Врятувати спадок академіка Барабашова. Харківські астрономи залишились без фінансування

На початку цього року Науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету опинився на межі зникнення. Астрономам не вдалося на конкурсі від Міністерства освіти та науки отримати фінансування жодного з чотирьох поданих проєктів. Довелося звільнити половину співробітників.

Зараз науковці мають надію все ж отримати гроші на дослідження космосу, які розпочав легендарний Микола Барабашов. Вони сподіваються на черговий конкурс від держави, але більше — на підтримку європейських колег та приватних компаній.

Залишилась половина штату

Пошук гелію-3 на Місяці для термоядерної енергетики, захист Землі від астероїдів та їх освоєння, а також дослідження меж нашої Галактики Чумацький Шлях. Усе це і багато іншого роблять вчені одного з найстаріших науково-дослідних інститутів України — Харківського Інститут астрономії. Над вивченням Місяця працював свого часу Микола Барабашов. Ця наукова тяглість може перерватися цього року, бо жодної копійки на наукову діяльність астрономів Міністерство освіти та науки не дало.

Наукові дослідження університетів в Україні фінансуються за принципом конкурсу. Він проводиться раз на три роки. У лютому Міністерство роздавало гроші на 2025-2027 рік. І жоден з чотирьох проєктів, які подали науковці Інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна, не набрав відповідної кількості балів від співробітників МОН та запрошених науковців. Перемогли проєкти Київського Національного університету імені Шевченка, які стосуються дослідження космічного пилу та чорних дір. Загалом МОН підтримав грошима 131 заявку.

"Ми пропонували проєкт з досліджень Місяця, що пов'язаний із термоядерною енергетикою, пошуком гелію-3 на Місяці. Це дуже перспективне термоядерне паливо. Американці вже розробили апарат для видобутку цього палива. Був ще проєкт, який пов'язаний з астероїдною небезпекою. Ще два також пов'язані з дослідженням астероїдів, які можуть бути перспективними цілями космічних місій. Ми недобрали балів та шукаємо фінансування", — розповів KHARKIV Today директор НДІ астрономії Харківського національного університету Вадим Кайдаш.

Зараз гроші є лише на зарплати, та й то — не всі. Із 20 співробітників, які працювали в Інституті наприкінці 2024 року, лишилася половина. 

"Ми співпрацюємо з Кафедрою астрономії та космічної інформатики. Намагаємося зробити так, щоб частина наших співробітників викладала й отримувала гроші за викладання. Інша частина продовжує займатися наукою, бо загубити наукову школу дуже легко, а потім зібрати вчених вже буде дуже важко", — каже Кайдаш.

Є надія на чергові змагання проєктів — у Міністерстві освіти та науки порадили харківським астрономам податися на конкурс Національного фонду досліджень України. Крім того, чиновники з міністерства пообіцяли пошукати для фінансування Інституту інших замовників — місцеві та закордонні підприємства та організації, які можуть бути зацікавленими в дослідженнях. Також харківські науковці покладаються на співпрацю з університетами Євросоюзу: є ймовірність, що унікальні розробки зацікавлять колег з провідних та добре фінансованих університетів світового рівня.

"Ми дослідники, а не менеджери"

Інститут астрономії ХНУ — не єдина наукова структура, яка в 2025 році лишилася без фінансування. Проблема, кажуть науковці, фундаментальна.

Свого часу запровадження системи конкурсів дало можливість не "розмазувати" державні гроші по всіх ВНЗ, а давати конкретним вченим під конкретні дослідження. Це працювало аж до нинішнього року, коли в Міністерстві різко скоротили витрати саме на фінансування проєктів. Для порівняння: у 2021 році на підтримку наукових досліджень з бюджету виділили 820,5 млн грн, а в 2025  — майже у 8 разів менше, лише 130 мільйонів. При цьому фінансування всієї системи освіти та науки увесь час збільшується: в порівнянні з 2024 роком МОН отримало на 20 млрд грн більше. Але ці гроші пішли не на дослідження.

Таке ставлення чиновників обурює науковців. На думку дослідників з Інституту астрономії, приватне фінансування, навіть якщо воно знайдеться, не може витягнути фундаментальні дослідницькі інституції. У країнах всього світу наука — це справа держави.

"Нам багато хто пише, щоб ми самі шукали фінансування для своїх досліджень. Але ми дослідники, а не менеджери. В нас купа таких менеджерів-клерків у тому ж МОН. І отримують вони зарплати в рази, а то й на порядок більші, ніж ми. Причому стабільно і без конкурсів. Виходить, ми, дослідники, за ті копійки, що нам платять (в мене зараз 6100 грн чистими, а я — кандидат наук та провідний науковий співробітник зі стажем у 45 років) повинні ще виконувати їхню роботу?", — обурюється провідний науковий працівник НДІ астрономії ХНУ імені Каразіна Віктор Корохін.

Наслідки такого ставлення до науки можуть бути катастрофічними і для оборони України, адже всі прикладні розробки засновані на результатах довгих років фундаментальних досліджень. Сама система грантової підтримки без базового фінансування — хибна, вважають науковці. Їх підтримує заступник голови Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій Колежук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Четверо харків'ян стали академіками

"Це цілком очікуваний наслідок хибної системи фінансування науки у вишах, яка існує вже більше десяти років. Всі наукові працівники (не науково-педагогічні, тобто ті, що не займаються викладанням) у вишах не мають ніякого базового фінансування, їхні ставки фінансуються виключно за рахунок добутого конкурсного фінансування. А будь-який конкурс — трохи лотерея, завжди є імовірність пролетіти", — написав науковець у коментарі до обговорення ситуації з фінансуванням Інституту астрономії.

Єдиний вихід — фінансувати провідні дослідницькі центри постійно, а не на конкурсній основі. З цим, в принципі, згодні і в Міністерстві. Але на зміни потрібен час.

"МОН пропонує запровадити для найкращих університетів, які пройдуть процедуру державної атестації, базове фінансування, тобто гроші на підтримку передових наукових досліджень. А конкурс даватиме додаткові гроші на дослідження світового рівня. Ми дуже розраховуємо на це базове фінансування, ХНУ проходить процедуру державної атестації", — каже директор НДІ астрономії Вадим Кайдаш.

Але навіть якщо всі процедури пройдуть швидко, додаткові державні гроші астрономи отримають лише в 2026 році — у найкращому випадку. До того часу науковці намагаються втримати легендарний дослідницький центр, що існує з 1808 року, фактично на одному ентузіазмі.