Тиждень зі смаком: Терехов і наркотики, атака на Медведчука і пінг-понг двох рад
Другого лютого РНБО ухвалила відповідне рішення, і ввечері того ж дня його ввів у дію президент Володимир Зеленський своїм указом. Протягом кількох годин трансляцію ZiK, NewOne і 112 вимкнули найбільші кабельні оператори.
Якщо відверто, рішення про санкції для багатьох стало сюрпризом (приємним чи навпаки). Президент Зеленський, секретар РНБО Олексій Данілов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і голова СБУ Іван Баканов виступили з безпрецедентно жорсткими заявами про ворожу пропаганду та російські інформаційні спецоперації проти України, у яких були задіяні підсанкційні канали. Ще донедавна могло здатися, що політичне керівництво держави «не помічає» підривної діяльності медіахолдингу Медведчука. Адже депутати від «Слуги народу» та й деякі урядовці не оминали студії згаданих каналів.
Рішення РНБО було ухвалено майже одностайно, утримався лише спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Харків’яни Арсен Аваков і генпрокурор Ірина Венедиктова проголосували «за».
Несподіванкою стала й позитивна або принаймні нейтральна реакція західних партнерів України, завжди чутливих до питань, що стосуються свободи слова. Підтримали рішення української влади США, Канада, Британія, з аргументами Зеленського погодилися посли країн «Великої сімки», котрі мали зустріч із президентом наступного після засідання РНБО дня. Європейський Союз традиційно займає більш помірковану позицію, але засудження дій офіційного Києва з його боку не було. Що теж багато про що свідчить. Підтримали Зеленського навіть опозиційно налаштовані до нього партії «Європейська Солідарність» і «Голос».
Підставами для запровадження санкцій стали постанова Верховної Ради, ухвалена ще депутатами минулого скликання у жовтні 2018 року, та матеріли розслідування СБУ. Спецслужба з’ясувала, що компанії номінального власника телеканалів Тараса Козака причетні до закупівлі вугілля в окупованих районах Донбасу, що розцінюється як фінансування тероризму.
Скориставшись ситуацією, певні політичні сили почали підштовхувати Зеленського до активніших дій. Націоналісти пікетували канал «НАШ», що належить харків’янину Євгенію Мураєву, вимагаючи його закрити. Не обійшлося без штовханини з поліцією й затримань активістів. Формально вимоги обґрунтовані: адже в публічній комунікації керівництво держави говорить саме про «недружній до України» контент заблокованих каналів, а не про вугілля з "ОРДЛО". А редакційна політика каналу Мураєва не надто сильно відрізняється від NewsOne чи 112.
Поки підсанкційні канали, викинуті з кабельних мереж, продовжують мовлення в Youtube, уже є перші спроби оскаржити указ Зеленського. Бажання судитися з президентом у Верховному суді висловив юрист Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов. Щоправда, від цього позову канали Медведчука дистанціювалися і навіть назвали його «провокацією влади».
Безпрецедентно жорстке рішення РНБО породило купу конспірологічних версій щодо справжніх мотивів Зеленського та вигодонабувачів санкцій. З упевненістю можна сказати лише одне: президент завдав серйозного удару медведчуківському крилу ОПЗЖ та проросійській пропаганді та отримав шанс посилити позиції серед патріотично налаштованих громадян.
У Харківському регіоні, де доволі сильні проросійські настрої та позиції ОПЗЖ, вимкнення каналів Медведчука потенційно має призвести до переформатування електорального поля. Наскільки суттєвого – покаже час.
ЩО ПЕРЕДУВАЛО
Блокуванню телеканалів Медведчука передувала операція СБУ з викриття мережі підконтрольних російським спецслужбам Telegram-каналів.
«Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Черный квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live»,«Николаев live»,«Херсон live», за даними СБУ, адмініструються колишніми антимайданівцями й активістами «російської весни» з Харкова й Одеси. Одну з фігуранток справи СБУ затримала в Києві й уже оголосила їй підозру.
Куратором мережі спецслужба називає співробітників російської військової розвідки. А саме 85-й Головний центр спеціальної служби ГУ Генерального штабу Збройних сил РФ (колишнє ГРУ). База агентів розташовується в Тирасполі – так званій столиці підконтрольної РФ «Придністровської молдавської республіки».
Про російське коріння «Легитимного» і Ко фахівці з інформаційної безпеки говорили давно. Загрозу цих каналів не варто применшувати. Адже читали їх навіть в Офісі президента та інших високих кабінетах. І завданням деяких публікаціям було провокування конфліктів та створення атмосфери недовіри та взаємних підозр між представниками політичного керівництва держави.
