Чому у Харківській області не прижилися модульні будинки
Харківська область за час повномасштабної війни отримала 600 модульних будинків. Там могли б жити тисячі людей, які втратили житло, але живуть усього дев'ятеро.
Будиночки передавали у звільнені громади європейські партнери. Планувалося, що в них тимчасово житимуть люди, чиї будинки зруйнували обстріли, або переселенці. Але з 600 конструкцій в регіоні поставили лише 71, там мешкає усього 9 чоловік.
"Справа в тому, що ці конструкції не схожі на німецькі модульні будинки, які в січні 2015 року побудували у Харкові для переселенців із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теперішні конструкції, які називають модульними будинками, — це по суті залізні намети, які фактично не мають комунікацій та умов для проживання", — пише "Харківський антикорупційний центр".
На запит розслідувачів у Харківській обласній військовій адміністрації повідомили, що модульні будинки розмістили у шести громадах: Старосалтівській, Циркунівській, Роганській, Малинівській, Чкалівській та Чугуївській. Їх використовують переважно як пункти незламності, бо жити там постійно неможливо.
Наприклад, у Старому Салтові будинки використовують для своїх потреб працівники благодійного фонду, місцевого водоканалу та будівельники. Як писав KHARKIV Today, 12 таких будинків отримала Циркунівська громада. Жителі просили поставити їх біля зруйнованих будинків, але благодійники наполягли на тому, щоб вони всі були в одному місці.
"У сільській місцевості ставити модульне містечко не дуже зручно. Людям вигідніше було б, якби він стояв у дворі чи біля двору, і вони могли б там щось робити зі своєю хатою", — говорив у січні 2023-го голова Циркунівської військової адміністрації Микола Сікаленко.
У результаті будинки використовували хіба що місцеві вчителі, аби провести онлайн-уроки: у селі довгий час не було електрики. На даний час у громаді шість будинків стоять у центрі пусті, ще два передали мешканцям за актами, чотири перебувають у резерві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Громада Харківської області придбає модульні укриття для закладів освіти
Деякі громади свідомо відмовляються від таких будинків, бо вони коштовні в обслуговуванні, а проблему з житлом не вирішують. Наприклад, у Вільхуватській громаді "залізне" житло вирішили не брати, хоч їм і пропонували.
Віцепрем'єрка Ірина Верещук теж вважає, що модульні містечка для внутрішньо переміщених осіб в Україні виявилися неефективними.
“Ми побачили, що модульні містечка не спрацювали. Я не вважаю, що це ефективна форма і що вона може у майбутньому бути. Вони затратні для місцевих бюджетів”, — заявила Верещук на пресконференції.
