Символічний удар. Чому росіяни били по харківській телевежі
Удар по харківській телевежі мав, окрім практичного, ще й глибоке символічне значення. Росіяни таким чином продовжують кампанію психологічного тиску на жителів міста.
Окупанти намагалися вразити харківську телевізійну вежу від самого початку повномасштабної війни, але лише на третьому році їм це вдалося. На думку військових та експертів у сфері інформаційної війни, росіяни переслідували не лише практичні цілі руйнування інфраструктури. Удар по телевежі став своєрідним "терористичним повідомленням" жителям міста.
Телебачення не вбити ракетою
Вежа висотою 240 метрів була найвищою спорудою Харкова — її було видно майже з усіх районів міста. Сітчасту секційну конструкцію звели у 1981 році за допомогою вантажних гелікоптерів Мі-10 — зараз їх уже не випускають. Понад 40 років ця споруда вважалась одним із символів Харкова.
Росіяни намагалися вразити її від самого початку повномасштабної війни. 6 березня 2022 року її бомбили з літака, вежа зазнала ураження, але вистояла. 22 квітня 2024 року їм це вдалося — прицільним ударом ракети, ймовірно Х-59 або Х-31П, яка потрапила посеред конструкції.
"Насправді я не думаю, що так випадково могло трапитись, вдарили прямо по вежі, в її середину. Ворог мав на меті перебити зв’язок, щоб поширити сигнал своєї російською пропаганди та обмежити мовлення української держави", — повідомив речник Повітряних сил Ілля Євлаш.
Цифрове телемовлення, дійсно, вийшло з ладу, у деяких районах міста харків'яни і сьогодні скаржаться на перебої з мобільним зв'язком. Утім, в усіх харківських багатоповерхівках є кабельне телебачення — найдешевший тариф коштує 125 гривень на місяць, працюють FM-станції, так що в інформаційному вакуумі місто не опинилося. Крім того, компанія "Київстар" запропонувала усім харків'янам безкоштовно підключити телевізійний додаток до кінця травня. Трішки складніша ситуація у передмісті, де майже немає кабельного, та на прикордонні, де є деякі перебої з українським стільниковим зв'язком та радіосигналом. Але і там нещодавно вона покращилась: як повідомляють жителі однієї із громад на півночі області, днями до них перестав надходити телесигнал з Росії.
Військовий аналітик Олексій Копитько вважає, що певний брак інформації може підігрівати панічні настрої, особливо серед представників старшого покоління.
"Фейсбучно-телеграмні маси підзабули, що поряд з ними живуть співгромадяни, для яких телевізор залишається головним і найбільш авторитетним джерелом інформації, окрім сарафанного радіо (близькі-сусіди). Зникнення марафону, що звично бубнить — це +5 до тривожності. Наступний логічний крок ворога — нагнітання через чутки", — написав Копитько на своїй сторінці у Facebook.
Експертка з питань інформаційної гігієни, голова правління Інформаційного центру "Майдан Моніторинг" Наталія Зубар навпаки, впевнена, що відсутність телемовлення не сильно вплине на психологічний стан харків'ян.
"Я не думаю, що це буде велика проблема. Покриття мобільне практично суцільне зараз, володіння мобільними телефонами теж суцільне. Цей удар мав більше психологічне значення для людей поза Харковом Мої знайомі з інших міст та країн вчора побачили це відео і почали писати — виїжджайте, приїжджайте. Харків'яни, як на мене, сприйняли цю подію спокійніше", — розповіла Наталія Зубар KHARKIV Today.
Набагато більшою загрозою інформаційній безпеці зараз є тривалі відключення електроенергії, коли жителі міста не можуть скористатися ані кабельним чи інтернет-телебаченням, ані почитати новинні сайти через те, що довготривалих блекаутів не витримують мобільні мережі.
Терористичне послання
Руйнування телевежі мало велике психологічне значення. Після того, як кадри влучання облетіли світ, з'ясувалося, що для безлічі відомих людей ця вежа мало глибоке символічне значення. Музикант та письменник Олександр Фоззі Сидоренко згадав, як колись працював там на радіо.
Телеведуча Анастасія Даугуле теж згадала, як починала в "Харківських новинах" на А/ТВК свою телевізійну кар'єру. Редакція новин свого часу знаходилась на території телевежі.
"Я була наївна і не розуміла, чому до Харківської Вежі (так, пишу з великої літери, з поваги), так складно діставатися. До чого її заховали так глибоко в лісі, до чого так закружляли внутрішню лісову стежину. Досвідчений охоронець Вежі одного разу пояснив: це стратегічний комунікаційний обʼєкт, збудований за класичною схемою прикриття ззовні, а дороги прямої немає - щоби танк не мав можливості навести приціл зі зручної відстані", — згадує зірка телебачення.
Письменниця Анні Гін теж поділилася своїми ностальгічними спогадами про прогулянки з батьками в дитинстві поблизу цього знакового об'єкту.
"Не скажу, що місце було знаковим, але сама вежа — так. Її видно практично з будь-якої точки міста, вона вважалася найвищою спорудою в Ха. Схожа на ракету, яку ось-ось запустять у космос. Я пам'ятаю її з дитинства", — пише Анна у Facebook.
Сум і страх серед українців були одними із завдань цього ракетного удару, вважає Наталія Зубар.
"Це дуже потужне повідомлення, яке варто серйозно сприймати. "Ми не перестанемо бити Харків, будемо покращувати наші засоби ураження, ми можемо зруйнувати що завгодно". Але чи варто цей страх поширювати далі? Так, зруйнували символ, але ми маємо думати не про те, щоб боятися чи журитися, а про те, щоб зберегти пам'ять про нього, щоб символи були в нашій голові", — каже експертка.
Міський голова Ігор Терехов теж вважає однією з причин обстрілу вежі намагання посіяти страх.
"Цим вони роздратовують людей, їм здається, що вони цими подіями, обстрілами лякають людей. Вони хочуть залякати, хочуть, щоб люди виїжджали з міста. А навпаки все це призведе до того, що люди обурені, ще більш налаштовані, сконцентровані і ніхто нікуди не тікає", — сказав Терехов в ефірі телемарафону.
Потужну російську інформаційну кампанію, що спрямована саме на харків'ян, помітили навіть у США. Експерти "Інституті вивчення війни" оцінюють імовірність наземного наступу на Харків як дуже низьку, але не виключають, що росіяни посилюватимуть тиск на жителів міста, зокрема й такими символічними діями.
