Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Овочі свободи. У Харкові відкривається "Лавка деокупації"

Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
"Лавка деокупації" працюватиме та території "7 складу".

У Харкові відкриється овочева лавка, де продаватимуть виключно продукти, що виростили жителі деокупованих сіл на Ізюмщині. Проєкт допоможе місцевим фермерам відновити господарства, які постраждали від обстрілів та окупантів.

"Лавка деокупації" працюватиме та території гастролокації "7 склад" біля станції метро "Архітектора Бекетова". Шість родин із села Студенок, які повернулися у звільнене село та відновили свої господарства, зможуть продавати там овочі з власних городів та теплиць.

Вудки замість риби

Село Студенок на кордоні з Донецькою областю до великої війни вважалося великим і заможним. Тут було майже півтори тисячі жителів, люди займалися переважно фермерським господарством, вирощували овочі в теплицях та возили їх продавати у Слов'янськ та Краматорськ, працювали на туристичних локаціях Святогірська. Навесні 2022 року прийшла російська армія — спочатку артилерією зруйнували будинки та фермерські господарства, а з квітня село потрапило в окупацію — у покинутих будинках жили російські солдати, крали і нищили все, що бачили, а перед тим, як відступити у вересні, щільно замінували село і навколишні поля.

"Люди повернулися в розмародерені, зруйновані будинки. Фермери втратили все — заміновані поля, знищена техніка. Заробляти у фермерських господарствах можливості немає", — розповів KHARKIV Today сільський голова Сергій Кохан.

студенок
Село після звільнення. Фото: "Харківобленерго"

Спочатку активісти проєкту "Волонтерська" возили в село продукти та медикаменти — у перших жителів зруйнованого села, які почали повертатися додому, не було можливості самостійно їх придбати. Потім волонтери допомагали відбудовувати зруйновані хати. 

"Навесні 2023 року ми зрозуміли: пора закінчувати давати людям рибу, настав час дати їм вудку. Тобто, перестати возити пакети з їжою. Ми хотіли вигадати щось, що допоможе їм відновити діяльність", — згадує волонтерка благодійного фонду "Волонтерська" Мер'ям Йол.

До цього часу село розмінували, деякі огороди місцеві жителі розчистили від протипіхотних мін власноруч. Відновили електрику та зв'язок, запрацювали пошти й магазини. Люди на Ізюмщині знову потроху почали займатися господарством. У серпні минулого року волонтери привезли на "7 склад" кукурудзу від господині з села Довгеньке — і вона користувалася великою популярністю. Тоді й вирішили — треба будувати теплиці.

Будуть навіть батати

У проєкті зголосилися взяти участь шість родин із Студенка. Їм волонтери безкоштовно дали теплиці, насіння, добрива. Вже є перші врожаї. 

"Огірки, помідори, редиска, зелень, згодом буде картопля, морква, перці. Лише помідорів у них — не менше 15 сортів. Будемо експериментувати з іншими культурами, наприклад, деякі учасники проєкту зацікавились вирощуванням батату", — каже Мер'ям Йол. 

До великої війни люди іноді возили овочі на ринки в Ізюм та Краматорськ, але зараз дороги розбиті, багато хто з селян втратив транспорт. Тож возитимуть овочі у Харків волонтери. Вони продаватимуться у спеціальному контейнері на "7 складі", ціни, обіцяють організатори проєкту, будуть не надвисокі, але всю виручку отримають власники господарств. "7 склад" надав приміщення безкоштовно.

"Люди можуть забезпечити себе не тільки продуктами, а й якимись коштами. Це дає віру іншим людям, що вони не покинуті.  Мріємо, що це переросте у великий бізнес-проєкт, до нас приєднаються інші господарства громади, і ми зможемо забезпечувати Харків якісними овочами і фруктами", — ділиться планами голова села Студенок.

теплиці
Ті самі теплиці. Фото: Nova Ukraine

Зараз в село вже повернулися 700 чоловік — половина від довоєнного населення. Планують ремонтувати підвал в школі, бо 65 місцевим дітям треба десь навчатись. 

Тим часом у "Волонтерській" планують розширювати проєкт, залучати до нього жителів інших сіл. Наступний крок — поставка овочів із деокупованих громад до харківських кав'ярень та ресторанів.

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.