Осетинське майбутнє для окупованого Донбасу
У контрольованій Росією Південній Осетії 9 квітня – «президентські вибори». До самопроголошеної «республіки» приїхали спостерігачі і журналісти – звичайно, тільки російські. Навіть російські репортажі з «республіки» не залишають сумнівів у злиднях і розрусі, яка панує всього в декількох десятках кілометрів від Тбілісі. Але найголовніше – це відсутність вибору, яку ніякими «виборами» не замаскувати.
У Південній Осетії нині залишилося не більше від третини її довоєнного населення. Грузини були вигнані з рідних місць в результаті етнічних чисток, проведених окупантами та їхніми пособниками. Осетинам нема чого робити у своїй «республіці», велика частина їх працює і живе в сусідній Росії. Але навіть ті, хто залишилися, хотіли мати право на вибір власного майбутнього.
2011 року Москва вже визначила їхнього майбутнього президента – генерала Анатолія Бібілова, який тепер відомий в Україні своїми контактами із донбаськими бойовиками та постійними поїздками як до «народних республік», так і до Криму.
Однак тоді на «президентських виборах» несподівано для Москви і влади Цхінвалі перемогла опозиційний кандидат Алла Джиоєва. Коли її перемогу відмовилися визнати, в республіці почалися народні виступи – так звана «сніжна революція». Але жителям Південної Осетії так і не вдалося відстояти своє право на вільні вибори – все ж в окупованій «республіці» зробити це не так просто. В результаті підсумки «виборів» були скасовані, Алла Джиоєва до участі у нових «виборах» не допущена, а «президентом» став виходець із КДБ Леонід Тібілов. До речі, самопроголошену Абхазію теж очолює виходець із КДБ. Як і саму Росію. «Співпадіння? Не думаю».
І в цьому перетворенні бідного безперспективного регіону на маєток для чергового чекіста – доля будь-якої окупованої Росією території. Якщо не вдасться швидко звільнити окуповану частину Донбасу, рано чи пізно Володимир Путін «подарує» його якомусь представнику органів держбезпеки. Вибори остаточно стануть фікцією, ніякого розвитку не буде, більшість жителів поїде до України або Росії, а ті, що залишаться, десятиліттями будуть животіти у злиднях і безвиході.
Просто буде Південна Осетія.