"Слуга народу" забере мандати одразу у десятьох депутатів із Харківської області
Осередок пропрезидентської партії на Харківщині продовжує чистку рядів.
На наступних зборах партії 16 серпня планують забрати депутатські мандати у десятьох депутатів місцевого рівня. За формулюванням партії, усіх відкликають "за народною ініціативою". Про це йдеться в офіційному релізі "Слуги народу".
У кого заберуть депутатські повноваження:
- у депутата Куп’янської районної ради Вячеслава Яценка ,
- у депутата Чугуївської районної ради Ольги Дорошевої,
- у депутата Дергачівської міської ради Владислава Кисіля (колишній перший заступник Дергачівського міського голови),
- у депутата Куп’янської міської ради Алли Щербаченко (власниця заправок "Ліга"),
- у депутата Савинської селищної ради Ізюмського району Миколи Бабки,
- у депутата Новопокровської селищної ради Чугуївського району Володимира Подколзіна,
- у депутата Циркунівської сільської ради Харківського району Олександра Гришка,
- у депутата Курилівської сільської ради Куп’янського району Олени Спедчук,
- у депутата Липецької сільської ради Харківського району Валентини Рой,
- у депутата Вільхуватської сільської ради Куп’янського району Галини Сологуб.
Що означає формулювання "за народною ініціативою"
Упродовж 2022-2025 років харківська "Слуга народу" забрала багато мандатів із таким формулюванням. Так, у листопаді 2022 року позбавили мандата з таким формулюванням власника і директора Куп'янського молокозаводу Олександра Радченка, якого СБУ затримала після деокупації Куп'янська, оскільки його підприємство було переоформлене і постачало продукцію на окуповану Луганщину.
У грудні 2022 року партія лишила повноважень Анатолія Головка, який отримав підозру у держзраді за те, що допомагав окупантам вивозити до Росії українське зерно. Головко є керівником та власником великої агрофірми "Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія" з села Глушківка Куп’янського району.
У червні 2022 року "СН" забрала мандат у Максима Стрельника, який був заступником уже колишнього начальника Ізюмської МВА та очолював комісію, яка призначала компенсації за зруйноване росіянами житло. За версією слідства, він складав фіктивні акти на старе, а не пошкоджене внаслідок бойових дій житло в Ізюмі та викуповував ці будинки через родичів, щоб отримати грошові сертифікати на відбудову (імовірно, міг привласнити до п’яти мільйонів гривень). Справу Стрельника передали до суду.
