Три роки після харківського контрнаступу. Як тримається Куп'янськ?
У вересні 2022 року Сили Оборони провели легендарний харківський контрнаступ і звільнили понад 500 населених пунктів та 10 тисяч кв. км. Найважчими були бої за Куп'янськ, що тримали від 10 вересня до кінця місяця. Зараз одне з ключових міст Харківської області знову б'ється за свободу.
Куп'янськ упродовж усієї російсько-української війни був одним з ключових міст для обох армій. Це — плацдарм, важливий транспортний вузол, розташований на двох берегах річки Оскіл. Від того, в чиїх руках Куп'янськ, залежить і ситуація південніше, на Донбасі.
Яким був Куп'янськ восени 2022 року
Вересень першого року повномасштабного вторгнення Куп'янськ зустрів під окупаційним триколором. Росіяни та колаборанти зробили місто центром захоплених територій Харківщини. Там засідала і незаконна адміністрація на чолі з гауляйтером Віталієм Ганчевим. Загарбники готувалися відкрити школи, аби вчити дітей вже за російською програмою.
Блискавичне звільнення Балаклії 8 вересня, схоже, стало для окупантів повною несподіванкою. Адміністрацію на чолі з гауляйтером того ж дня спішно перенесли у Вовчанськ. Втім, це ще не було визволення — у Куп'янську лишалася російська армія. За два дні в лісах під містом була 92-га бригада. Росіяни спробували дати бій, але артилерія ворога не змогла подавити український контрнаступ. 10 вересня ЗСУ та підрозділ СБУ "Альфа" вже були в центрі міста. Цей день офіційно вважається звільненням Куп'янська.
Операція звільнення міста тривала майже до кінця вересня. Росіяни ховалися на околицях Куп'янська, Ківшарівки, Куп'янська-Вузлового, де цьому сприяли великі промзони. Поодиноких окупантів шукали підвалами нацгвардійці та бійці добровольчих підрозділів.
"У селищах, що поблизу Куп’янська, колаборанти переховувалися у підвалах. Коли ми здійснювали перевірку території, виявляли їх та передавали у відповідні органи", — розповідали в ті дні у Нацгвардії.
Як і в інших звільнених містах, українських військових зустрічали зі сльозами на очах.
Світла та інших комунікацій одразу після звільнення не було, але у перший же місяць життя потроху налагоджувалося: почали працювати поштові служби, відчинялися знову магазини і аптеки, заїхали поліцейські та представники влади, комунальники відновили подачу електрики та води.
Але вже з першого дня відступу росіяни почали терор місцевого населення. Вони обстрілювали з РСЗВ та артилерії житлові квартали, тож масштабні руйнування почалися вже тоді, три роки тому. Одразу після звільнення Куп'янська російські командири отримали наказ повернути місто. Вони намагаються виконати його досі.
Життя під керованими бомбами
Куп'янськ став полігоном для випробування російської зброї на території Харківської області. Через рік після звільнення містяни вже знали, що таке FPV-дрони та керовані авіабомби. На жаль, ЗСУ вдалося відтіснити росіян лише за 8 кілометрів від міста. Тому щодня вони гатили по житлових кварталах і вбивали цивільних. Загалом за рік понад 60% будівель міста були зруйновані або пошкоджені.
Тоді в Куп'янську працювали магазини, аптека та перукарні, благодійні фонди привозили гуманітарну допомогу. Вулиці розмінували, до січня 2023-го в місті було світло та вода, працював інтернет, та через постійні обстріли життя було важким і небезпечним, тож люди виїжджали.
З 27 тисяч жителів, що мешкали у Куп'янську напередодні повномасштабного вторгнення, до осені 2023 року залишилося близько п'яти тисяч. Інші переїхали переважно у Харків. І тоді, і рік потому це ще можна було зробити на звичайному рейсовому автобусі. У 2023-24 роках безліч куп'янців жили на дві домівки: основний час проводили в Харкові, а додому навідувалися, аби перевірити, чи в порядку квартира та щоб обробити городи.
