Полярне сяйво і смерч: ТОП-10 стихійних аномалій в Харківській області
Погодні рекорди в Харківській області були і в цьому році. Наприклад, дощ, який пролився на Харків 13 липня. За 12 годин на метеостанції випало 87 міліметрів опадів.
Це був абсолютний добовий максимум за весь період спостережень, липень 2020 року побив рекорд далекого липня 1883, коли випало 83 міліметри опадів.
Хоча клімат Харківської області — помірно-континентальний з досить м'якою зимою і тривалим, часом посушливим і жарким літом, погодні аномалії тут нерідкі. KHARKIV Today зібрав ТОП-10 випадків, коли стихія підносила харків'янам сюрпризи.
Землетрус
Як розповів KHARKIV Today заступник директора Інституту геофізики ім. С.І. Суботіна НАН України Олександр Кендзера, найбільші землетруси на території Харківської області були пов'язані з сейсмоактивною зоною Вранча. Зона розташована під однойменними горами в Румунії.
Сильні землетруси з цієї зони, які відбулися в 1940, 1977, 1986 і 1990 роках, потрясли з інтенсивністю від 3 до 5 балів населені пункти нашого регіону, а їх "відгомін" відчувалися навіть в російському Санкт-Петербурзі. На самій території Харківської області "місцеві" землетруси можуть сягати 5-ти балів, але таких поки, на щастя, зафіксовано не було.
Смерчі
Найсильніший смерч, який зафіксували харківські метеостанції, пронісся по центру міста 1 липня 1974 року. Як розповіли в Харківському гідрометеоцентрі, це була штормова "смуга" шириною два-три кілометри, швидкість вітру досягала 30 м / с. Негода вирувала недовго — буквально з 19:25 до 20:10 години, але встигла наробити руйнувань в районі Центрального ринку і Південного вокзалу. Стихія зірвала обшивку з куполів управління Південної залізниці, а також знесла п'ятитонний хрест з Благовіщенського собору.
Гігантський град
Найбільший град, який випав на околицях Харкова, обрушився на місто 26 липня 1958 року. Він тривав 10-20 хвилин і засипав зелену траву битою кригою. Діаметр градин становив 40-60 міліметрів (до 6 см). Для порівняння — діаметр тенісного м'яча — 6,7 см.
Ураганний вітер
За останні 10 років в Харківській області найсильніший шквал вітру було зафіксовано 3 серпня 2016 року на Коломацькій метеостанції (29 м / с). А в самому Харкові — над аеропортом в ясний і сонячний день 4 липня 2011 року. Тоді швидкість вітру перевищила 36 м / с (вітер швидкістю близько 0-5 м / с вважається слабким, 6-14 м / с — помірним; понад 14 м / с — сильним; з 25 м / с — дуже сильним, а понад 33 м / с — ураганом).
Аномальна спека і аномальний мороз
Як повідомили KHARKIV Today в Харківському гідрометеоцентрі, в нашій області "найгарячіша точка" — метеостанція в Куп'янську (а "найхолодніша" — в Ізюмі). Саме в Куп'янському районі 6 серпня 2010 року було зафіксовано абсолютний максимум: +41,1 градуса. У Харкові рекорд було встановлено 8 серпня 2010: +39,8 градуса. Найхолодніший день за всю історію спостережень в Харківській області був зафіксований в січні 1940 року. Тоді стовпчик термометра опустився до позначки - 39,9 градуса.
Пилова буря
Найсильніша пилова буря накрила частину Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей в 1969 році. За словами експертів, пилові бурі саме характерні для Сходу і Південного Сходу України, серед їх причин — активна вирубка лісів і розорювання ґрунту. У 1969 році газети писали, що пил забивався в будинки, а сніг під його наносами розтанув тільки до червня. Загинули мільйони гектарів озимих.
Квітневий сніг
У квітні 2017 року харків'яни були, м'яко кажучи, шоковані — температура повітря опустилася, а з хмар пішов не дощ, а сніг! І це було не на початку, а вже в кінці квітня — вдень 18 і 21-го.
Снігові грози
Це рідкісне метеорологічне явище спостерігалося в Харкові 27 і 30 березня все того ж "аномального" 2017 року. Зимові або снігові грози трапляються, коли після відлиги теплі маси повітря зустрічаються з холодним атмосферним фронтом. Зазвичай, при зимовій грозі буває кілька гуркоту грому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синоптики пообіцяли харків'янам теплі і дощові вихідні
Повінь
Багато хто пам'ятає і сумнозвісну Диканівку. Хоча сама аварія, звичайно, техногенна, її причиною стала стихія. 29 червня 1995 в Харкові почалася сильна злива, яка затопила частину Салтівської лінії метрополітену і вивела з ладу Диканівські очисні споруди. Напевно, багато харків'ян пам'ятають, як масово покидали місто цілими сім'ями, тому що майже місяць в місті стояла спека, а води не було. Її привозили в цистернах, до яких шикувалися величезні черги.
Полярне сяйво
Як розповіла KHARKIV Today астрофізик, директорка Харківського планетарію Галина Железняк, на території нашої області і в самому Харкові дійсно можна побачити полярне сяйво. За її словами, таке рідкісне для наших широт (Харків розташований на 50 градусі північної широти) явище відбулося влітку 1989 року.
"Я особисто була свідком спостереження. Небо тоді було пофарбоване малиновими відблисками. Саме такі відтінки полярного сяйва можна спостерігати в Харківській області, зелених у нас не буває. У той рік сяйво неба було видно навіть в Криму", — зазначила Галина Железняк.
За її словами, це рідкісне явище на нашій території пов'язане з надзвичайною активністю Сонця. Воно відбувається, коли "сонячний вітер" несе настільки потужний потік електронів, що його називають космічним штормом. Ці обурення в атмосфері "опускаються" з полюсів, і тоді полярне сяйво можна бачити в незвичних для нього широтах.
