Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

18 жовтня, 2020 - 14:29

Життя без сміття. Як активісти роблять Харків чистішим

Пластик, скло і навіть непотрібні ліки можна не викидати, а принести до екохабу.

Місто з нульовими відходами. Про таке в Харкові мріють творці проєкту Kharkiv Zero Waste.

Три роки тому вони починали з суботників і сортування поліетиленових пакетів. Тоді Грета Тунберг ще не здобула світову славу, і екосвідомість не стала таким масштабним трендом. Зараз хлопці організували свою сортувальну станцію, проводять ярмарки та переконують підприємців робити екоупаковку.

Будинок для безпритульних пакетів

Все почалося з суботників в 2017 році. Тоді Анна Прокаєва, в майбутньому —координаторка Zero Waste Kharkiv, зрозуміла, що всі зусилля волонтерів з прибирання парків і скверів будуть марними до тих пір, поки вони не придумають, куди подіти сміття. Головною проблемою були одноразові пакети, які практично не підлягають утилізації. Скільки б марафонів по прибиранню не влаштовували волонтери, через кілька днів одноразові пакети знову встеляли посадки, поля, міста і села Харківської області. Тоді активісти домовилися з підприємцем, який переробляє пластик, що будуть збирати пакети і приносити йому.

Ми бачили, що ці пакети мало хто піднімає, збирає — це неприємно. Ми хотіли змінити ставлення людей до них, переконати їх, що ми відповідальні за пакети. Ось ми для проєкту "Приюти пакет" написали легенду про маленький пакетик, який народився, потім ми відмотали його в супермаркеті і викинули. Потім він мотається по світу, нікому не потрібний. Ми досягли мети —ставлення людей змінилося, вони навіть почали називати наш рух "Приюти пакетик", з особливою ніжністю, —розповідає Анна Прокаєва.

Підприємцю, який переробляє відходи, було невигідно самому їх збирати. Тоді волонтери запустили збір коштів, і на отримані від благодійників гроші запустили по місту "Сміттєві газелі". Автомобілі в певний час приїжджали в кілька точок по місту і забирали пакети.

прокаева
Акцію "Приюти пакет" Анна Прокаєва придумала в 2017 році. Фото: KHARKIV Today

Перш за все, згадують волонтери, пакети виносили 20-30 чоловік, потім їх стало більше сотні. Поступово люди почали віддавати не тільки пакети, але і картонні упаковки, скло та інші непотрібні речі. Багато скаржилися на те, що їм незручно виходити до автомобіля в певні години, інші і зовсім жили в тих районах, куди він не приїжджав. Так народилася ідея екохабу.

Нам потрібен був багатофункціональний простір, щоб люди могли приходити туди і отримувати консультації, здавати упаковки на переробку і брати речі для подальшого використання, — говорить волонтерка.

Так два роки тому з'явився перший екопростір в підвальчику на Польовій, який став домівкою не тільки для безпритульних пакетів, але і місцем спілкування людей, об'єднаних бажанням зробити Харків чистішим.

Несуть пляшки, книги і ліки

Поступово харків'яни приносили все більше речей, придатних до переробки, тому в підвальчику стало тісно. Сортувальний центр переїхав на Малопанасівську. На той час ідея життя без відходів вийшла далеко за межі сортування і переробки сміття. Коли люди почали здавати одяг, волонтери побачили, що багато речей знаходяться в хорошому стані, і почали віддавати їх нужденним.

 З'явився такий запит від пенсіонерів: що у вас є, крім одягу? Вони потребували не стільки одягу, скільки продуктів харчування. Багато приносять нам продукти з тривалим терміном зберігання, ми їх віддаємо. А ще ми зрозуміли, що велика кількість відходів — це ліки. Типова ситуація: людина тримає ліки кілька років, поки вони не стануть непридатними, потім це все йде в контейнер, а потім потрапляє на смітник, в ґрунтові води і в наш організм. Тому ми почали приймати ліки з відповідним терміном придатності, крім рецептурних препаратів. У нас вони ніколи не затримуються, — розповідає Анна.

Крім того, в екохабі відвідувачі обмінюються книжками, а волонтери придумують нові способи протриматися на плаву.

Проєкт живе за рахунок краундфандінга — добровільних благодійних пожертв. Але супутні витрати великі.

ХАБ
Так виглядає екохаб. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

Оренда приміщення, де відбувається сортування сміття та обмін речами, обходиться в 20 тисяч гривень на місяць. Організатори принципово не хочуть заробляти на здачі сміття: щоб не було спокуси робити більше цих відходів. Тому шукають інші способи фінансування. Нещодавно в екохабі почали проводити ярмарки, на яких фермери продають екологічно чисті товари без пластикової упаковки. Гроші за оренду місць йдуть на утримання простору. Ще одна нова стаття доходу — продаж екотоварів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мисливці за пакетиками. Волонтери рятують Харків від сміття 

Під час карантину активістам довелося важко — хаб не працював місяць. Потім його засновники вирішили, що шкода ховати ідею, і почали приймати відвідувачів по одному, а також домовилися з "Еко-таксі" про те, що вони будуть доставляти відсортовані відходи від харків'ян до хабу. Зараз центр вже відновив роботу в майже докарантинному режимі (див. Розклад).

Місія "Нуль відходів"

Своїм головним досягненням ековолонтери вважають те, що за чотири роки рух з маленької ініціативи захоплених людей став частиною загальноєвропейського руху Zero Waste Europe. Харківські екоактивісти беруть участь в міжнародних проєктах. Один з них скоро буде реалізований в Люботині. В рамках проєкту волонтери покажуть, як можна мінімізувати відходи за прикладом європейських міст і українського Львова.

У Львові багато зробили для утилізації відходів. Після пожежі на звалищі вони зрозуміли, що потрібно різко скорочувати їх. 40% сміття — це біовідходи. Звалища горять, тому що відходи гниють, створюють газ метан. У Львові відкрили "Компостовню", куди ці відходи звозять, а потім компост використовують в зеленому господарстві міста. Хочемо влаштувати таку ж в Люботині. Ми знайшли спільну мову з місцевою владою. Зараз розробляємо спільно план дій, — розповіла Анна Прокаєва.

Що ж стосується Харкова, то у екоактивістів ще багато роботи.

Всі говорять, що Харків дуже чистий, але ми ж розуміємо, що все це сміття нікуди не дівається, його просто вивозять за місто і воно там лежить. Нафарбовані губи і гнилі зуби — це про Харків, — каже координаторка екохабу.

За її словами, з кожним роком просвітницької роботи все більше городян несуть пластик і інші відходи на переробку. Наступна мета активістів — переконати виробників і торгові мережі відмовитися від пластику взагалі. Повністю переробити цей вид упаковки неможливо. Наприклад, можна з пластикової пляшки зробити синтепон, наповнити ним подушку. Вона, в свою чергу, прослужить два роки і все одно відправиться на полігон відходів. У той час як скляні пляшки можна переробляти нескінченну кількість разів. Споживачі Харкова, нехай і небагато, вже стали ековідповідальними, прийшла черга виробників.

Куди нести пластик, картон, скло та інші відходи?

Малопанасівська, 1а, навпроти будинку № 22/24

Вівторок 15:00 – 18:00 тел.: 099-032-81-13
Четвер 15:00 – 18:00 тел.: 150-198-76-55
Неділя 11:00 – 15:00 тел.: 098-756-89-18

Екохаб, Салтівка, Салтівське шосе, 161, гараж № 210

неділя 11:00–12:00 тел.: 093-974-46-59

Kharkiv Zero Waste в Facebook

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.