Тиждень зі смаком. Нове коло виборчих перегонів у "помаранчевій" зоні
Передвиборча метушня і судові позови
До дня голосування на виборах харківського міського голови залишилося лише три тижні. Учасники виборчих перегонів намагатимуться дістати за цей невеличкий проміжок часу усі головні козирі. В ефірі телеканалів і радіостанцій та в соціальних мережах явно побільшало прямої політичної реклами. Без відпочинку працюють політтехнологи, намагаючись вплинути на електоральні настрої в Харкові, але чогось екстраординарного поки що штаби не продемонстрували.
Мешканець Куп’янська і депутат обласної ради від ОПЗЖ Валерій Говоров, який несподівано для багатьох вирішив балотуватися в мери Харкова, так само несподівано відмовився від участі у виборах. Нещодавно він обіцяв ознайомити харків’ян зі своєю програмою і баченням розвитку обласного центру. Але вся його передвиборча активність звелася до двох заяв: про висунення кандидатури і її зняття. Зробив він це вчасно – його ім’я вже не друкуватимуть у бюлетені.
Свій крок Говоров пояснив тим, що він командний гравець і підтримує рішення "Опозиційної платформи – За життя" щодо підтримки Добкіна. Також він послався на свого колегу з міськради Анатолія Родзинського, який пообіцяв йти на вибори, але не дійшов навіть до ТВК. Примітно, що документи до виборчкому Говоров подавав як самовисуванець, не чекаючи на підтримку ОПЗЖ. Але до рекомендацій партії щодо зняття кандидатури – таки дослухався.
Штаб Ігоря Терехова спробував використати ситуацію з Говоровим для демонстрації розколу в харківському осередку ОПЗЖ, у якому дійсно немає єдиної позиції щодо Добкіна. Після заяви центрального офісу партії її публічно "підсвітив" лише Андрій Лесик, представник крила "медведчуківців" у Харкові. Решта груп впливу ситуацію не коментувала, і на їхню підтримку Добкіну навряд чи доводиться розраховувати.
Свою підтримку Добкіну засвідчив одіозний депутат Верховної Ради Євгеній Шевченко, якого вигнали зі "Слуги народу" через його невгамовну любов до Олександра Лукашенка. Цього тижня поціновувач білоруського диктатора завітав до Добкіна на пиво і барбекю в маєтку, ділянку під яким вивели з власності Харкова за кооперативною схемою.
Анатолій Родзинський на словах наче підтримує Добкіна, але робить це із надмірною завзятістю. Він майже прямими текстом називає Дмитра Мариніна й Аліну Мустафаєву технічними кандидатами Добкіна і закликає їх зняти свої кандидатури заради кращого результату патрона. У Родзинського, звичайно, можуть бути підстави для ревнощів. Але в чомусь він має рацію.
Зокрема, сумнівну користь для Добкіна мав позов Мариніна до Територіальної виборчої комісії з вимогою скасувати реєстрацію кандидатури Терехова. І справа не лише в слабкій юридичній позиції позивача. А в тому, що ця технологія вже була відпрацьована на президентських виборах-2019 і парламентських виборах-2019. Тоді київський адвокат Андрій Хілько подавав позови до ЦВК з вимогами скасувати відповідно реєстрацію кандидата в президенти Володимира Зеленського і його партії "Слуга народу" під висмоктаними з пальця приводами. Але його активність, особливо у першому випадку, сприяла лише мобілізації Зе!-виборців. Маринін дійсно створив інформаційний привід для розповсюдження "джинсової" новини про те, що "Терехова можуть зняти з виборів". Але якого ефекту він досягнув: дезорієнтації чи мобілізації симпатиків секретаря міськради? Питання риторичне. У будь-якому разі пара пішла у свисток: окружний адміністративний суд прогнозовано відмовився навіть розглядати позов Мариніна. Очевидно, позивач так і не зміг обґрунтувати, де саме було порушено його права.
