Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

03 квітня, 2021 - 17:07

Тиждень зі смаком. Затвердження дати виборів мера і нові-старі кандидати

Ілюстрація: Микита Лисенко.

Отже, те про що говорили кілька місяців, нарешті сталося. Верховна Рада не стала зволікати і призначила дату позачергових виборів харківського міського голови. 31 жовтня, в останню неділю місяця, харків’яни зможуть знову віддати свій голос за одного з кандидатів на вакантну посаду мера.

30 березня за постанову про призначення виборів проголосували 249 народних депутатів: майже всі присутні у сесійній залі. Цікава деталь: жодного голосу не дала фракція «Опозиційної платформи – За життя», усі її члени не зареєструвалися на засіданні. У тому числі й Олександр Фельдман, який цього тижня уперше публічно підтвердив наміри знову балотуватися в мери Харкова. Про це він заявив у коментарі українській редакції BBC. У жовтні минулого року Фельдман висувався від ОПЗЖ  і з 14% посів почесне друге місце. Отримавши у чотири рази менше голосів, ніж лідер перегонів Кернес.  Щоправда, у щирість намірів Олександра Борисовича всерйоз поборотися за мерське крісло, судячи з його слів, віриться поки що важко. Адже цього разу він фактично  виступив VIP-агітатором Михайла Добкіна. Не дарма їхні величезні портрети зараз прикрашають офіс концерну АВЕК у центрі міста. Саме Добкіна Фельдман представив журналістам як справжнього «наступника» і «спадкоємця» Кернеса. «По-справжньому з Кернесом працював Добкін, він знає місто Харків набагато краще, ніж я чи Терехов», – заявив Фельдман. І додав, що вважає Добкіна «справжнім харків'янином, справжньою людиною і справжнім чоловіком».

"По-справжньому з Кернесом працював Добкін, він знає місто Харків набагато краще, ніж я або Терехов", - заявив Фельдман. І додав, що вважає Добкіна "справжнім харків'янином, справжньою людиною і справжнім чоловіком".

Але чи може справжній, а не технічний кандидат визнавати свого конкурента кращим за себе? Ще й робити це до, а не після виборів? Про Терехова Олександр Борисович відгукувався негативно. Називав його нав’язаним кандидатом, а також закидав, що той наче «не тримає слова». На відміну, від звичайно ж, Добкіна. Про яке саме «слово» йдеться, Фельдман уточнювати не став. Як і не став згадувати про те, що шляхи Добкіна і Кернеса остаточно розійшлися у 2014 році. І що саме Терехова Кернес розглядав в якості наступника. Висуватиме свого кандидата і «Європейська Солідарність». Ним знову стане Олег Абрамичев. Минулої осені він заручився підтримкою 6,6% виборців і трошки не дотягнув до «бронзи»: на 2 тисячі голосів його тоді випередив кандидат від «Слуги Народу» і тодішній голова ОДА Олексій Кучер. Отже, на сьогоднішній день поки що четверо політиків заявили про свою участь у виборах. Активну кампанію наразі проводять двоє: секретар міськради Ігор Терехов і ексмер, ексгубернатор і ексдепутат Михайло Добкін. Тримає інтригу Юлія Світлична. Призначення дати голосування вона прокоментувала постом у Facebook, передавши «палкий привіт» усім бажаючим «рулить и решать», затягуючи вибори.

Отже, вибори відбудуться 31 жовтня. Лідерами перегонів поки що вважаються (і вважають себе) Терехов і Добкін. Перший на момент голосування матиме за плечима фактично рік керівництва містом, для посилення позицій за цей час необхідно продемонструвати результат і «продати» його харків’янам. Другому буде легше: можна зосередитись на критиці і розраховувати на підтримку Фельдмана. Щоправда, своє слово ще не сказав Олександр Ярославський, який знайшов спільну мову з Тереховим. Публічна позиція бізнесмена може серйозно вплинути на електоральні настрої в місті.

Каразінський університет: підготовка до виборів

Крім виборів міського голови, найближчим часом у Харкові мають відбутися ще одні важливі вибори. Багаторічний (і, здавалося, незмінний) ректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Віль Бакіров наприкінці лютого повідомив про своє рішення піти у відставку. І у березні стартував виборчий процес.

Ці вибори обіцяють бути гарячими, а їх результат мало хто візьметься прогнозувати. Інтрига зберігається навіть щодо переліку претендентів на посаду ректора. У якості наступника Бакіров розглядав першого проректора Юрія Холіна, який мав брати участь у виборах 2018 року. Але той раптово помер, і колектив університету знов переобрав чинного ректора, котрий очолює ХНУ з 1998 року.

Станом на сьогодні публічно заявив про свої ректорські амбіції лише один претендент – декан фізико-технічного факультету Ігор Гірка. За даними джерел, він планував балотуватися ще три роки тому, але після розмови з Бакіровим вирішив не висувати свою кандидатуру.

Про решту потенційних  претендентів говорять хто завгодно, але не вони самі. В університетських коридорах називають імена декана юридичного факультету Тетяни Кагановської, а також Людмили Бєлової, директорки Харківського регіонального інституту державного управління Державної академії держу правління при Президентові України. Після того, як Володимир Зеленський передав президентський виш Міністерству освіти, його харківську філію висловив готовність забрати Бакіров, включивши інститут до складу ХНУ.

