"У театрі висів аншлаг": як в Харкові відзначали Новий рік на початку ХХ століття

Головним святом в Харкові перед приходом до влади більшовиків було, як і в усьому християнському світі, Різдво, його відзначали тихо, по-сімейному. Новий рік можна було зустріти поза домом, особливо молодим людям, необтяженим сім'єю.

Традиційно чимало харків'ян останні передноворічні години любили провести в театрах або кінематографі (кіно), після чого можна було поїхати, скажімо, на маскарад до Комерційного клубу — неформальне зібрання купців (зараз там обласна філармонія). Для його відвідин, щоправда, потрібно було заплатити за вхід рубль-півтора і мати рекомендацію одного з членів. У ресторані можна було влаштувати зустріч Нового року, звичайно ж, без будь-яких рекомендацій — дозволяв би гаманець.

Офіцери збиралися для зустрічі Нового року в військовому зібранні, його будівля збереглася на Римарській вулиці. Програма з року в рік була однаковою. Ось, як описала зустріч у військовому зібранні 1902 року місцева газета "Південний край":

Встрѣча Новаго года. Въ понедѣльникь, 31 декабря, въ военномъ собраніи состоялся вечеръ и встрѣча Новаго года. Въ 12 час. ночи присутствовавшимъ было подано шампанское, и членъ военнаго совѣта, генералъ-отъ-кавалеріи Винбергъ провозгласил тостъ за здоровье Государя Императора, Государынь Императрицъ и Государя Наслѣдника, покрытый народнымъ гимномъ, исполненнымъ оркестромъ и единодушнымъ, восторженнымъ „ура“ присутствовавшихъ. Затѣмъ генералъ Винбергъ поздравилъ всѣхъ съ Новымъ годомъ и каждый изъ присутствовавшихъ чокался, желая счастья въ Новомъ году. Послѣ встрѣчи Новаго года танцы продолжались.

Люди, які мали можливість, після відвідування театрів роз'їжджалися до ресторанів — хто в місті, а хто і за місто, причому, якщо була гарна зимова погода, на трійках, зі свистом і вигуками.

Харківські газети багато років поспіль за кілька днів до Нового року починали друкувати новорічні меню ресторанів (вартість страв à la carte коливалося від рубля-двох в 1900 році до 5-7 рублів в 1917-му). Що цікаво, на початку ХХ століття сімейні харків'яни все ж і Новий рік зустрічали, як кажуть, біля домашнього вогнища, нехай з друзями і близькими, але вдома. У 1907 році, після російсько-японської війни, революції, за інерцією тривожного 1906 року, публіка повалила на Новий рік до ресторанів. Змінив традицію, як відзначали газети, один з найпрестижніших і дорогих харківських ресторанів при такому ж солідному готелю "Гранд-Готель". Він розташовувався на Павлівській площі, на західній її стороні, ближче до Лопані. Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала від бомбардувань, тому після війни її знесли, зараз там проїжджа частина.

Традиція прижилася миттєво. Ось що писав "Південний край" про зустріч 1908 року:

Встрѣча Нового года „на людяхъ“ входить все болѣе и болѣе въ обычай харьковцевъ. Еще лѣтъ десять тому назадъ — это было „не принято“ для людей семейныхъ, а теперь цѣлыя семьи, именно, и собираются кружками въ ресторанахъ, стремясь къ оживленію большого общества. Третьяго дня ночью всѣ даже второклассные рестораны были полны нарядной публикой, собравшейся для проводоаъ Стараго и встрѣчи Новаго года. Особенно много было публики, и при томъ блестящей, въ „Грандъ-Отелѣ“, гдѣ было весело и шумно. Постоянные наши театры — опера и драмы — были полны. Маскарадъ коммерческаго клуба отличался необычайнымъ многолюдствомъ. Отличная погода и хорошій санный путь способствовали оживленію Сумского шоссе, всю ночь оглашавшегося звономъ троечныхъ колокольчиковъ и бубенчиковъ. Рано утромъ возвращались изъ „Мавританіи“ закутившіяся компаніи… Словомъ, встрѣтили Новый годъ харьковцы очень шумно, очень весело и очень пьяно. Будемъ надѣяться, что встрѣча эта — симптомъ благополучія наступившаго Новаго года.

Рік 1909:

Обычай встрѣчать Новый годъ „на людяхъ“, въ шумной обстановкѣ ресторановъ, подъ звуки оркестровъ музыки, при блескѣ электричества, привился у насъ настолько, что теперь почти всѣ рестораны, даже третьестепенные, завели эти ,,встрѣчи“, а огромное большинство зажиточныхъ харьковцевъ предпочитаетъ ихъ традицiонному домашнему очагу.

Вчера особенно нарядно и людно было въ ,,Грандъ-Отелѣ“, который первый ввелъ этотъ обычай въ нашу жизнь, и въ ,,Версалѣ“, — здѣсь столики были росписаны заблаговременно.

Въ осталъныхъ десяти большихъ ресторанахъ было тоже необычайо шумно и полно. ......

Маскарады состоялись вчера въ пяти мѣстахъ, причемъ въ коммерческомъ клубѣ продажа билетовъ была прекращена еще съ вечера, — и тѣмъ не менѣе даже при „ограничеяномъ“ числѣ гостей невозможно было протолпиться, — публика двигалась „стѣною“, въ затылокъ другъ другу.

Театры полны и встрѣчаютъ Новый годы съ самыми благопріятными ауспиціями. 