Невдовзі свою порцію викриттів оприлюднило командування Збройних сил України. Армійців попередили про те, що популярні серед них Telegram-канали «Начштабу» і «Черговий ООС» - теж проєкти російських спецслужб. Створивши майданчики, де українські бійці можуть поділитися «наболілим», вони просто збирають розвідувальну інформацію.
Принагідно нагадаємо про існування подібних каналів, орієнтованих на військовослужбовців Національної гвардії, Держприкордонслужби та інших силових структур. Сподіваємося, що командування проводить необхідну роботу з особовим складом.
СПОДОБАТИСЬ МАМАМ І БАБУСЯМ
Ігор Терехов продовжує вести неоголошену виборчу кампанію, намагаючись сподобатись різним електоральним групам. Цього понеділка він застовпив за собою місце головного борця із наркотиками у Харкові, підписавши меморандум із керівництвом місцевої поліції.
Із практичної точки зору – це документ про добрі наміри, що на ситуацію з наркоторгівлею у місті вплинути не може. Підписавши його і голосно заявивши про це, Терехов намагається сподобатись харківським матерям і бабусям, які дуже переживають за своїх дітей. Не дарма на заході згадували про закладки на дитячих майданчиках, продаж «зілля» у школах та рекламу «солей і спайсів» на стінах будинків біля навчальних закладів.
Зазначимо, що велосипед Терехов (вірніше, його піарники) винаходити не став. Антинаркотичну тему почав розкручувати ще Геннадій Кернес із тоді ще народним депутатом Олександром Грановським напередодні позачергових виборів до Верховної Ради 2019 року. Вони проводили форуми за участі посадовців міськради та освітян і навіть привозили до Харкова віп-спікера – Дмитра Карпачова, телепсихолога з СТБ й улюбленця домогосподарок.
Кернес навіть запустив «гарячу лінію» для боротьби з рекламою наркотичних Telegram-каналів. Після дзвінків написи на стінах багатоповерхівок замальовували комунальники. Вони мають це робити і так, але тепер у харків’ян з’являлося відчуття причетності до важливої справи.
Щоправда, меморандумів із поліцією мер не підписував, обмежуючись публічними закликами нарешті покінчити з наркотикам, у яких «потонув Харків». Нинішній в.о. міського голови демонструє бажання співпраці з правоохоронцями. Терехов, на відміну від Кернеса, не критикує роботу МВС та його очільника Арсена Авакова. І навряд чи критикуватиме.
НЕ БЕРЕЗЕНЬ. ЖОВТЕНЬ?
Виборів міського голови харків’янам раніше осені чекати не варто. У березні вони вже точно не відбудуться. Прогнозовано.
Ігор Терехов у визначений законом термін попросив Верховну Раду призначити позачергові вибори через смерть Геннадія Кернеса. Але посадовці міськради чомусь «забули» відправити до Києва повний пакет документів. Як би абсурдно це не звучало після пишних траурних церемоній у прямому ефірі, але у Верховної Ради досі немає формальних підстав вважати Кернеса мертвим. Парламент не отримав ні копії свідоцтва про смерть харківського мера, ні рішення міськради про визнання міського голови померлим.
Тому профільний комітет Верховної Ради нагадав Терехову про необхідність офіційно припинити мерські повноваження Кернеса і підготувати відповідні документи. Поки триває цей пінг-понг між міською та Верховною радами, парламентарі втратили можливість призначити дострокові вибори у Харкові на найближчу дату.
Згідно із законодавством, довибори в Україні проводяться або в останній тиждень березня, або в останній тиждень жовтня. Дату виборів Верховна Рада повинна призначити не пізніше, ніж за 60 днів до дня голосування. Теоретично, вибори могли відбутися і 28 березня, якби Рада проголосувала за це наприкінці січня. Наступна найближча дата – 31 жовтня. Якщо парламент встигне закріпити її до кінця літа.
Тим часом, Терехова намагаються «хитати». Депутати від «Блоку Світличної» Ігор Черняк і Дмитро Булах уже зареєстрували від свого імені проект рішення про визнання Кернеса померлим. А також намагаються оскаржити через суд рішення першої сесії міськради, на якій Терехова обрали секретарем, фактично довіривши йому мерське крісло. Судові перспективи цього позову видаються туманними. Але коли вибори мера таки буде оголошено, ХАЦики зможуть назвати це перемогою і позиціонувати себе рятівниками Харкова від узурпації влади Тереховим.
Щоправда, є ще як мінімум один претендент на ці лаври – депутатка від «Слуги народу» Аліна Мустафаєва, яка атакує міськраду і правоохоронні органи запитами і заявами. В медірозкрутку депутатки вкладається засновник мережі електрозаправок і помічник нардепа Олександра Куницького – Дмитро Ніконов.
Автор: Сергій Жуков
