Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Тиждень зі смаком. Прайд, протести, справи суддівські і передвиборче фрік-шоу

Ілюстрація: Микита Лисенко.

Минулого тижня керівництво партії "Слуга народу" підтвердило, що президентська політична сила прямої участі у харківських виборах не братиме і свого кандидата не висуватиме.

Адже не знайшли "сильного" і "здатного боротися" за мерське крісло претендента. Але неформальна підтримка з боку центральної влади і зокрема Офісу президента може стати важливим козирем для кандидата, якому вдасться нею заручитися.

Скоріше за все, до завершення виборчого процесу обласною державною адміністрацією керуватиме і впроваджуватиме президентську політику в регіоні Олександр Скакун. Більше того, на Банковій не виключили, що саме він може обійняти посаду голови ОДА згодом. Речник ОП Сергій Никифоров повідомив, що кандидатів на цю посаду поки що немає, і на Банковій чекатимуть на їх появу, або ж поки нинішній в.о. проявить себе. Саме вибори можуть стати тим екзаменом, за підсумками якого на Банковій поставлять оцінку керівнику області. Скакун тим часом активно демонструє завзяття в роботі та показову скромність: кабінети голови  ОДА і першого заступника поки що пустують. Іноді в останньому в.о. голови проводить наради.

Із наближенням дня позачергових виборів міського голови Харків усе більше занурюється у вир боротьби за увагу і голоси виборців. Ведеться вона переважно в інформаційному просторі, інтенсивність нових провокацій і відвертих фейків лише збільшується.

Цього тижня у Харкові майже офіційно з’явився ще один потенційний кандидат у мери – колишній суддя Харківського апеляційного суду, а нині голова фракції "Партії Шарія" в міськраді Володимир Плетньов. Примітно, що рішення про висування Плетньова озвучила дружина одіозного блогера Ольга, а не сам претендент чи місцева партійна організація. Не завадив цьому рішенню і скандал у фракції, винесений нещодавно на публіку. Депутат Микита Роженко розповів про домовленості місцевих "шарійців" із Михайлом Добкіним і плани висування Плетньова, який має зіграти роль технічного кандидата. Він торпедуватиме суперників Добкіна (насамперед Ігоря Терехова) і згодом відмовиться від участі у виборах на користь свого давнього товариша Добкіна. Через незгоду з таким сценарієм Микиту Роженка і Сергія Сироту виключили з фракції, а останнього – ще й зняли з посади голови, замінивши його на Плетньова. Чи справдяться прогнози Роженка, можна буде побачити уже найближчими тижнями. Але тривалий досвід співпраці Добкіна із Шарієм, а також скандали, пов’язані із торгівлею франшизою цього політпроекту в інших регіонах, говорять на користь цього сценарію. За допомогою якого з Добкіна робитимуть "єдиного кандидата від антиукраїнських сил".

Ще одним номером передвиборчого фрік-шоу цього тижня стали заяви Сергія Ряполова, політичного активіста, котрий безуспішно балотувався в депутати на минулорічних місцевих виборах як кандидат від "Блоку Світличної". Спочатку він невдало пожартував  про етнічне походження Добкіна і Кернеса. І згодом, поки не вляглася хвиля обурення, заявив про готовність кинути виклик Добкіну і Терехову у мерських перегонах. Потім цю заяву було поспішно спростовано. І неважливо, робив це Ряполов лише заради хайпу і нагадування про себе чи свідомо попрацював на конкурентів Свтличної. Адже своїми діями від підклав їй свиню: висунення кандидата, явно слабшого за Ігоря Черняка, та ще й заплямованого антисемітськими заявами, може лише дискредитувати ексгубернаторку та її іменний політпроект.

Тим часом, згадувань про Світличну в харківських медіа і соцмережах цього тижня стало помітно більше. Здебільшого це відверта реклама і піар, переважно чорний. На дезорієнтацію виборця спрямовано й інтернет-голосування за "єдиного кандидата від демократичних сил".

Частиною передвиборчого процесу став і недільний KharkivPride, незалежно від бажання його організаторів. ЛГБТ-прайди – це  взагалі акції політичні попри суттєву карнавальну складову. Під веселковими прапорами на вулиці міст виходять не лише представники ЛГБТ-спільноти, а й різноманітні політичні партії та громадські організації переважно лівого забарвлення: від ліволібералів до анархістів. Кожен переслідує власні цілі: хтось долучається до боротьби за рівноправ’я, хтось   –  до боротьби із "патріархатом і токсичною маскулінністю". Хтось демонструє грантодавцям ефективність своєї діяльності,  хтось – політичну позицію, хтось – підтримує  друзів і родичів чи просто бере участь у яскравому дійстві.

Цьогорічний харківський прайд став наймасовішим. За словами організаторів, центром міста пройшлися понад 3 тисячі людей. І, на відміну від 2019 року, обійшлося без силових провокацій, сутичок і побиттів. Деяким оглядачам це дало підстави говорити про зростання рівня толерантності в Харкові, керівництво місцевої поліції та СБУ і в.о. голови ОДА Скакун – відзвітували про ефективність вжитих безпекових заходів. Дійсно, порівняно із нещодавніми подіями в Одесі, де прайд завершився сутичками активістів "Традицій і порядку" з поліцією, Харків виглядав виграшно.