Мягкая морозная погода при недурной санной дорогѣ особенно располагала къ загороднимъ поѣздкамъ. Тройки и лихачи, гремя бубенчиками, неслись по Сумской на шоссе до самаго разсвѣта.... 

Въ общемъ встрѣча новаго года прошла очень весело. Да будетъ это намъ всѣмъ хорошимъ предзнаменованiемъ!....

Цікаво, що традицію зустрічати Новий рік не вдома підхопили і, кажучи сучасною мовою, громадські організації: 1909 рік вперше зустріли разом в Товаристві трудящих жінок, а для зустрічі наступного 1910 року зібралася і артистична богема, причому, як-то кажуть, в закритому режимі, вузьким колом.

Встрѣча Новаго года. Наканунѣ Новаго года всѣ театры были переполнены, особенно оперный театръ, гдѣ происходилъ ежегодный новогодній маскарадъ. Бойко торговали также рестораны, вплоть до загородняго „Версаля“. Вообще, Харьковъ встрѣтилъ Новый годъ чрезвычайно весело.

Нельзя не отмѣтить чрезвычайно удавшійся вечерь въ молодомъ театрѣ „Голубой глазъ“, гдѣ собрался для встрѣчи Новаго года литературно-артистическій міръ сѣ ограниченнымъ числомъ гостей, допущенныхъ по рекомендаціи. Пріемъ приглашенныхъ на лѣстницѣ группой веселыхъ Пьерро, встрѣчавшихъ каждаго вошедшаго смѣхомъ, выстрѣлами, барабаннымѣ боемѣ — уже навѣвалъ на публику веселое настроеніе. ОСстроумно сочиненный „путеводитель“, здѣсь же, при сотрудничествѣ публики, изданный по нѣмецкому обычаю „Bier-Blatt“, рядъ удачныхъ привѣтственныхъ телеграммъ, масса номеровъ кабаре — изъ которыхъ юмористическій хохотъ вызвала „имитація синематографа“ — все это было ново, неожиданно, и публика разошлась послѣ 3-хъ часовъ ночи, весьма довольная проведенными вечеромъ.

Далі цікавіше — рік від року харківська публіка все більше входила в новорічний ресторанний азарт. Наведу опис зустрічі 1912 і 1914 років з "Південного краю":

1912 рік. Число посѣтителей въ ресторанахъ подъ Новый годъ представляетъ для Харькова цифру прямо гиперболическую — 4000 человѣкъ (считая въ маскарадѣ Коммерческаго клуба, гдѣ есть ресторанъ, 1200 чел.), причемъ по приблизительному подсчету торговали: Вилла Жаткина около 15 тыс. руб., оба «Версаля» такую же сумму, а остальные рестораны и клубъ до 12 тыс. руб. Поѣздки в загороднiй Версаль заняли массу троекъ и автомобилей. По сравненiю съ своимъ предшественникомъ, 1912-й годъ встрѣченъ харьковцами много шумнѣе и расточительнѣе.

1914 рік. Харьковскіе проводы 1913 года и встрѣча 1914 года состоялись при такомъ многолюдствѣ и сопровождались такимъ оживленіемъ, какихъ до сихъ поръ у насъ еще не было.

Съ каждымъ годомъ ночь подъ Новый годъ все болѣе и болѣе проводится шумно и внѣ дома, — въ театрахъ, ресторанахъ, маскарадахъ. Все большая и большая масса лицъ принимаетъ вь этомъ новогоднемъ веселіи участіе, — даже самыя патріархальныя семьи допустили это новшество и охотно выполняютъ весь ритуалъ «встрѣчи» со всѣми жертвоприношеніями даже въ нашихъ капищахъ Ваала, съ обильными возліяніями въ честь бахуса...

Присутствіе въ настоящее время огромной массы членовь двухъ врачебныхъ съѣздовъ увеличило еще этотъ контингентъ веселящихся и бражничающихъ харьковцевъ, такъ что были переполнены даже чертоги третьеразрядныхъ ресторановъ. О клубномъ же маскарадѣ и кафе-шантанахъ не приходится говорить, — тамъ невозможно было двигаться по заламъ.

Слід відзначити, що після зустрічі 1913 року один з журналістів, який спостерігав за новорічними святами, зазначив, що не дивлячись на стовпотворіння, панувала нудьга. Мабуть, запал організаторів веселощів виснажився і новорічні програми, незалежно від місця їх проведення, пішли по накатаній колії.

Перша світова війна внесла корективи до новорічних гулянь. Після настання 1915 року газети відзначили, що

Харьковцы съ замѣтнымъ отличiемъ отъ прошлаго времени встрѣтили 1915 г., болѣе семейно и тихо, чѣмъ это стало входить въ обычай въ послѣднiе годы. Первоклассные рестораны, поздно объявившiе о встрѣчѣ Новаго года, далеко не были полны, да и оживленiя было въ нихъ мало. Переполнено было лишь помѣщенiе литературно-художественнаго кружка, въ которомъ собралась масса интеллигентной публики. Театры были полны. Въ драмѣ висѣлъ аншлагъ. Большинство харьковцевъ встрѣтило Новый годъ по-семейному. Дорога была въ конецъ испорчена оттепелью и обычнаго катанья за городъ не было.

Однак 1917-й в Харкові знову зустріли як в старі добрі часи — в ресторанах, гамірно і весело. Така зустріч виявилася останньою для того, колишнього Харкова: на початку 1918 року тут вже були більшовики, через рік, на початку 1919-го, на ближніх підступах ...