Порятунок рядової Зорьки. Як з-під обстрілів на Харківщині евакуювали мініферму

Маленька ферма у Черкаській Лозовій славилася свіжим молоком, йогуртами та сиром. Тут розводили корів рідкісної джерсійської породи. Кілька місяців ці емоційні тварини прожили під ворожими "Ураганами", а нещодавно фермери і військові розгорнули спеціальну операцію, аби перевезти їх на захід України.

До війни фермер Валентин Спасибо мав 17 джерсійських корів, що славляться жирним молоком, стадо кіз та мріяв про розвиток зеленого туризму на своїй фермі. Він закінчив її будувати за кілька місяців до війни, а вже невдовзі був змушений продати своє стадо, аби врятувати коровам життя.

Ферма на милі смерті

Свою невеличку ферму Валентин Спасибо створював п'ять років. Спочатку завів кіз, бо коза — тварина невибаглива, на відміну від корови. Джерсійська порода, про яку мріяв фермер, дуже рідкісна в Україні. Доводилося позичати гроші у друзів та знайомих і купляти корівок та бичків ще малими телятами. За 2,5 роки стадо у 13 голів вже доїлося, ще п'ять теличок підростали і от-от мали почати давати молоко. 

Дружина Валентина переробляла молоко на йогурт, кисломолочний сир, ряжанку та інші корисні продукти. У подружжя була невеличка крамниця на Сумському ринку, де у них вже з'явились постійні клієнти. 

Війна перекреслила плани на розвиток бізнесу та поставила життя корів та й самого фермера на межу виживання. Черкаська Лозова опинилася під перехресними обстрілами двох військ з перших днів, а ферма через розташування страждала найбільше.

"Це абсолютно прострілюваний майданчик. Тому ніхто з військових туди не заходив, бо розумів, що нормальний там не те що танк – мотоциклету там неможливо поставити. Остання миля біля ферми — миля смерті, увесь час під обстрілами", — розповів Валентин KHARKIV Today.

У цей час він сам та кілька співробітників ферми залишалися в селі, де дбали про корів під "Градами" та "Ураганами". На щастя, був генератор, тож можна було б запустити апарат для доїння. Джерсійські корови — це молочна порода, доїти їх потрібно не менше двох разів на день, інакше вони починають хворіти. Але була велика проблема з бензином, аби цей генератор запустити.

"Ми ходили по селу з пляшками з-під шампанського і просили в кого півлітра, в кого літр бензину", — згадує фермер. 

Коли з'явилося пальне, Валентина Спасибо спіткала біда — у чоловіка трапився мікроінсульт. Військові вивезли його до Харкова, бо чоловік не міг навіть сісти за кермо. Про корів почали дбати небайдужі місцеві жителі. Молоко через сільраду розподіляли між людьми.

Загинула тільки одна

Коли стало тепло, перед фермером постала нова проблема: випас. Корів треба було виганяти на луки, а біля Черкаської Лозової досі йде війна, поля заміновані, над головами літали снаряди. Від стресу корови схудли і потребували лікування та спеціального харчування. До того ж, кілька з них мали телитися, а в тих умовах, у яких зараз живе село, догляд за телятами майже неможливий. До того ж, безліч людей виїхали, і молоко стало нікуди дівати.

Валентин Спасибо прийняв для себе важке рішення — продавати корів. Дав оголошення через Facebook — і нові господарі знайшлися аж на Львівщині. Сімейна пара Ольга та Тарас спершу хотіли просто врятувати корів з-під обстрілів, а потім передати на якусь ферму. Та спершу треба було їх перевезти. Черкаська Лозова знаходиться за кілька десятків кілометрів від кордону з Росією, і ніхто з водіїв не погоджувався їхати. Врешті знайшовся сміливець.

"Розробили такий план: привозимо машину, ставимо на Олексіївці, корів переганяємо з ферми до села, а звідти в Харків перевозимо двома "Газелями". Але водій сказав, що це займе дуже багато часу. Він пішов на ризик і забрав корів прямо з ферми. А туди ж навіть за молоком заїжджали тільки на легковиках, усе, що більше, було ціллю", — розповідає власник ферми.

На жаль, одну з кращих коровок Валентин втратив. За три дні до переїзду поряд з фермою вибухнув снаряд, молода тварина злякалася та заскочила на огорожу і загинула. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська армія знищила ферму з вирощування равликів

Інших корів та бичків вдалося успішно доправити на Львівщину, де вони живуть у Ольги та Тараса, які вирішили нікому не віддавати тварин, а натомість самим зробитися фермерами. Корів оглядає ветеринар, лише у двох від нерегулярного доїння розвинувся мастит. Через довге голодування тваринам спочатку не давали зеленої трави, але зараз почали потроху вводити її до раціону. Макуха досі під забороною. Є гарні новини — на новому місці народилося вже двоє телят. 

Кози поки що залишаються у Черкаській Лозовій, прогодувати цих невибагливих тварин — не проблема, каже Валентин. Він з родиною зараз у Швейцарії, але мріє повернутися в своє село та відродити ферму.

"Мене запропонували переїхати до Львівщини. Можна переїхати і побудувати ферму, але треба розуміти, де буде збут. Тут ми знайшли нішу. Жінка виробляла біля 40 видів молочної продукції, ми робили ставку на її свіжість. Там ферма на кордоні зі Словаччиною. Селище маленьке, до Львова 120 кілометрів, це економічно незручно. Тверді сири можна робити, але конкурувати з польською продукцією там неможливо", —  каже Валентин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із селища на Харківщині врятували павичів, курей і кота

Він вважає, що Кабмін із профільним міністерством мав би розробити програму підтримки для фермерів, які постраждали від війни. Поки що допомогу надають у дуже маленьких обсягах, запропонованої урядом суми йому б не вистачило навіть на те, щоб перевезти корів із Харкова на Львівщину.

За прогнозами Асоціації виробників молока, до кінця року через війну Україна втратить третину поголів'я великої рогатої худоби — 70-100 тисяч корів.