На жаль, ЗСУ вдалося відтіснити росіян лише за 8 кілометрів від міста. Тому щодня вони гатили по житловим кварталам і вбивали цивільних. Усього за рік більше 60% будівель міста були зруйновані або пошкоджені. Втім, хоч і з великою небезпекою, але жити в Куп'янську у 2023 році ще було можна. З 2024 року росіяни почали масштабний наступ на місто, через який зараз воно паралізоване.
Дрони, Оскіл та газові труби
Попри те, що ворог безперервно тероризував Куп'янськ обстрілами, його повторна окупація — справа надважка. Місто розташоване серед своєрідної природньої фортеці: зі сходу його захищає Оскіл, причому правий берег річки вищий за лівий — той, з якого намагаються наступати росіяни.
Окупанти з початку 2024 року не полишають спроб форсувати річку. Робили вони це переважно південніше Куп'янська, оскільки на півночі умови для цього більш несприятливі саме через ландшафт. Від механізованих штурмів 2023-го року, які не дали жодного результату, росіяни поступово перейшли до диверсійних операцій. Малі групи у складі двох-п'ятьох чоловік намагалися тишком переплисти річку на надувних човнах та інших плавзасобах. В районі Кругляківки їм вдалося підійти впритул до річки — на карті (третє зображення) добре видно, як нижче Куп'янська з'являється невеликий "язик".
Поки ЗСУ були зайняті ліквідацією цього самого "язика", диверсійним групам окупантів зненацька вдалося переправитися через Оскіл там, де ніхто не очікував — північніше, у Дворічанському районі. Це сталося у листопаді 2024 року. Тоді ж ворог вперше після деокупації заскочив малою диверсійною групою до Куп'янська — росіян швидко ліквідували.
З того часу окупантам вдалося значно розширити свій плацдарм на півночі та підійти майже впритул до околиць Куп'янська. Вони не стали штурмувати місто, а задіяли іншу тактику.
"Ворог намагається обійти його, не заходячи в саме місто, взяти під вогневий контроль наші маршрути висування, якими ми рухаємося, зокрема до переправи, потім виходимо на лівобережжя. І таким чином, взявши в тиски, спробувати змусити Сили оборони покинути саме місто Куп’янськ", — пояснив задум росіян командир полку безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко.
Окупантам вдалося прорватися до важливої траси і найближчого передмістя Куп'янська, села Мирне (колишня Московка), але їх вибили звідти. Зараз вони повернулися до своєї улюбленої тактики малих диверсійних груп, і прориваються вже не через Оскіл, а до Куп'янська. Цілком імовірно, диверсанти і зараз у місті. Цей факт підтвердив в ефірі телемарафону начальник Куп'янської МВА Андрій Беседін.
"Диверсійно-розвідувальні групи росіян можуть проникати", — сказав начальник МВА.
Остання диверсійна операція росіян була досить вдалою. Вони проникли до Куп'янська через газові труби. Таку саму тактику ворог свого часу застосовував у Суджі, аби зайти в тил українським підрозділам. Окупанти залізли в трубу поблизу села Лиман Перший і вийшли за 10 км, поблизу Куп'янська. Більшість із них вже вбиті та потрапили в полон, але антидиверсійна операція триває. Командир "Ахілессів" закликає Генштаб заздалегідь познаходити та викопати всі непрацюючі газогони.
Попри масштаби наступу та винахідливість ворога, Куп'янськ на четвертому році війни перебуває повністю під контролем української армії. У місті навіть лишаються цивільні мешканці — близько 800 чоловік. На жаль, їхнє життя зараз дуже важке: в Куп'янську відсутні світло, газ та вода, неможливо завезти гуманітарну допомогу та й евакуюватися можна далеко не з усіх районів через щільність ворожих дронів. Людей, які мають бажання виїхати, ще вивозять.
