Агресор чи окупант? Харківські депутати, що мовчать про вторгнення Росії в Україну. Пул перший
24 лютого стало лакмусовим папірцем для багатьох поміркованих політиків, депутатів, чиновників. Коли Росія вторглася на територію України, довелося визначитися, чи ти і надалі толеруєш проросійській ідеології чи засуджуєш її. Деякі харківські "можновладці" і на двадцятий день війни вважають, що зможуть "пропєтляти". Ми вирішили зафіксувати на майбутнє, яким чином кожний, хто дотичний до влади, самовизначився. Тому що відступати нікуди: позаду — Україна.
Вторгнення російської армії змусило піти з партії кума Путіна кількох народніх депутатів. 15 березня про вихід із фракції ОПЗЖ заявили четверо, у тому числі харків'янин Олександр Фельдман, який з першого дня російської навали залишається у Харкові і намагається врятувати тварин із екопарку, що по суті знаходиться на лінії фронту. Фельдман самовизначився.
Жоден його колега "калібром" поменше не зрікся значка проросійської партії: наразі заяв від депутатів Харківської обласної та Харківської міської рад у публічній площині немає. Після того, як крилата ракета влучила у будівлю Харківської облради, нікого на робочому місці не побачиш: фізично їх не існує.
Багато депутатів обох рад, за інформацією KHARKIV Today, виїхали з міста у перші дні війни. Хтось має другий французький паспорт і тому вільно подолав кордони, хтось виїхав, прикриваючись статусом "багатодітності", але не повернувся. Поки що ми не публікуємо імена цих депутатів — можливо, хтось із них все ж передумає і доєднається допомагати рідному місту.
А що ж роблять ті, хто лишилися? Частина — чистить сторінки у соціальних мережах, видаляючи не тільки пости, але й будь-яку інформацію. До десятка депутатів Харківської облради взагалі закрили свої профілі, аби ніяк не комунікувати у цей складний час зі своїми виборцями.
Голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко з першого дня не толерує і вимагає "рашисти, зупиніться! На ваших руках кров невинних людей!", обіцяючи помсти за кожного вбитого російською армією.
Наймолодший заступник голови Харківської облради Богдан Мальований (обраний від ОПЗЖ) уже під час війни добряче вичистив свою сторінку у Фейсбук, поставивши в профіль фото з гірськолижного курорту. Про війну в Україні — анічичирк.
Колишній голова обласної ради Артур Товмасян називає війною "нелегким для нашої країни часом", просить земляків: "будьте обережними, підтримайте ближнього, допомагайте один одному! Бережіть себе! Бережіть свої родини! Важливо не розповсюджувати неправдиву інформацію та не панікувати!" За три тижні війни він устиг привітати із 8 березня і кілька разів запостити інформацію про гуманітарну допомогу. А ще він написав про проблеми у рідних Липцях і Циркунах немає комунальних послуг, але чомусь забув додати, що їх у перший же день зайняла російська армія і звідти методично щодня і щоночі розстрілює Північну Салтівку.
"Стало відомо, що наразі в Липцях, Тишках, Циркунах повністю відсутній телефонний зв‘язок. В магазин "Гастрономчик", який знаходиться в Липцях, потрапив снаряд. В Глибокому, Стрілечі, Лук‘янцях та Борисівці сьогодні тихо, пострілів немає. Інформація щодо постраждалих серед мирного населення відсутня", — пише Товмасян.
Депутатка Харківської облради Юлія Ковалевська (пройшла за списком "Слуги Народу"), а раніше обиралася депутаткою ВР від "Партії регіонів", просто закрила свою сторінку. Де вона наразі перебуває — у Харкові, рідному Києві чи деінде — невідомо. Свою позицію щодо російської окупації вона не скомунікувала.
Депутат Володимир Скоробагач, який також обрався до облради від ОПЗЖ, визначився швидко і жорстко. "Война. Мерзкая, циничная и страшная. Война, в которую мы не могли поверить, рушит семьи, дома, сердца. В моём родном Харькове сотни погибших, множество раненных, разрушены больше 600 домов. Российские войска каждый день поливают его градами, расстреливают его с воздуха", — написав депутат у Фейсбуці. Його офіс у центрі Харкова знищено, але він продовжує допомагати гуманітркою мешканцям Харкова і називає волонтерів героями.
Друзі-депутати від різних політичних сил в облраді Сергій Чебишев ("Європейська Солідарність") і Роман Семенуха ("Слуга Народу") залишаються у місті.
"Був дуже сконцентрований перші 16 днів війни, абсолютно не було бажання щось про себе розповідати. Я навчився говорити мало, але чітко, намагаюсь в розмовах отримувати від людей одразу суть, бути максимально ефективним. Щасливий, що за цей період я познайомився з героїчними прекрасними людьми. У війні все кристалізується миттєво, все стає зрозумілим та простим. Це дуже комфортне відчуття…" — пише Чебишев.
Депутат і заступник голови ХОВА Роман Семенуха щодня пишається воїнами, які тримають український Харків:
"Війна жорстоко перетворила все навколо на чорно-біле, сірих відтінків немає. Я дякую Богу за ще один прожитий день в ім’я моєї країни, майбутнього моїх дітей. Я щасливий в ці дні бути поруч з тими харків’янами, що чинять несамовитий опір, роблять вчинки, якими будуть пишатися їх діти. Так, я бачу не лише героїзм, я бачу підлість і трусливість, але жити з цим буде ще та ноша".
Депутат від "ЄС", ветеран АТО Анатолій Козловський стисло між боями написав, хто є хто: "путін пі…с! Маскалі пі…си! Ми будемо нищити Ваши оселі! Слава Україні".
Іще один обранець від ОПЗЖ Василь Россіхін за двадцять днів російської навали тільки привітав свою куму із днем народження у Фейсбуці. Оце й уся діяльність "народного обранця".
Депутат, керівник харківської ОПЗЖ Нікіта Шенцев напередодні вторгнення Росії привітав усіх із 23 лютого, а потім за нього позицію висловив батько, нардеп Дмитро Шенцев, не назвавши війну війною.
"Родная моя Харьковщина! Нет слов, чтобы выразить, до чего тебе тяжело сейчас! Гибнут мирные люди: старики, женщины, дети. Сердце разрывается от этой страшной трагедии. И это на земле, где всегда были рады соседям и просто гостям, с которыми делили и дом, и кров. Это на земле, где девятое мая всегда было святым праздником. Это на земле, где русский язык всегда оставался родным. Сейчас не время для пиара. Просто хочу сказать: наш Фонд работает. Мы помогаем людям на пределе своих возможностей. Мы сильные. Мы выстоим, мы всё отстроим заново и обязательно вернём родной Харьковщине прежнее величие. Ваши Дмитрий и Никита Шенцевы". На фото у соцмережах обидва Шенцеви відсутні, є інформація, що сім'я покинула Україну і виїхала до Молдови у той час, коли російська армія окупувала близький до них Чугуїв. Пізніше ВСУ вибили окупантів звідти.
Наступний пул харківських депутатів, які бояться назвати напад Росії війною проти України, ми опублікуємо найближчим часом. А поки у вас є ще шанс на самоідентифікацію.
