"Протекціонізм щодо науково-технологічної та освітньої сфер повинен стати державним пріоритетом", — Володимир Семиноженко
Український громадський діяч, вчений, лідер партії "Наш Край" на Харківщині, Володимир Семиноженко розповів про стан економіки України, створення робочих місць і модернізацію виробництв.
— Володимире Петровичу, зараз Україна на зовнішніх ринках продає в основному зерно і металопрокат — продукцію з низькою доданою вартістю. Звідси і проблеми в економіці, низькі зарплати, погане наповнення бюджетів. Які рішення потрібно прийняти владі, щоб Україна перейшла до економіки знань?
— Ви правильно описали ситуацію: причина нашої бідності в тому, що ми не тільки не займаємося власною промисловістю і власною економікою, але поступаємося своїми можливостями іншим країнам, які за рахунок нерівноцінних правил гри, нерівноцінних договорів про зону вільної торгівлі (я маю на увазі, в першу чергу, Євросоюз), стають багатшими, а нас роблять біднішими. В результаті ми виробляємо і продаємо продукцію з дуже низькою доданою вартістю, сировину (метал, зерно і т.д.), вартість якої при цьому визначається не нами, а кон'юнктурою фондового ринку. А купуємо товари з високою доданою вартістю, тобто направляємо за кордон гроші.
Таким чином, щоб підвищити добробут країни, необхідно, перш за все, виробляти і продавати високотехнологічну продукцію, в якій значна складова — знання, технології, інновації. А звідси, відповідно пріоритетно розвивати потрібно такі напрямки як наука, освіта, високі технології і т.д. На даному етапі ми вкладаємо в освіту і науку не тільки менше, ніж належить за законодавством, але недостатньо і для забезпечення наших стратегічних інтересів. Наука, наприклад, фінансується в 10 разів менше, ніж визначено законодавчо. Інновації не стимулюються ні на рівні законодавства, ні на рівні інвестицій. Тому ми і маємо такий технологічний рівень реального сектора економіки. Відповідно, студенти, які отримали гарну освіту, висококваліфіковані фахівці виїжджають за кордон і там піднімають чужу високотехнологічну промисловість. На прикладі цього ланцюжка відразу ж видно, що потрібно зробити: пріоритетом має стати державний протекціонізм щодо високотехнологічної промисловості, науково-технологічної, інноваційної та освітньої сфер.
Повинна бути прийнята Стратегія розвитку України, що забезпечує це. Вся зовнішня і внутрішня політика повинна бути сконцентрована на відстоюванні національних інтересів, підкреслю, своєї країни, а не інших країн, як це зараз відбувається. Потрібно прийняти закони, які захищають нашу українську промисловість, стимулюють розвиток нашої науково-технологічної сфери, потрібен новий закон про держзакупівлі, який заохочує закупівлю продукції національного виробника, закон про інноваційні парки, який повинен сприяти розробці і випуску саме інноваційної продукції, потрібно повернутися обличчям до науки, перестати копіювати чужі освітні моделі.
Коротко кажучи, потрібно професійно зайнятися вирішенням проблем своєї країни. В цьому і суть такої гарної ініціативи, як НАШ КРАЙ.
— Які кроки може зробити місцева і центральна влада, щоб модернізувати застарілі виробництва і впровадити новітні технології?
— Я бачу, що якщо місцева влада, як, скажімо, в Харкові, потенційно налаштована на такі процеси, то центральна влада замінює реальні кроки просто словами, і то не завжди. На сьогодні відсутня політична воля здійснювати модернізацію нашої промисловості, не приймаються відповідні закони і не здійснюються конкретні заходи з підтримки своєї промисловості. Взяти хоча б приклади, коли закуповуються імпортні локомотиви, вертольоти, замість того, щоб підтримати власних виробників, продукція яких нітрохи не гірша, але це ще і приносить велику користь своїй країні.
Політика заробітних плат також не грає на вирішення проблем модернізації та розвитку України. Я вважаю, що якщо ми говоримо про бюджетну сферу, то абсолютний пріоритет повинен бути відданий не чиновникам, про зарплати яких турбується Уряд, а, в першу чергу, вчителям шкіл, викладачам вузів, науковцям і лікарям.
—Як створити на Харківщині більше робочих місць з високою зарплатою для кваліфікованих фахівців?
— Як я вже говорив, перш за все, потрібно прийняти загальнодержавну стратегію і відповідне законодавство, включаючи закони про особливі статуси регіонів, які забезпечать систему стимулів для розвитку проривних, високотехнологічних напрямків. Свого часу для Харкова був розроблений і прийнятий Закон про спеціальний режим інвестиційної діяльності (СРІД) на території Харкова і Харківської області, який зіграв величезну роль для розвитку регіону. Я мав пряме відношення до його прийняття. Був також закон, який стимулював розвиток нашої бронетанкової галузі. У Харкові дуже ефективно діяв з 2000 до 2005 року технопарк, який, зокрема, дозволив значно підтримати Харківський авіазавод. Але через часту зміну влади, через прихід політичних команд, які не підтримували власного виробника, а дотримувалися неоліберальних поглядів, які нічого доброго країні не принесли, всі ці закони скасовувалися.
Сьогодні на черзі — Закон про інноваційні парки, який вже розроблений. Може бути прийнятий закон про спеціальну економічну зону на території Харкова і Харківської області. Без подібних законів, які передбачають економічні стимули, регіонам дуже складно розвиватися. І досвід усіх країн, які домагалися успіху, підтверджує це.
— Розвиток високотехнологічної промисловості та створення робочих місць дозволить наповнити не тільки гаманець кожного харків'янина, але і бюджет міста і області. Розкажіть про те, як Ви бачите перетворення Харкова в місто, в якому хочеться жити кожному.
— Що потрібно зробити для перетворення нашого міста в високотехнологічний, я вже сказав. А для жителів, мені здається, важливо, щоб місцева влада ще більш енергійно займалася благоустроєм міста, розвитком комунікацій, транспортної системи, місць відпочинку, розвитком різних сервісів і служб. Маючи такий величезний потенціал, Харків безумовно повинен бути лідером по комфортності міста.
Особисто я вважаю, що Харків вже лідер, і незрівнянно вище інших міст, навіть Києва. Але немає межі хорошому. І ми на цьому не будемо зупинятися. І ми разом з командою "Нашого краю" будемо робити його кращим, ще комфортнішим.