Тиждень зі смаком. Бюджет, новий голова ОДА та нові депутати
Призначення голови ОДА та місцеві бюджети
24 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олега Синєгубова головою Харківської обласної державної адміністрації. Того ж дня глава держави звільнив Синєгубова з посади голови Полтавської ОДА.
Укази з’явилися на сайті Президента напередодні Різдва за григоріанським і новоюліанським календарями. Чи можна розцінювати рішення Зеленського як подарунок мешканцям Харківщини, покаже час.
Завдяки рокіровці в Харківській ОДА з’явиться повноправний керівник. У той же час, Полтавщина опинилися в ситуації, у якій чотири місяці до цього перебувала Харківщина — ОДА тимчасово керуватиме виконуючий обов’язки голови Дмитро Лунін, колишній перший заступник Синєгубова.
Новому очільникові Харківської області доведеться вирішувати чимало завдань, зокрема кадрових. Ефективність роботи багато в чому залежить від команди — заступників та керівників структурних підрозділів, а також від рівня взаєморозуміння з обласною радою. У спадок від попередників Синєгубову залишилися п’ятеро заступників. Один з них, Олександр Скакун, після звільнення Айни Тимчук, виконував обов’язки голови ОДА і претендував на те, щоб позбутися літер "в.о." у назві своєї посади. Призначені Тимчук Михайло Харнам і Михайло Черняк увесь цей час продовжували курувати будівництво й охорону здоров’я відповідно. Посадові обов’язки Романа Семенухи Скакун суттєво обрізав, залишивши в зоні його відповідальності цифрову трансформацію та Державний архів Харківської області та передавши освіту, спорт і молодіжну політику до зони відповідальності Антона Деньгуба. Щоправда, останній залишався заступником лише номінально і одразу ж після звільнення Тимчук пішов у відпустку. Фактичним куратором згаданих напрямків став Євгеній Грицьков, колишній заступник Олексія Кучера і теперішній радник Скакуна. У спадок від Скакуна Синєгубову залишилася і керівник апарату: Вікторія Белявцева повернулася на цю посаду лише півтора місяці тому.
У голови ОДА є право звільняти і призначати заступників, розподіляти обов’язки між ними. Але кадрові рішення доводиться узгоджувати з Києвом. Очевидно також, що чинні посадовці, принаймні деякі, докладатимуть зусиль, щоб залишитися в ОДА.
Олександр Скакун рішення Зеленського прокоментував цитатою 35-го президента США Джона Ф. Кеннеді про те, що "ті, хто дивляться тільки в минуле або тільки на теперішнє, безперечно пропустять майбутнє". Після погодження Урядом кандидатури Синєгубова Скакун заявляв про готовність працювати на благо Харківщини "за будь яких обставин".
Олег Синєгубов після зустрічі з Володимиром Зеленським у Києві та отримання з його рук нового посвідчення пообіцяв впроваджувати на Харківщині найкращі практики, відпрацьовані в Полтавській області.
Останніми днями публікацій про Синєгубова і статки його сім’ї явно побільшало. Харківський антикорупційний центр проаналізував декларації посадовця. Цю інформацію із певними акцентами використали анонімні Telegram-канали, додавши трошки "перцю" в "чорнушні" публікації, спрямовані на завчасну дискредитацію голови ОДА. Під час роботи в Полтаві команда Синєгубова приділяла значну увагу інформаційному компоненту, тому атаки такого рівня навряд чи зможуть сильно йому зашкодити.
Зеленський підписав указ про призначення Синєгубова за тиждень після урядового погодження і через два дні після ухвалення бюджету Харківської області на 2022 рік. Тому на останній цьогорічній сесії облради ОДА ще представляв Скакун.
У середу, на наступний день після області, річний бюджет ухвалила і міська рада. Головні фінансові документи Харкова та області цього року бездефіцитні, в міському — навіть закладено профіцит в 500 млн гривень.
Традиційно бюджет міста втричі більший за обласний — 19,3 млрд і 6,8 млрд гривень відповідно. Якщо не брати до уваги субвенції з держбюджету та інші дотації, то близько 80% доходів міста та області складають надходження з податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з минулорічними бюджети виросли, як і минулого року найбільшими статтями видатків залишаються медицина, освіта та інфраструктурні проекти.
Як і минулого року, за бюджети в обох радах голосували "Блок Кернеса", "Слуга Народу", "Європейська солідарність" та частково "Опозиційна платформа — За життя". Депутати від "Блоку Світличної" за бюджет ні міста, ні області не голосували. Також не дали жодного голосу депутати міськради від "Партії Шарія".
Заміни депутатів та гучне звільнення
На останніх цього року сесіях обласної та міської рад, що відбулися 21 і 22 грудня відповідно, фракції отримали нагоду повідомити про зміни в своєму складі. Вони стали можливими завдяки вступу в дію законодавчої норми про імперативний мандат депутатів місцевих рад.
В обласній раді депутатське місце втратила Вікторія Белявцева, яку відкликав "Блок Світличної". Замість колишньої голови до фракції включили Ніну Сільченко, донедавна — депутатку Височанської селищної ради та підприємицю з Бабаїв. Заодно Белявцеву вивели зі складу експертної ради, що розглядає кандидатури почесних громадян області. Її місце зайняв нинішній голова фракції "Блоку Світличної" Валерій Пітько.
Белявцева, яка нині очолює апарат облдержадміністрації, заявила з трибуни облради, що з рішенням партії не згодна, прямо натякнувши, що збирається його оскаржувати.