Учасники проекту "Єдиний кандидат від проукраїнських сил" проявили в день прайду нечувану "єдність": "Демократична сокира" упевнено крокувала під веселковими прапорами у світле і толерантне майбутнє, "Правий сектор" – завзято боровся проти "гомодиктатури", але постраждав від цього  лише волонтерський намет "Все для перемоги!" на Майдані Свободи. "Національний корпус" цього разу від подібної "боротьби" дистанціювався, а Костянтина Немічева на альтернативному мітингу у Саду Шевченка не помітили.

Зате там виступили депутати міської ради від "Європейської Солідарності" Олег Абрамичев й Ігор Пушкарьов. Вони одразу ж наразилися на звинувачення у гомофобії. І нікого особливо не цікавило, що вони говорили лише про важливість інституту сім’ї, не згадуючи ЛГБТ-спільноту взагалі.

Підсилило ефект і те, що акція на захист сімейних цінностей виглядала в медіа як сольний бенефіс "ТіП" із демонстрацією знання мистецтва сібарі.

Судові серіали і справи суддівські

Згаданий вище "шарієць" Володимир Плетньов – не єдиний суддя, який потрапив у харківські новини цього тижня.

У суді, котрий досі попри декомунізаційне законодавство називається Орджонікідзевським, триває розгляд справи Нелі Штепи. Колишню міську голову Слов’янська обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність України та сприянні терористам. Провадження скерували до суду ще у 2014 році, але через зміни суддів його декілька разів розпочинали розглядати з початку. 15 вересня суд нарешті завершив наслухування свідків обвинувачення, при чому від одного з них прокуратура відмовилася – свідок ігнорував виклики на засідання і жодного разу не з’явився до суду. З понеділка, 27 вересня, мають розпочатися допити свідків захисту.

Суддя Віктор Єжов, котрий розглядав справу Штепи у 2016-2017 роках, цього тижня втратив посаду. 16 вересня його відправила у відставку Вища рада правосуддя. Від справи Штепи Єжов відмовився сам, заявивши самовідвід після того, як став фігурантом справи про сприяння терористичній організації. Цей  суддя  відзначився декількома резонансними рішеннями.  Зокрема , у 2018-му колегія на чолі з Єжовим затвердила угоду між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою і харківським підприємцем Володимиром Литвином, котрий взяв на себе всю провину у  справі "рюкзаків Авакова". У 2020 році Литвина звільнили від покарання, а судимість – погасили. Крім того, Єжов розглядав справу щодо голови Новобаварської районної адміністрації Тетяни Цибульник, котрій оголосили  підозру в розтраті. Захищала чиновницю адвокат Юлія Плетньова – дочка судді Володимира Плетньова, котрого висуватиме в мери "Партія Шарія".

Звільнили з посади також суддю Київського районного суду Віктора Попраса, котрий у 2019 році оголосив вироки Альоні Зайцевій  і Геннадію Дронову. Винуватці ДТП на Сумській, що забрала життя шістьох людей, отримали по 10 років позбавлення волі.

Тим часом судовий розгляд справи щодо харківських активістів "Нацкорпусу", затриманих СБУ у серпні за підозрою  в рекеті, відкладається. Столичний суд задовольнив клопотання прокуратури і продовжив термін досудового розслідування, надавши правоохоронцям додатковий час на збір доказів і оформлення матеріалів.

Протести проти об’єднання вишів і підготовка до посилення карантину

Студенти і викладачі Харківської національної академії будівництва і архітектури не залишають спроб уникнути об’єднання з Харківським національним університетом міського господарства ім. Бекетова. У п’ятницю вони знову вийшли на мітинг, гаслом якого стала кричалка "Дід Бабай, нашу ХНУБУ не чіпай!". Напередодні на сайті Кабінету міністрів з’явилася петиція з вимогою зберегти самостійність Архітектурного університету, який дав добровільну згоду на повернення до складу Харківського політеху, і не допустити його поглинання ХНУМГ. За три дні петицію підписали понад 1200 людей. Щоб вона потрапила на розгляд Уряду, за 90 днів необхідно подолати позначку у 25 тисяч підписів.

Ректор Бекетівського вишу Володимир Бабаєв підтвердив одне з побоювань противників об’єднання: скорочення неминучі. У першу чергу, вони торкнуться адміністративної частини: бухгалтерії, відділу кадрів тощо. Що стосується викладачів, то їх, за словами ректора ХНУМГ, оцінюватимуть за низкою критеріїв і звільнятимуть тих, хто опиниться на нижчих позиціях цього рейтингу. Бабаєв запевнив, що студенти обох вишів від об’єднання лише виграють, отримавши доступ до кращої матеріальної бази.

Через пристрасті із об’єднаннями і загрозою скорочень у деяких вишах Харкова питання підготовки до посилення карантинних заходів нібито відійшло на другий план. Станом на початок тижня лише чотири заклади вищої освіти подолали 80%-й поріг вакцинації викладацького складу, що дозволить їм не йти на дистанційне навчання після потрапляння міста й області до «жовтої» зони.

Найдисциплінованішими виявилися військові, поліцейські і медики  У Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Кожедуба вже вакциновано всіх викладачів,  у Національній академії Національної гвардії – 88%. Забезпечили необхідний показники Харківський національний університет внутрішніх справ (83%) і Харківський національний медичний університет (87,5%). Наближаються до них Національний університет цивільного захисту і Національний фармацевтичний університет.

У харківських школах ситуація краща – поріг у 80% здолали не всі. Харківська область уже перебуває на порозі "жовтої" карантинної зони, за кількістю нових виявлених випадків захворювання на COVID-19 наш регіон вибивається в лідери. Тому посилення протиепідеміологічних обмежень – це вже справа найближчих днів.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.