70% промислових підприємств не працюють на повну. Чому бізнес іде з Харкова?

Більша частина підприємств, які зупинились у лютому 2022 року, вже відновили діяльність. За даними ХОВА, таких 65%. Але це в основному малий та середній бізнес. Промислові гіганти ідуть з регіону.

Харківська область втрачає найбільшого платника податків. Компанія Philip Morris International відкриває підприємство у Львівській області і збирається перевезти туди працівників харківської фабрики. Нові інвестори також не поспішають до Харківської області, і близькість фронту — лише одна з причин.

Час підльоту ракет — 43 секунди

Малий та середній бізнес в Харківській області поступово оживає. За інформацією обласної військової адміністрації, на початку війни 80% підприємств призупинили свою діяльність або релокувались. Зараз 65% з них вже повністю чи частково відновили роботу. Але в основному це — бізнес у сфері харчування та послуг. За даними Об′єднання промисловців і підприємців Харківської області, регіон за період війни втратив 70% промисловості: підприємства  призупинили діяльність або релокувалися, не виводять працівників через воєнні загрози чи мають зруйновані виробничі потужності. 

Саме на промислові підприємства припадало 35% ВВП Харківської області, їхня доля в загальному добробуті України величезна: у регіоні виробляли 50% тракторів та підшипників України, 44% керамічної плитки, 20% шиферу.

"Перед війною на промислових підприємствах працювало 200 тисяч людей — половина сімей області так чи інакше пов’язані з промисловістю", — розповів під час Форуму економічного відновлення та розвитку виконавчий директор Об′єднання промисловців і підприємців Харківської області Едуард Набока.

Головна причина того, чому промисловість не поспішає відновлювати виробництво на повну і, навпаки, намагається, як Philip Morris International, переїхати подалі на Захід — небезпека. Те саме стосується і інвесторів, що не поспішають вкладатися в Харківську область. На інвестиційній карті Європейської бізнес-асоціації серед 117 проєктів немає жодного , що готувався б до реалізації на Харківщині. 

"Інвестори дивляться на все це і надають  перевагу районам у західній чи центральній частині країни, бо 43 секунди — час підльоту ракети. Доки не буде закону про страхування військових ризиків, закордонні інвестори точно не з'являться", — пояснив KHARKIV Today заступник голови правління Європейської бізнес-асоціації в Харкові Ігор Балака.

Що таке мати бізнес в Харкові і не мати жодної страховки від руйнувань на власному досвіді знає Олександр Попов, президент концерну "Сафарі". Колись він був чиновником, займав посаду заступника міського голови за часів Геннадія Кернеса, але навіть людина з такими зв'язками не домоглася ніякої допомоги у відбудові знищеного майна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес у Харкові закрили понад 4000 підприємців

"Мені прилетіло сім ракет, розвалило 70% моєї нерухомості. Бізнесу не допомагають, тричі я ремонтував все сам. Поки було гаряче, державні органи в більшості не функціонували, а бізнес продовжував працювати, всі один одному допомагали. Потім зненацька війна в Харкові скінчилась, і пішли нарахування, пені, розрахунки, перерозрахунки. Податкова прислала одному з наших підприємців, який з 24 лютого платив податки, штраф за те, що він на два дні затримав звіт", — розповів на форумі Олександр Попов. 

Нести ризики незрівнянно більші, ніж на Львівщині, а податки платити такі ж самі ніхто з інвесторів не хоче, тож вибір регіону для нового бізнесу очевидний.

Потрібне пільгове оподаткування

Не лише небезпека стала причиною того, що бізнес не поспішає повертатися до Харкова. Умови співпраці з місцевою владою настільки несприятливі, що часто саме це, а не ракети, стає остаточним фактором при виборі місця роботи для підприємця. Цікаво, що це визнають і самі представники влади.

"Я нещодавно була в Закарпатській і Львівській областях, вони так активно створюють умови для бізнесу, що аж було заздрісно. Розсилаються листи від мерій певних регіонів усім бізнесменам, у тому числі з Харківської області, в листах вони пишуть: “Якщо ви приїжджаєте до нас працювати, ми створюємо для вас всі умови”, — навела приклад голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко. 

Підприємцям з Харківщини по Україні пропонують: ваучери на первинну фінансову підтримку, комунальне майно в оренду за мінімальну ставку, іноді навіть просто за оплату комунальних послуг, а головне — пільгове оподаткування. Нічого такого і близько в Харкові та інших містах області. 

"У громад була і є законна норма, яка дозволяє самостійно ухвалювати рішення щодо пільгового оподаткування, але цією нормою в нас, м’яко кажучи, не дуже активно користуються. Ми маємо таку несправедливу ситуацію: у підприємство влучила ракета і воно не працює, а поряд підприємство працює, але вони зобов’язані +-платити однакові податки", — розповів заступник голови ХОВА Євген Іванов.

Чиновники з адміністрації та обласної ради збираються провести наради з місцевими головами та попросити надати пільги бізнесменам. Євген Іванов тим часом пробує вмовити Philip Morris International не йти з області повністю, а перенести на Львівщину лише частину підприємства.

Інженерні хаби та військова промисловість

Те, що чиновники лише на другому році війни нарешті говорять з представниками місцевої влади та великого бізнесу свідчить про повний комунікаційний провал. Очевидно, ніякої стратегії залучення бізнесу, на відміну від тих же Львівської та Закарпатської областей, у Харківській не мають.

"Підприємці часто кажуть мені: нас удома не чекають. У нас є такі підприємці, що релокувались в інший регіон, і вони казали, що за ці півтора року їм жодного разу не зателефонували з їхньої громади і не запитали, чи планують вони повертатись. Це дуже суттєвий тренд", — розповів голова Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак. 

Тоді як релокацію іноді оплачує держава, повернення відбувається повністю за рахунок самих підприємців. Щоб якось їх стимулювати, Олександр Чумак пропонує відроджувати в Харківській області програму пільгового кредитування.

Ігор Балака вважає, що поки на державному рівні не буде передбачено страхування майна та інвестицій на випадок їх втрати в результаті воєнних дій, інвестори на схід України не підуть. Поки що цього немає, і очевидно, що виробничі потужності тримати в Харківській області досить ризиковано. Але можна організувати конструкторські хаби — що значно дешевше, ніж будувати виробництво. 

"Харків і сьогодні — центр технічних спеціалістів, інженерів, технологів. У Харкові треба створювати інженерні центри. Виробнича частина може бути в інших регіонах, а людей з комп'ютерами легше і сховати від небезпеки, і релокувати в разі необхідності", — пропонує  Едуард Набока.

Ще одна можливість для бізнесу — налагодити пункти збирання іноземної побутової техніки. Їх теж доволі легко роззосередити і зробити непомітними для ворожих ударів. Третій напрямок, перспективний для Харкова, — військова промисловість, але не державна, а приватна. У будь-якому разі харківській міській та обласній владі доведеться подумати над цікавими пропозиціями для бізнесу, в іншому випадку всі ці цікаві проєкти будуть реалізовані в інших областях з набагато більш вигідним географічним положенням.