Зарплата актора — 2500 гривень на місяць. Харківські театри опинились на межі виживання
Обласна рада посадила сферу культури на голодний пайок. Філармонія та п'ять театрів фінансуються лише на третину. Артистам не платять зарплату, а приміщення закладів культури не опалюються.
Заборгованість перед працівниками Харківського академічного драматичного театру перевищила мільйон гривень, в інших театрах та філармонії склалася така ж ситуація. Профспілка працівників культури просить Верховну Раду втрутитися.
Музиканти пішли в таксі
Харків — єдиний обласний центр, де фактично заборонена культурна діяльність. Через постійну загрозу обстрілів вистави та концерти можуть проходити лише в укриттях. Попри такі складні умови, артисти і музиканти працюють, регулярно виступають та навіть готують прем'єри. І при цьому майже не отримують зарплату.
Йдеться про філармонію, а також п'ять театрів: ляльковий, юного глядача, музкомедії, драматичний театр і театр імені Шевченка. Вони перебувають на балансі Харківської обласної ради. У 2023 році театри провели оптимізацію: розірвали трудові відносини з працівниками, які виїхали за кордон чи до іншого регіону, решту перевели на половину або 0,75 ставки. У 2024 році грошей стало ще менше — у порівнянні з минулим роком фінансування скоротилося на 50%.
"На заробітну плату дали десь чверть, до 30% від потреби. Ми змушені були кілька місяців переходити на 0,25 ставки, економили, як тільки могли. Наприклад, якщо людина отримує мінімалку, то платили чверть — це 2500 гривень", — розповів KHARKIV Today директор Харківського академічного драматичного театру Олег Яцина.
За даними Профспілки працівників культури України, в академічному драмтеатрі борг по зарплаті перевищив мільйон гривень, в театрі для юнацтва та театрі ляльок заборгували працівникам понад 600 тисяч, у філармонії — понад 900 тисяч.
"Ми отримали фінансування на рік у розмірі 18% від потреб. Люди звільняються, вони хочуть їсти, як і всі люди в країні. Ідуть таксувати, йдуть касирами, хтось сидить на шиї у батьків", — каже директор Харківської філармонії Юрій Янко.
Ця ситуація унікальна для України, адже навіть у прифронтових Сумах та Запоріжжі заклади культури не мають проблем із грошима на комунальні послуги та заробітні плати.
Міськрада, уряд чи спонсори — хто врятує культуру?
Якусь частину грошей на оплату комунальних послуг театри філармонія могли б заробити самостійно, але їм не можна давати вистави у власних приміщеннях. Артисти виступають лише в укриттях, де небагато місць, тому на виставу чи концерт можна продати не більше 100 квитків.
Парадокс у тому, що заклади культури повинні утримувати приміщення, якими їм заборонено користуватися, платити за опалення, електрику, воду та каналізацію.
"На комунальні послуги взагалі ні копійки не дали, а у нас 6 тисяч квадратних метрів приміщення", — скаржиться Олег Яцина.
За комунальні послуги накопичилися борги, але театру у вересні дали гроші, які були заплановані на листопад та грудень, тож з боргами частково розрахувалися. Будівля філармонії, реконструкція якої тривала 18 років та коштувала 300 мільйонів гривень, дві зими стоїть без опалення. Приміщення покриваються пліснявою, прогріти їх навряд чи вийде і в цей опалювальний сезон — філармонія має сотні тисяч боргів за опалення та електрику.
Профспілка працівників культури звернулася до обласної ради, профільного Міністерства з проханням збільшити фінансування, до Верховної Ради — з пропозицією виділити харківським закладам культури субвенцію, у Міжнародної федерації акторів профспілка просить допомогти знайти спонсорів для театрів прифронтового міста.
Допомогти з фінансами може і Харківська міська рада, вважає директор академічного драмтеатру Олег Яцина, адже всі театри знаходяться в Харкові, більшість глядачів — теж харків'яни, тож було б справедливо, на його думку, аби місто взяло б на баланс хоча б два заклади.