Тетяна Кагановська – донька першого мера Харкова часів Незалежності Євгенія Кушнарьова. Її вважають «людиною Бакірова», згадуючи зусилля, які ректор доклав для відкриття юрфаку саме «під Кагановську».

Людмилу Бєлову пов’язують із Арсеном Аваковим. Коли нинішній голова МВС очолював Харківську облдержадміністрацію, Бєлова була його заступницею. Вона обиралася депутатом облради від «Батьківщини», коли партійну організацію очолював Аваков,  а в 2010 році стала віце-президенткою заснованого ним Благодійного фонду «Ренесанс». 

У ХНУ уже сформовано організаційний комітет для проведення виборів на чолі з Бакіровим й укомплектовано шість дільничних виборчих комісій. Претенденти можуть до 5 травня подавати документи. В якості кандидатів їх має зареєструвати МОН і у середині травня надати Університету затверджений список кандидатів. Якщо в когось із претендентів будуть виявлені проблеми із документами або невідповідність вимогам, що висуваються до ректорів вищих навчальних закладів, то його можуть не зареєструвати.

Саме після отримання відповіді МОН у ХНУ має офіційно розпочатися передвиборча агітація серед викладачів, студентів і співробітників «без будь-яких обмежень». 
Вибори ректора обіцяють бути не менш цікавими, ніж мерські. Адже Каразінський – це не лише один із найстаріших (старший за нього лише Львівський) і найбільших українських університетів (у ньому навчаються понад 20 тисяч студентів). Це ще й стабільно високі позиції у рейтингах українських вишів і перебування у міжнародних рейтингах. Це потужний науковий потенціал. Це серйозні матеріальні активи і пів мільярдний річний бюджет врешті-решт.

Боротьба з коронавірусом: переповнені лікарні і прискорення вакцинації

Харків і більша частина області поки що залишаються у «помаранчевій» карантинній зоні, проте кількість захворювань невпинно росте, а кількість обладнаних киснем ліжкомісць – навпаки, зменшується. 

Рівень завантаженості ковідних лікарень з кінця березня – початку квітня регулярно сягає критично позначки у 100%, і мешканців обласного центра нерідко змушені госпіталізувати в районні лікарні. Проте ні в Харкові, ні в області оголошувати локдаун місцева влада поки що не збирається. Харківщина «червоніє» на рівні окремих ОТГ: цього тижня за межі «помаранчевого» вийшли епідпоказники в Люботині та Богодухові. 

Тим часом ініційована Міністерством охорони здоров’я перевірка медзакладів Харкова виявила порушення: фактична кількість ліжкомісць  для хворих на COVID-19 виявилася меншою від заявленої. У 25-й міській лікарні недорахувалися 12 ліжок (238 замість 250), у міській лікарні №18 усі заявлені ліжка є, але використовувати їх поки ще немає можливості через брак медичного персоналу.

Найгіршою виявилася ситуація у залізничних лікарнях, де  замість 700 заявлених ліжок для госпіталізації пацієнтів із COVID-19 виявилися придатними лише 230. Заступник  голови Харківської ОДА Михайло Черняк, до сфери відповідальності якого відноситься медицина, запевняє, що про «приписки» і введення Києва в оману не йшлося. Справа у нестачі медиків і недостатній потужності мереж та нестачі точок стаціонарного кисню.

Тим часом Харківщина, як і Україна в цілому, нарощує темпи вакцинації населення. У четвер в області щеплення зробили понад тисячі людей, загальна кількість вакцинованих перевищила 8,5 тисяч. Харківська область станом на 2 квітня перебувала на 13-му місці за кількістю людей, котрі отримали щеплення (10499). А за кількістю вакцинованих за добу  – на другому, поступившись лише Києву (1930 і 2060 щеплень відповідно). 

Відзначимо, що зараз йдеться лише про першу дозу вакцини, для завершення щеплення знадобиться ще одна. Але в Україні поки що нараховується лише двоє людей, які отримали обидві дози. Обоє – мешканці Хмельницької області. 

Наш регіон один з лідерів за кількістю діагностованих випадків «корони»: 107 388 усього (з них 86 360 одужали) і 1470 за добу станом на 3 квітня. Пандемія уже забрала життя 2023 мешканців Харківщини, 53 з яких – медики. 19 людей померло за минулу добу.

Через складну епідеміологічну ситуацію харківські школярі на тиждень раніше пішли на канікули і провели на них 14 днів замість семи. Уже з понеділка учнів молодших класів харківських шкіл чекають на уроках. Середня і старша школа, як обіцяють у міськраді, навчатимуться поки що дистанційно. Проте відділи освіти активно «промацують» можливість повернення за парти й учнів середніх і старших класів: нібито з ініціативи батьків і під відповідальність директорів.

«Коксохім»: судова тяганина і новий дозвіл на викиди

Коксовий завод продовжує оскаржувати в апеляції заборону на виробництва коксу, наступне засідання має відбутися найближчої середи. І схоже, що шанси на позитивне для підприємства рішення суду суттєво зросли: цього тижня стало відомо, що ще на початку березня «Коксохім» отримав від Держекоінспекції черговий дозвіл на викиди. 

Дозвіл на «викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами» діятиме протягом найближчих семи років – до 2028-го.  Його, ймовірно, також спробують заблокувати у судовому порядку. Але «Новомету» не звикати: судова тяганина є невід’ємною частиною роботи підприємства.

Автор: Сергій Жуков.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.