Прогулянки з Андрієм Парамоновим. Лютеранський сад на Німецькій вулиці

У сучасному Харкові досить багато скверів і парків, красивих і доглянутих, зі своєю історією, шанувальниками. Про них пишуть замітки журналісти і краєзнавці, їх відвідують діти і дорослі, сміх і веселощі наповнюють їх з ранку до вечора. Упевнений, що Лютеранський сад на колишній Німецькій вулиці, яка сьогодні називається Пушкінською, ніхто не знає.

Історія саду починалася ще в ті часи, коли тут в 1855 році харківський купець 3-ї гільдії Пилип Сергійович Марченко вирішив побудувати на купленій у міста ділянці землі кам'яний будинок зі службами.
Був насаджений і вельми пристойних розмірів сад з плодовими деревами та чагарниками. Цікаве походження самого Марченка: він — з колишніх кріпаків, до купецтва був зарахований лише в 1853 році. Пилипу Марченку було 42 роки, коли він вінчався з 18-річною дівчиною Анастасією селянського роду. Купець займався виробництвом екіпажів. В середині 1860-х років він вирішив відкрити невелику фабрику на Кінній вулиці, туди і перебрався з сім'єю. Будинок на Німецькій вулиці, тоді ще під № 41, був виставлений на продаж.

У 1864 році жінки лютеранської громади Харкова заснували гурток для збору пожертвувань дітям-сиротам, старим і хворим жінкам. До 1869 гуртку вдалося зібрати початковий капітал для покупки садиби в межах міста. Так міська садиба купця Марченка стала належати лютеранській громаді. До 1883 року нумерація цього дворового місця стала під № 47, а з 1890 року і до наших днів ця садиба знаходиться під № 53.Побудовані Марченком кам'яний в півтора поверху будинок і дерев'яний, обкладений цеглою флігель, до наших днів не збереглися, на їх місці сьогодні стоїть будівля Харківського Національного фармацевтичного університету. Спочатку в старих будівлях проживало до 30 сиріт і літніх лютеранок, але до 1890 року їх стало більше. І лютеранська громада збудувала за пожертви Німецького товариства допомоги два нових двоповерхових кам'яних будинки на підвальних
поверхах, які збереглися і до цього дня під нумерацією 53-А та 53-Б.

Незважаючи на те, що сучасні мешканці прибудували мансарди і облаштували будівлі балконами, в них ще вгадується закладена краса. Але розташування в колишньому саду лютеранського притулку, далеко від гуркітливого транспорту вулиці Пушкінської, робить їх надзвичайно привабливим житлом.

Ще на початку 1870-х років лютеранська громада стала поступово покращувати і плодовий сад, висаджуючи декоративні породи чагарників, липи, клени, ялини, модрину. У 1890-і роки, із закінченням будівництва нових корпусів, лютеранський сад також було впорядковано, тут встановили дерев'яні альтанки, проклали доріжки, провели воду. До 1914 року в саду проходили сотні вечорів, концертів і різного роду розваг, які організовували благодійні товариства і лютеранська громада.

До наших днів збереглася лише частина цього саду при лютеранському притулку, але потрапити до нього можна тільки з вулиці Свободи (колишня Ветеринарна), оскільки від будинку 53-Б він відгороджений парканом. Сьогодні це територія педіатричного відділення клінічної лікарні станції "Харків" Південної залізниці. Якщо найближчим часом залишки саду не будуть знищені, забудовані або закриті для відвідування, це місце цілком могло б претендувати на знакове або меморіальне для сучасного лютеранського приходу.

Автор: Андрій Парамонов