Тиждень зі смаком. День захисників, скорочення списку кандидатів у мери і позачергова сесія міськради  

Мінус три кандидати в мери і плюс два заступники міського голови

13 жовтня територіальна виборча комісія затвердила зразок бюлетеня, який харків’яни отримають на виборчих дільницях 31 жовтня. Із 13 осіб, кандидатури яких було зареєстровано у попередні тижні, в списку залишилося 10. Троє пробули кандидатами дуже недовго – Валерій Говоров, Микола Кукуріка й Олександр "Саша Псих" Кондрусик – раптово передумали балотуватися.  Примітно, що жоден з них мотивацію свого кроку публічно не пояснив. Що вкупі із фактично нульовою впізнаваністю цих осіб у Харкові дає підстави вважати їх технічними кандидатами.

Станом на сьогодні у мери балотуються троє представників політичних партій: Ігор Терехов ("Успішний Харків"), Олександр Скорик ("Європейська Солідарність") і Володимир Плетньов ("Партія Шарія"), а також семеро самовисуванців: Михайло Добкін, Аліна Мустафаєва, Костянтин Немічев, Денис Ярославський, Дмитро Маринін, Віктор Величков і Сергій Ряполов. Не виключено, що хтось із них у найближчі два тижні може заявити про своє зняття з виборів на користь одного із сильніших кандидатів.

Але в бюлетені все одно залишаться 10 імен. І 280 тисяч гривень грошової застави тим, хто знявся, не повернуть. Отримає її лише переможець. Але з урахуванням вартості повноцінної кампанії ці гроші – крапля в морі.

Менш ніж за три тижні до дня голосування секретар міськради Ігор Терехов скликав позачергову сесію міської ради. Чим викликав вже звичні нарікання опозиційних депутатів на недостатність часу для на підготовку до розгляду питань порядку денного.  До нього включили 10 питань. Найважливішими і такими, що викликали найбільше дискусій в сесійні залі, були питання медичні і кадрові. Терехову вдалося попри критику, що лунала з трибуни міськради, добитися результативного голосування за двох нових заступників міського голови. Віталій Мирошник куруватиме напрямок ЖКГ і очолюватиме відповідний департамент, Сергію Кузьміну довірили напрямок  інформаційних технологій. Мирошника в Харкові знають доволі давно: свого часу він був заступником і потім головою Вовчанської райдержадміністрації, ліквідованої в рамках реформи децентралізації й укрупнення районів, а також планував заступником голови Департаменту ЖКГ Семена Сироти.

Кузьмін працював здебільшого в Києві. У 2019 році декілька місяців очолював Державну архітектурну інспекцію, але не пройшов випробувальний термін, перед цим – керував "Укрдержбудекспертизою".

Семен Сирота, який написав заяву про звільнення з посади віце-мера за станом здоров’я, планує повернутися на посаду директора КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство". Цим підприємством він керував майже десять років перед тим, як очолити профільний департамент міськради.

Відбулися в міськраді й зміни в депутатському корпусі. Мандат отримав Едуард Павленко – заступник начальника Управління у справах молоді і спорту Харківської облдержадміністрації. 12 жовтня він склав присягу і зайняв у фракції "Слуги народу" місце Ренати Казанської, яка ще влітку склала повноваження у зв’язку з переїздом до Києва. Зараз вона працює в Державній регуляторній службі під керівництвом Олексія Кучера. Колишній голова Харківської ОДА відмовився від місця у міській раді ще у січні, коли уряд призначив його головою ДРС.  Коли Кучер очолював облдержадміністрацію, Казанська керувала його патронатною службою.

Нинішній в.о. голови ОДА Олександр Скакун поки що змушений контролювати роботу підлеглих у дистанційному режимі, адже у посадовця виявили коронавірус. Поки Скакун на самоізоляції, обов’язки голови ОДА тимчасово покладено на Михайла Черняка.
 
Коронавірусні хроніки: "помаранчевий" Харків на порозі "червоної" зони
 
Крім Олександр Скакуна на COVID-19 хворіють ще два десятка тисяч мешканців Харківської області. Щодня діагноз ставлять 1000-1500 нових захворілих. В середині тижня наш регіон посідав переш місце в Україні за кількістю нових виявлених випадків коронавірусу. За час пандемії від цієї хвороби померли понад 4 тисячі харків’ян і мешканців області.