У міській раді про відкликання депутатів Сергія Сироти і Микити Роженка заявив нинішній голова фракції "Партії Шарія" Володимир Плетньов. На відміну від облради, участі в сесії міськради не брали ні позбавлені мандатів депутати, ні їхні наступники. Більше того, імен нових соратників Плетньов також не озвучив. Очевидно, що міська виборча комісія ще не розглядала документи "шаріївців" і нових депутатів міськради не реєструвала.
Найрезонанснішим кадровим рішенням обласної ради, на перший погляд, стало звільнення Дениса Скорого з посади генерального директора Обласного центру онкології. Розірвання трудових відносин з ним підтримали понад 70 депутатів. Але як би гучно не звучала назва проєкту рішення, це голосування можна вважати суто технічним. Долю директора онкоцентру визначила попередня сесія, на якій не вистачило вісім голосів для продовження контракту зі Скорим. За це рішення тоді проголосували депутати від "Блоку Світличної" (за винятком самого Скорого через конфлікт інтересів), "Європейська Солідарність", частина "Слуги Народу" та "ОПЗЖ".
Не продовживши Скорому контракт, облрада поставила себе на юридичну розтяжку. Трудове законодавство передбачає автоматичне розірвання контракту після його закінчення. У той же час, рішення про укладання контракту та його розірвання ухвалює саме працедавець, у даному випадку — обласна рада. Без ухвалення рішення про звільнення Скорого облрада не могла оголосити конкурс на заміщення цієї посади, створивши тим самим підґрунтя для судових позовів. У голови облради є право продовжувати трудові відносини з керівниками комунальних установ на строк від одного до трьох місяців у міжсесійний період. І Тетяна Єгорова-Луценко цим правом скористалася, продовживши Скорому контракт до 1 лютого 2022 року.
Нового керівника онкоцентру має визначити конкурс. Але участь Дениса Скорого у ньому під великим питанням. Адже затверджені Урядом кваліфікаційні вимоги до керівників закладів охорони здоров’я обласного рівня вимагають від кандидатів наявності семирічного стажу на керівних посадах і диплома магістра в галузі управляння та адміністрування. Скорий працює директором онкоцентру понад п’ять років — з 2016-го. Немало, але з точки зору Уряду недостатньо. Попередні посади Скорого — хірурга та старшого наукового співробітника — навряд чи конкурсна комісія вважатиме керівними. А стажування за кордоном, ступінь доктора наук та професорське звання — це конкурентна перевага, але не обов’язкова вимога до претендента на посаду.
Суди, розслідування, відновлений камінь УПА і майно "Металіста"
23 грудня мер Харкова Ігор Терехов поставив підпис під документом про завершення процедури передачі у власність міста майна, конфіскованого у втікача Сергія Курченка. Віднині майновий комплекс державної установи "Харків-Арена", зокрема підтрибунні приміщення стадіону "Металіст" та тренувальна база у Високому, належать Харківській міській раді.
У мотиваційній частині документа, підготованого виконкомом міськради, йдеться про відродження футбольного клубу "Металіст", збереження цілісності споруд однойменного стадіону, популяризацію здорового способу життя серед харків’ян — все те, на чому Терехов будував свою виборчу кампанію.
Про передачу майна "Харків-Арени" та стадіону "Металіст" у власність міста обласна рада проголосувала ще в червні. На організаційні та бюрократичні процедури пішло майже півроку.
Значно більше часу витратили адвокат Олег Головков і рідні загиблих під час теракту біля "Палацу Спорту" на спроби в позасудовому порядку забезпечити їхні права після того, як засуджених до довічного ув’язнення терористів відпустили в рамках обміну у грудні 2019-го. Наразі сім’ї Данила Дідика, Вадима Рибальченка й Ігоря Толмачова подали позов до України з вимогою визнати дії держави протиправними та виплатити потерпілим по 5 млн гривень компенсації.
Уже наступного року суд зможе приступити до розгляду по суті резонансної справи про смертельну ДТП на проспекті Гагаріна. Цього тижня правоохоронці завершили досудове розслідування і передали матеріали справи захисту обвинуваченого для ознайомлення. За словами адвокатів, 16-річний Микола Харківський визнав свою провину. Експертиза встановила, що в момент зіткнення автомобіль Infiniti, яким керував підліток, був справним і рухався зі швидкістю 180 кілометрів на годину. Тому у загиблого водія Chevrolet не було часу для того, щоб зреагувати на небезпеку.
25 грудня в Молодіжному парку урочисто відкрили пам’ятний знак воякам Української повстанської армії. Збір коштів було оголошено ще сім років тому, але лише за останні кілька місяців справа зрушила. За словам організаторів, усього вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень.
Камінь встановили на тому самому місці, де він перебував з 1992 до 2014 року. За цей час пам’ятний знак пережив не один десяток випадків вандалізму — його обливали фарбою, рубали сокирами, обстрілювали зі зброї, підривали та двічі зносили. У 2013 проросійські екстремісти з "Євразійського союзу молоді" скинули камінь у вириту поряд яму, а в 2014-му "оплотівці" демонтували його за допомогою будівельної техніки та відвезли в невідомоу напрямку.
Цього року камінь для монумента на кошти меценатів придбали у Лезниківському гранітному кар'єрі Житомирської області. У Молодіжному парку залили новий капітальний фундамент замість пошкодженого, а також упорядкували прилеглу територію. На урочисте відкриття прийшло близько сотні людей із синьо-жовтими, червоно-чорними та партійними прапорами.
