної інформації від правоохоронних органів про цю подію немає.
Зазвичай FPV-дрони не несуть великий заряд, тому цього разу і шкода була мінімальна, без постраждалих. Але ця зброя може дуже дошкуляти, якщо її стане багато — як це вже сталося в Херсоні та Куп'янську, де такі дрони ганяються вулицями за людьми та автівками. До певного часу Харків був убезпечений від цього типу безпілотних апаратів, бо вони не долітали з лінії фронту. Перший FPV залетів у місто наприкінці травня 2025 року. Тоді військовослужбовець та спеціаліст з безпілотних систем Ігор Черняк у коментарі KHARKIV Today передбачив, що масовані атаки дронів на Харків можуть стати реальністю.
"Якщо технологія є, її масштабування — питання часу. Та сама історія була і з "шахедами". Спочатку їх було 10 на тиждень, потім 10 на день, потім 50, а тепер і 400 можуть запустити. Спроможності масово летіти на Харків у ворога вже є", — казав тоді військовий.
На фронті росіяни почали застосовувати безпілотники-матки, що є носіями для дронів-камікадзе, у травні 2024 року. Тоді про це вперше написали ворожі пропагандисти. Передбачалося, що сам носій — "літачок" — не одноразовий і може повернутися на базу після того, як скине FPV. Але, очевидно, налагодити масове виробництво таких безпілотників не вийшло, тому малі дрони почали вішати на "Молнії".
"Летить дрон, який може працювати на 70, 100, 200 кілометрів. До нього замість бомб або камер на крила підвішуються фпв-дрони на крила. Коли він детить над ціллю або недалеко від ціли, він їх скидає — відчепляються дрони", — пояснив експерт з безпілотних систем Валерій Боровик в ефірі телемарафону.
У вересні росіяни вперше застосували таку "смертоносну матку" для обстрілу Запоріжжя, яке розташоване за 30 км від лінії фронту, а минулого тижня нанесли вже два поспіль удари по Харкову.
Як захиститися від дронів-маток?
Як показує практика прифронтових територій, є не так багато способів порятуватися від FPV-дронів, якщо вони насичують небо. Особливість цієї зброї в тому, що оператор бачить, що відбувається, у прямому ефірі, тому може маневрувати та коригувати час і місце удару. У Куп'янську від дронів закривали деякі вулиці спеціальними сітками, у Херсоні такими сітками пообгортали навіть лікарні після того, як один такий FPV через прочинені двері залетів усередину відділення.
Крім того, полювати на такі дрони можуть і звичайні мобільні вогневі групи — як і на інші безпілотники. Дрон-матку можна збити зі стрілецької зброї чи кулемета, FPV менші, тому й менш помітні.
"Це помітні і ласі цілі для ППО, але мобільно-вогневим групам їх важче перехопити. Найбільш ефективним способом боротьби у цьому випадку будуть дрони-перехоплювачі. Зараз варто негайно інвестувати в підготовку мобільних команд, забезпечити їх засобами виявлення, РЕБ та, власне, дронами-перехоплювачами", — вважає директор зі стратегічних комунікацій виробника дронів "Генерал Черешня" Рудольф Акопян.
Він наголошує на тому, що вже зараз у містах, які опинилися в зонах ураження FPV-дронів, треба будувати комплексні системи виявлення, які б складалися з радіолокаційних станцій, акустичних сенсорів, оптичних камер та радарів малого радіуса дії.
Нові КАБи та реактивні безпілотники
22 жовтня російські війська атакували приватний дитсадок у Харкові. Прокурор області Аміл Омаров припустив, що це був новий тип зброї — безпілотник "Герань" з реактивним двигуном. Експертиза уламків цього озброєння досі триває.
Реактивний двигун дає звичайним безпілотникам, зробленим на базі "шахедів", додаткові можливості. Вони летять набагато швидше, так, що важко стає їх уразити. До того ж, ударна сила такого безпілотника більша, ніж у того, що летить без реактивного двигуна, тобто БпЛА перетворюється фактично на авіабомбу. Про більшу руйнівну силу такої зброї свідчать і уламки, що залишилися від будівлі, де знаходився дитсадок — такі ж залишають і керовані авіабомби.
КАБи, що долітають до Харкова, також змінилися. 19 жовтня росіяни вперше вдарили реактивною керованою бомбою по території Харківської області. Вона долетіла аж до Лозової, яка розташована приблизно за 80 км від лінії фронту. Того ж тижня ворог обстріляв такими ж реактивними КАБами Миколаїв та Одесу.
Ворог активно застосовує керовані модифіковані авіабомби з 2023 року. На відміну від звичайних бомб, які летять на 10 км, ці могли долітати спочатку на відстань 30 км в тил, потім — на 100 км. А зараз, з появою реактивних КАБів, навіть міста, що знаходяться майже на 200 км у тилу, не можуть бути в безпеці.
"Протягом вересня-жовтня РФ розробляла і зараз вийшла на послідовне бойове дослідне використання авіаційних бомб з новими модулями управління. Вони передбачають, що дальність та бойовий радіус таких бомб буде дорівнювати близько 200 кілометрів", — заявив під час форуму "Енергія, яка тримає Україну" заступник начальника ГУР МО України Вадим Скібіцький.
За даними розвідки, Росія перейшла до масового виробництва таких бомб.
Проти керованих бомб досить ефективно діють українські засоби РЕБ, які можуть відвести їх від цілі. Але бомби вагою 500 кг все одно можуть наробити чимало лиха, навіть якщо пролетять повз запланованої точки на мапі. Тож глобального рішення проти КАБів поки що немає.