Краще підготувалися до судового засідання сторони, які оскаржують рішення уже згаданого окружного адміністративного суду щодо назви проспекту Петра Григоренка / Маршала Жукова. У четвер у Харківському апеляційному адмінсуді розпочався розгляд апеляційної скарги ОДА на рішення судді окружного адмінсуду Андрія Зінченка. У червні цей суддя задовольнив позов міської ради і скасував рішення голови облдержадміністрації від 2016 року у частині про перейменування багатостраждального проспекту, пославшись на "процедурні порушення". Партія "Європейська Солідарність" і депутат міськради від "Блоку Світличної" Дмитро Булах також оскаржили це рішення, і їхні скарги об’єднали в одне провадження зі скаргою ОДА. Суд не приступив до розгляду справи по суті й оголосив перерву до 20 жовтня, так як міськрада підготувала відзив лише на скаргу ОДА і не ознайомила з ним інших позивачів.
Звільнення, призначення, меморандуми і нагородження
У міській раді тим часом відбулися серйозні кадрові зміни: зі своє посади пішов заступник міського голови – начальник Департаменту ЖКГ Семен Сирота. Він мотивував своє рішення станом здоров’я: нещодавно посадовець переніс операцію на серці. Керуватиме житлово-комунальним господарством поки що колишній перший заступник Сироти Віталій Мірошник.
Сирота лише рік обіймав посаду директора Департаменту, але в цій сфері він не новачок. Майже 10 років він керував КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство", тричі обирався депутатом міськради (від "Партії регіонів", "Відродження" і "Блоку Кернеса – Успішний Харків") і традиційно працював у депутатській комісії з питань ЖКГ. Віталій Мірошник до Департаменту ЖКГ працював головою Вовчанської райдержадміністрації: у 2016 році на цю посаду його призначив Петро Порошенко, а в 2020-му – звільнив Володимир Зеленський.
Департамент ЖКГ – стратегічний для міської ради. Його створили у 2020 році "під Сироту", об’єднавши департаменти житлового й комунального господарства. Цей підрозділ керує ремонтами житлового фонду та комунального майна в місті. І звільнення директора відбулося напрочуд тихо і без скандалів. Якщо, звичайно ж, не брати до уваги публікації у Telegram-каналах і пов’язаних із Добкінми "сміттєвих" сайтах.
6 жовтня Терехов підписав не лише розпорядження про звільнення Сироти, а й три меморандуми з іноземними інвесторами: про виготовлення трамваїв із швейцарською компанією Stadler; про будівництво ангару в Харківському аеропорту для обслуговування літаків із Avia Solutions Group – зареєстрованою на Кіпрі компанією з литовським капіталом; третій, екологічний, меморандум уклали із Європейським банком реконструкції і розвитку. Меморандум з ЄБРР має відкрити Харкову доступ до цільових кредитів під проекти розвитку "зеленої" інфраструктури.
Цього тижня Харків у черговий раз відвідав міністр культури Олександр Ткаченко. Він ознайомився з оглядовим майданчиком на даху Держпрому, а також взяв участь у відкритті пам’ятника художниці Марії Раєвській-Івановій на території Академії дизайну та мистецтв. Подію приурочили до 100-річчя навчального закладу. Автор пам’ятника Неля Вітвицька створила його ще у 1998 році.
Минулої неділі Україна відзначали День вчителя. З нагоди цього свята президент традиційно відзначив освітян. Потрапили до нагородних списків і харків’яни: вчителі харківського фізико-математичного ліцею №27 Сергій Ліфиць, Юлія Єременко та Марина Петракова, завідувач кафедри НАУ ім. Жуковського Петро Фомічов і його колега з ХНЕУ ім. Семена Кузнеця Ірина Отенко отримали державні нагороди. Ще одна вчителька 27-го фізматліцею Анастасія Лисакевич отримала звання заслуженого вчителя, а Олена Ястремська й Олег Ярошенко – завідувачі кафедр ХНЕУ і НЮУ ім. Ярослава Мудрого – стали заслуженими діячами науки та техніки.