Із 18 жовтня ще чотири області України перейшли до "червоної" зони: протиепідеміологічні вимоги посилили на Одещині, Діпропетровщині, Донеччині і Запоріжжі. Харків поки що залишається "помаранчевим".

Попри те, що чотири з шести карантинних показників – рівень захворюваності, госпіталізації і завантаженості ліжок із киснем, а також коефіцієнт виявлення нових випадків – перевищують норму. У Міністерстві охорони здоров’я не виключають, що Харків може "почервоніти" уже в найближчі тижні, якщо рівень наповненості ліжок знову перевищуватиме 65%. Пік захворюваності очікується наприкінці жовтня.

Такий сценарій розвитку подій є реалістичним. Адже розширення госпітальної бази відбувається паралельно із практично тотальним заповненням нових виділених під ковідних пацієнтів ліжок. Лише два дні приймала хворих на COVID-19 харків’ян Восьма клінічна лікарня: за цей час було зайнято усі 70 виділених під ці потреби місць. До речі, міськрада погодилася профінансувати будівництво кисневої траси в цій лікарні, за виділення грошей депутати проголосували на позачерговій сесії. Але для монтажу і запуску цієї траси потрібен час. Також тимчасово призупинило прийом нових пацієнтів ковідне відділення 18-ї лікарні: вільних місць не залишилося.

Для подолання ситуації в Харкові й області вирішили відправити школяріі на канікули на тиждень раніше від запланованого часу. Адже дітей і підлітків в Україні не вакцинують, вони  є більш вразливими для нового штаму "Дельта", і школи стають джерелами розповсюдження захворювання.  
Намагаються в нашому регіоні підвищити темпи вакцинації. Лише 16 жовтня понад 5 тисяч мешканців Харкова і  області отримали першу дозу вакцини віж коронавірусу, приблизно стільки ж – другу. Загалом показник вакцинації в Харківські області нижчий за 17% (дві дози вакцини отримали понад 440 тисяч людей). Це трошки вище ніж в середньому по Україні, але дуже мало порівняно з країнами Євросоюзу.
 
Марш захисників і "привітання" від російського консульства
 
14 жовтня Україна відзначала декілька свят: День захисників і захисниць України, Покрову Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і День Української повстанської армії. Увечері цього дня центром Харкова пройшлися ветерани АТО/ООС, волонтери, добровольці, представники політичних партій і патріотично налаштовані харків’яни. Колона вирушила від Майдану Конституції до пам’ятника Шевченку, де відбувся мітинг. Згідно з домовленостями між організаторами акції, учасники були без партійної символіки. Над ходою майоріли державні стяги, а також прапори "Спілки ветеранів АТО", "Фрайкору" та інших громадських організацій і добровольчих підрозділів. Вулицю Сумську на три години перекривали для руху транспорту.

Хода була не такою чисельною, як на День Незалежності. Далися взнаки погодні умови та погіршення епідеміологічної ситуації. Поліція нарахувала лише 300 учасників, але за підрахунками організаторів їх було щонайменше удвічі більше.

Відзначилося в цей день і Генеральне консульство Російської Федерації. Точніше, патріотично налаштовані українські хакери, які залами сторінку дипмісії в Instagram і розмістили там не лише привітання до Дня захисників і захисниць. А й розкрили приналежність співробітників консульства до спецслужб РФ – Федеральної служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки і Головного управління Генштабу Збройних сил РФ (колишнє ГРУ). Не виключено, що таким чином українські спецслужби передали "привіт"своїм російським колегам, продемонструвавши обізнаність у тому, хто на кого працює

Міністерство закордонних справ Росії навіть направило до МЗС України ноту з вимогою розслідувати даний інцидент і забезпечити "нормальне функціонування інформаційних ресурсів" російських дипломатів в Україні. Можна сподіватися, що таке розслідування завершиться нагородженням причетних до цієї зухвалої й успішної операції на фронті інформаційної війни проти держави-агресора.