14 вересня, 2020 - 09:01

Ретропробігом по карантину. Частина 6. Карпати

Карпати прекрасні в будь-який час року.

У шостій частині розповіді про проєкт "Ретропробігом по карантину", учасники якого вирішили на власному досвіді випробувати особливості внутрішнього туризму в Україні, команда дісталася до кінцевої мети подорожі перед поверненням додому—Карпат.

Підкорити Карпати ми вирішили з кількох причин: перш за все, для нас це досі була terra incognita (я, правда, був роки три тому, але взимку і в іншому регіоні, Закарпатті), потім можливість проїхати по Україні зі сходу на захід і назад, нарешті, небажання їхати в південному напрямку, як найбільш масовому незалежно від наявності або відсутності карантинних обмежень.

Скажу відразу: відпочинок в Карпатах виправдав і навіть перевершив всі наші очікування. Ні, ми не малювали собі такий собі "олл інклюзив" в п'ятизірковому готелі, хоча цю частину нашої подорожі можна без перебільшення назвати ідеальною, за що наша команда нескінченно вдячна готелю "ГОРА Bukovel", який люб'язно погодився прийняти чотирьох авантюристів з Харкова на шість повних днів з сніданком. Тут, скажімо прямо, нам допоміг карантин, а точніше, майже відсутній через нього потік туристів навіть всередині країни. Окремо зазначу: ми дотримувалися всіх запобіжних заходів — у нас були маски, антисептики і ми не впадали стрімголов в стовпотворіння, яких в загальному-то і не було, навіть в найпопулярніших львівських рестораціях завжди була можливість знайти вільний столик. Це ж стосувалося і прикарпатських готелів, баз відпочинку і т. д.

Втім, справа не тільки в нинішньому карантинному форс-мажорі. Більша частина туристичного бізнесу в Карпатах націлена на зимовий сезон. На наш суб'єктивний підрахунок, відсотків шістдесят закладів в найближчій місцевості, а це район Буковелі, були закриті "до кращих часів" — дивишся по гугл-карті: по дорозі безліч колиб (спочатку житло пастухів, зараз найменування ресторацій з місцевим колоритом), ресторанів і кафе, на ділі виявляється, працюють лише деякі.

Влітку, звичайно, туристам теж не доводиться нудьгувати: до послуг катання на квадроциклах, піші та кінні прогулянки, а з огляду на ягідно-грибний сезон, це ще і роздолля для любителів дарів лісу. У цих місцях чимало музеїв, історичних місць, пам'яток старовини або таких комплексів, як, наприклад, етнопарк "Полонина Перці", в якому побувала наша команда.

З одного боку, такий собі новоділ, туристична забава з контактним зоопарком, ігровими майданчиками для дітей, а з іншого, знайомство з історією та фольклором краю — тут зібрані гуцульські, бойківські, лемківські хати столітньої і більше давнини з найвіддаленіших гірських районів Карпат, представлені вишиванки і традиційний одяг місцевих жителів. Особливе захоплення команди ретропробігу викликала дегустація тутешніх наливок і настоянок, всіх цих "афін" (наголос на першому складі) і "гогодз" (з твердої "г"), під дивовижну захоплюючу, я б сказав, оповідь берегині цього куточка специфічних і таких приємних традицій — навіть при бажанні ми не змогли б покуштувати усього розмаїття цієї принади ...

Загалом, літо і Карпати стали для нас синонімами, а найвищою оцінкою, напевно, слова організатора пробігу Дмитра Харченка: "Раніше ми з дружиною не уявляли відпочинку без Криму, тепер це будуть Карпати".