Колишній командир 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка Збройних сил України генерал-майор Віктор Ніколюк отримав чергове підвищення. Легендарний "Ветер" тепер очолює оперативне командування "Північ", у понеділок особовому складу його представив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. На чолі ОК "Північ" Ніколюк змінив Валерія Залужного, котрий кілька місяців тому став головнокомандувачем ЗСУ.
Ніколюк командував 92-ю бригадою з 2013 по 2017 роки, потім він очолив тренувальний центр "Десна". Під його командуванням військовослужбовці брали участь у боях за Іловайськ, Дебальцеве, станицю Луганську і Щастя. Саме бійці 92-ї бригади взяли в полон російських диверсантів Александрова і Єрофеєва у 2016-му, яких згодом обміняли на Надію Савченко. У 2015 році військова прокуратура активно розробляла версію про причетність військовослужбовців бригади й Ніколюка особисто до розстрілу зведеної мобільної групи з протидії контрабанді на чолі з Андрієм Галущенком. Довести цю версію прокурори не змогли, і Ніколюк судився з ними через моральну шкоду, завдану підрозділу під час обшуку у військовій частині.
Ще не "червоний", але вже "помаранчевий"
Із 10 жовтня в Харкові та області посилюються карантинні заходи: місто житиме в умовах "помаранчевого" рівня епідеміологічної небезпеки.
Відповідне рішення було увалено на засіданні обласної та міської комісій з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій 7 жовтня. Того ж дня в мережу було злито проект постанови уряду про запровадження "червоної" зони у Харківській і Херсонській областях. І в ОДА не виключали, що в регіоні можуть оголосити "червоний" рівень небезпеки одразу після "жовтого", перестрибнувши "помаранчевий".
Нові обмеження передбачають роботу закладів культури і фітнес-центрів із заповненням залів на 50%, заборону на перебування без масок чи респіраторів у закладах охорони здоров’я, громадському транспорті, зупинках, магазинах та інших місцях загального користування тощо. Керівників підприємств зобов’язали забезпечити максимальний рівень вакцинації підлеглих.
Обласна КТЕБ рекомендувала всім школам області, включно із Харковом, відправити дітей на канікули на тиждень раніше – офіційно з 18 жовтня, але фактично – з 13-го з урахуванням державних свят і вихідних днів. Але в міськраді вирішили по-своєму: учні шкіл Харкова підуть на канікули як і було заплановано, з 25 жовтня.
Ситуація із захворюваністю в регіоні лише погіршується. 10 жовтня в Харківській області було зафіксовано найбільшу кількість нових випадків COVID-19 з початку пандемії – 1783. Це найвищий добовий показник в Україні станом на зараз.
До цього щодня лікарі ставили діагнози 1100-1200 пацієнтам. Лише протягом доби від ускладнень коронавірусної хвороби померли 30 мешканців області. Кількість зареєстрованих активних хворих наближається до 19,5 тисяч.
З цього тижня пацієнтів з коронавірусом приймає 2-га залізнична лікарня, через неготовність якої минулого року був серйозний скандал. В області до боротьби з COVID-19 підключилися Ізюмська і Вовчанська лікарні. Ковідні відділення наразі працюють у 21 лікарні Харкова й області, резервних закладів уже не залишилося.
Крім складнощів, з якими стикаються лікарі через напилив пацієнтів, додалися ще й незаплановані. У суботу невідомий повідомив про "мінування" семи лікарень у Харкові. Зокрема, чорнобильської, другої залізничної, дитячої та дорослої обласних інфекційних лікарень. Повідомлення виявилося неправдивим. У Харківській ОДА запевнили, що на процес лікування пацієнтів анонімні повідомлення не вплинули.
Повний курс вакцинації у Харківській області від коронавірусу пройшли понад 400 тисяч людей, або майже 15% населення. Цього явно недостатньо для забезпечення колективного імунітету. А з огляду на серйозні активакцинаторські настрої в Харкові (55% харків’ян, згідно з даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи", не бажають робити щеплення через недовіру до вакцини і медиків), говорити про суттєве покращення ситуації в найближчому майбутньому не доводиться. Тому потрапляння Харкова до "червоної" зони, так само як і критичне перенавантаження лікарень, - це лише справа часу.
