Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Як уберегти ноги саперів? У Харкові винайшли протимінне взуття

Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
У таких чоботах можна наступити на невелику міну і не пошкодити кінцівки.

Харківські інженери створили спеціальне взуття для військових саперів. У трикілограмових чоботах із пластиковими пазурами можна наступити на вибухівку  — і при цьому не втратити ногу. 

Винахід уже успішно пройшов випробування не лише на підприємстві, а і на практиці. Сапер, який знешкоджував російські міни під Херсоном, випадково наступив на одну з них, але відбувся переломом ноги — ампутація вдалося уникнути завдяки конструкції харківських винахідників.

"Ми не боремося з вибуховою хвилею"

Спеціальне взуття для саперів виглядає, наче сандалі на дуже товстій платформі, що встановлена на чотири міцні ніжки. Узятися за їх виготовлення власника харківського підприємства з виробництва ресор та бронежилетів Ігоря Єфіменка спонукав нещасний випадок, що трапився з його родичем. 

"Родич вивозив швидку на евакуаторі з-під Балаклії після деокупації, наступив на міну, і йому відірвало пів стопи. Я відвідав його у лікарні і подумав: якщо ми робимо бронежилети, то можемо зробити бронечеревики", — розповів підприємець KHARKIV Today.

чоботи
Ігор Єфіменко показує, як носити протимінне взуття. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today

Він планував виготовити броньовані устілки для взуття, які, теоретично, могли б врятувати пальці саперів. Звернувся за порадою до спеціалістів із ДСНС, але рятувальники ідею забракували, а натомість порадили створити щось на кшталт канадських "спайдер бутс" — так званих черевиків павука. 

Взуття для саперів колись виготовляли не лише канадські, а й французькі підприємці, але зараз такі черевики можна купити лише через другі руки, виробництво закрили, бо в масштабних розмінуваннях у світі до початку війни в Україні не було потреби. Ігор Єфіменко та його конструктори надихнулися зразками і почали працювати над власними черевиками. Лапки для взуття друкували на 3-D принтері. Інженери та технологи витратили на перший експериментальний зразок приблизно місяць: випробували різні підходи, застосовували різни види пластику, аби навмисне зробити "лапки" черевиків крихкішими, щоб вони ламалися у момент підриву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні планують надавати компенсацію за розмінування територій

"Ми не боремося з вибуховою хвилею. Лапки просто спрямовують енергію вибуху убік, сапер отримує непряму хвилю, сам підрив відкидає людину, але вона напряму з вибухом не контактує. Можна поранитись хіба що уламками, камінням, але для захисту можна вдягати кевларові накладки", — пояснив виробник.

Через місяць випробувань ухвалили одну технологію як базову, але удосконалення тривають і досі.

Врятували ногу сапера

Протимінні черевики проходять безліч випробувань. Спочатку один із працівників підприємства розношує їх у цеху, аби визначити, чи зможе сапер пересуватися в такому спецвзутті: важать черевики аж по три кілограми, тому важливо, аби вони були зручними.

Далі йде випробування на міцність. Співробітники навантажують на піддон мішки вагою 250 кг і опускають на черевик. Якщо не погнеться і не зламається — модель беруть до роботи. Наступний етап — випробування вже готового виробу в майже реальних умовах за допомогою манекена. Коли він наступав на так звану "пелюстку", найменшу протипіхотну міну, у черевика відривало лапки. Якщо наступити на міни ПМН-1 та ПМН-2, можна зламати ногу, але в ампутації не буде потреби.

Зараз винахідники вже мають і реальні приклади того, як протимінні черевики рятують життя та кінцівки.

"Хлопці розміновували території десь під Херсоном, і один із саперів підірвався на ПМН-2. Він опинився в гіпсі і дякував зі сльозами на очах, що вберегли йому ногу", — розповідає Ігор Єфіменко.

На підприємстві виготовили уже понад 500 пар таких черевиків. Перша пара коштувала 50 тис грн, але поступово модель вдалося здешевити до 15 000 грн. Винахідники працюють над тим, щоб зробити свої протимінні черевики ще легшими та дешевшими, зараз вони розробляють нове, полегшене кріплення.

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.