Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Менше продуктів, більше звітів. Чому в Харкові стало важче отримати гуманітарну допомогу

Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
На четвертому місяці війни благодійників поменшало.

На Харківщині дедалі важче отримати допомогу як від держави, так і від благодійних фондів. Якщо на початку війни міжнародні донори щедро надавали продукти та ліки, а місцевий бізнес — автомобілі та склади, то зараз ресурсів і в тих, і в інших стало набагато менше.

"Станція Харків" — одна з найбільших благодійних організацій регіону. Волонтери ще з 2014 року допомагають людям, яких війна залишила без домівки. Тому саме до них в перші дні війни звернулися міжнародні благодійники та самі запропонували допомогу. Якщо в березні продукти, ліки, необхідні предмети гігієни йшли вагонами, зараз потік допомоги скоротився в рази. 

Ресурси скінчилися

За березень і квітень волонтери "Станції Харків" видали  53 тисячі продуктових наборів у якості благодійної допомоги. Тоді, на початку війни, вітчизняні та закордонні благодійники самі телефонували та переказували гроші на рахунки — про це навіть не встигали попросити. Медикаменти, продукти харчування та засобі гігієни приходили в Харків безперебійно. Харчі та необхідні речі роздавали всім, хто просив про допомогу. 

Ситуація почала змінюватися наприкінці квітня. Міжнародні організації-партнери почали вимагати звіти, а потік грошової допомоги перетворився на струмочок. За травень і червень волонтери видали 9 тисяч пакунків з продуктами — майже у 6 разів менше, ніж за перші два місяці весни. Це була очікувана ситуація, кажуть у фонді.

"Це вже не новина, що в Україні війна йде. Спочатку, коли у світі було велике обурення ситуацією, відправляли допомогу вагонами. Майже чотири місяці війна триває, усі, хто міг допомогти — вже допомогли, вони ж не можуть без кінця нас годувати. У всіх обмежені запаси. Спрацювала і наша українська безвідповідальність — багато гуманітарних вантажів не дійшли за призначенням, вони були загублені або вкрадені", — розповіла KHARKIV Today координаторка волонтерської ініціативи "Станція Харків" Аліса Вєнєвцева.

гуманитарка
Основні донори гуманітарної допомоги зараз — міжнародні благодійні організації. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

Така ж ситуація склалася і в інших благодійників. У фонді "Харків з тобою" теж відзначають, що на четвертому місяці війни допомагають менше.

"Допомагати стали менше, і це — сума декількох причин. Виникли проблеми з паливом, проблеми з грошима. Можливо, люди вже просто втомилися", — припускає голова фонду Олена Рофе-Бекетова.

Почали з'являтися труднощі зі складами та автотранспортом. Якщо на початку війни підприємці, які виїхали з Харкова або просто припинили діяльність, надавали їх волонтерам без оплати, то зараз люди повертаються до справ і самі потребують машин та приміщень. Так довелося призупинити волонтерську діяльність Максиму Іванову, про якого KHARKIV Today писав на початку травня.

"Знайомий, який нам віддав свою автівку, повернувся до Харкова, тому ми машину повернули і більше не розвозимо продукти", — каже Максим. 

Втім, у "Станції Харків", із якою співпрацював Максим Іванов, зараз менше потреби в людях, які б доставляли адресну допомогу. 

"Привезіть ось такі сосиски"

Якщо на початку війни благодійники видавали продукти всім, хто попросить, зараз — лише певним категоріям. "Станція Харків" визначила таких шість: родини, де є двоє та більше дітей, самотні матері чи батьки з дитиною, самотні пенсіонери, маломобільні і немобільні люди, опікуни лежачих хворих, люди, які щойно евакуювалися із деокупованих сіл та селищ.

За день до волонтерів через міську лінію 1535 та їхню власну багатоканальну лінію 0800 408 400 надходить близько 100 заявок. Частина з них відсіюється, бо заявники не підходять під ці критерії.

Останнім часом люди й самі іноді відмовляються від допомоги. Оскільки зараз основними донорами стали не приватні особи, а великі міжнародні організації, такі як "Червоний Хрест України" та ООН, вони потребують від волонтерів звітності. Люди, які отримують продуктові набори, мають надати свої паспортні дані та номер ідентифікаційного коду. І дехто каже волонтерам: краще я голодуватиму, ніж дам вам свої дані, бо ви на мене наберете кредити. 

"Вимога надавати документи —– це маркер, чи дійсно люди потребують допомоги. Бо потреби і запити зараз змінилися. У березні просили привезти хліба і води. А зараз: привезіть мені ось такі сосиски, масло, а сиру такого я не їм. Тому відразу видно тих, кому наша допомога справді потрібна – вони просять просто їжу і погоджуються надати документи", — розповідає Аліса Вєнєвцева.

Зараз 80% тих, кому волонтери надають продукти. — це постійні отримувачі.

Допомога не для всіх

Змінився від початку війни і принцип роздачі гуманітарної допомоги від держави. Якщо навесні продукти давали щодня, то зараз "Пакунок кожному громадянину" можна отримати лише раз на місяць. Харків'яни скаржаться на кілометрові черги. Навіть реєстрація на отримання продуктів через "Дію" не допомогла побороти цю біду.

"Черга у 700 людей у 30-градусну спеку, на місці, абсолютно не пристосованому для довгих очікувань. 700 людей без роботи, без грошей, без надії стоять (а реально вже сидять і лежать) більше двох годин  в очікуванні допомоги", — описала у Facebook свої враження від походу за "гуманітаркою" жителька Індустріального району Юлія Гриньова.

гуманитарка
Черга за гуманітарною допомогою. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

В обласній військовій адміністрації зізнаються, що для всіх, хто зареєструвався на допомогу через чат-бот, продовольчих наборів не вистачає, але обіцяють на цьому тижні роздавати нові пакунки, які вже збирають на новому складі гуманітарної допомоги. Їх, які і попередні, роздають через "Нову пошту" та "Укрпошту".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Харківщині фіксують велику кількість бажаючих нажитися на "гуманітарці"

Великі благодійні організації іноді співпрацюють напряму з громадами. Наприклад, Червоний Хрест передав до Дергачівської міськради 800 продуктових наборів. Але претендувати на них можуть не всі, а лише самотні пенсіонери, багатодітні сім'ї та люди з інвалідністю. 

Судячи з цього, найвразливіша категорія громадян зараз — люди, які ще не дожили до пенсійного віку, не мають багатьох дітей, але втратили роботу. Знайти нове місце працевлаштування у прифронтовому місті непросто, а гуманітарну допомогу їм не дадуть. 

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.