Політик, учений, арештант і багатодітний батько. 10 фактів про Каразіна
10 лютого (30 січня за старим стилем) народився засновник Харківського університету Василь Каразін. Харків'яни знають його як просвітителя і вченого, але в біографії невгамовного слобожанського поміщика є і дуже цікаві факти, про які знають тільки історики.
1. Правнук болгарського архієпископа
Справжнє прізвище предків Василя Каразіна — Караджі. Вони були болгарами, за іншими відомостями — сербами. Прадід засновника Харківського університету Григорій Караджі служив архієпископом у Софії.
2. З дитинства на службі
Коли маленькому Васі Каразіну виповнилося 10 років, батько віддав його на службу в Орденський кірасирський полк. Втім, хлопчик там не служив. Звичай записувати синів на службу з малолітства був поширений у Російській імперії кінця XVIII — початку XIX століття.
3. Одружився на 14-річній дівчинці
Першу дружину Василя Каразіна звали Домна. Вони одружилися в 1796 році, коли Василю Назаровичу було 23 роки, а його юній нареченій — всього 14 років! У наш час такий шлюб був би неможливий, більш того — нареченого відправили б у в'язницю за розтління неповнолітньої, але в кінці XVIII століття звичаї були інші. Наступного року після весілля дружина померла під час пологів. Василь Каразін незабаром знову одружився.
4. Був нелегалом
У проміжку між двома шлюбами Василь Каразін захотів подорожувати і навчатися в європейських університетах. Але в той час імператор Павло заборонив виїжджати за кордон без особливого дозволу. Молодий Каразін у 1798 році вирішив поїхати нелегалом, але в Ковно (нинішній Каунас, Литва) його затримали.
5. Придумав нове міністерство
На початку XIX століття Василь Каразін зацікавився громадським життям і почав листуватися з імператором Олександром І. Харківський поміщик фонтанував ідеями, які припали до душі молодому царю, він запросив його на службу в Петербург. Василь Каразін запропонував заснувати Міністерство народної освіти і деякий час прослужив там на різних посадах.
6. Тричі сидів у тюрьмі
Поважний службовець і засновник університету тричі побував під арештом. Вперше Каразін потрапив до в'язниці після тієї самої невдалої поїздки за кордон. Другий раз у 1808 році, коли він впав у немилість у імператора Олександра, залишив службу в Петербурзі і повернувся в рідну садибу, яка знаходилась у селі Кручик (зараз — Богодухівський район). Там Каразін продовжив бомбардувати імператора листами, деякі з них здалися Олександру до того зухвалими, що він повелів заарештувати Каразіна і заборонив йому писати листи на свою адресу. Цей арешт був дуже нетривалим, незабаром царська милість повернулася, і Василь Назарович знову поїхав в Петербург.
Але там він потрапив у нову халепу: в 1820-му році у розквартированих в столиці полках прокотилися солдатські бунти. В руки поліції потрапила прокламація, в якій невідомий автор закликав солдатів Семенівського полку повалити царя. В авторстві запідозрили Каразіна. Його заарештували і посадили до Шліссельбурзької фортеці, а відпустили лише через вісім місяців, коли не знайшли доказів провини.
7. Винайшов штучний алмаз
У періоди царської немилості Василь Каразін жив у своєму маєтку в Кручику і займався наукою. Відомо, що він зумів синтезувати штучний алмаз, а також винайшов дешевий спосіб виробництва селітри, нові барвники та високоякісний цемент, вирощував нові сорти зернових і придумав спосіб просушування плодів за допомогою водяної пари.
8. Майже не залишив листів
У біографії Василя Назаровича є значні прогалини. А все тому, що його паперовий архів та особисті щоденники майже повністю були втрачені. Щоденникові записи згоріли в Кручику в 1838 році, а листи з багатьма видатними особистостями початку XIX століття були втрачені під час революції.
9. Був багатодітним батьком
У Василя Каразіна та його другої дружини Олександри було вісім дітей, дві дочки і шість синів. Про дівчаток мало що відомо, хлопчики в основному стали військовими. Найвідоміший син засновника університету носив химерне ім'я Філадельф, служив в різних міністерствах в Петербурзі і вийшов у відставку дійсним статським радником.
10. Пам'ятник - мандрівник
Пам'ятник Василю Каразіну в Харкові міняв місце розташування чотири рази. У 1904 році його встановили в університетському саду, в 1934 році на цьому місці поставили пам'ятник Тарасу Шевченку, а пам'ятник Каразіну перенесли на Університетську вулицю. Але вже через три роки радянська влада вирішила, що він взагалі не потрібен і відправила його в ливарний цех ХТЗ. Там він дивом уцілів і протягом двадцяти років простояв на внутрішній території заводу. Потім про монумент згадали і знову повернули в сад Шевченка. А в 2004 році пам'ятник встановили перед центральним входом в ХНУ.
