Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

Про психологічні війни, Росію, Захід, Японію і Шевельова — БЛОГ

Письменниця

Люди, не годуйте вампіра! Готуйтесь проткнути його кілком. 

Трохи втомилась заспокоювати своїх західних друзів (у них усіх panic disorder чи щось близько того). Зокрема пояснювати, що це й є головна зброя Кремля — індукований психоз: замість жити своє життя, творити-будувати-мислити-розвиватись, ви спускаєте енергію й невідшкодовний час свого життя в чорний унітаз "планів Путіна": він диктує вам свій порядок денний. На фіга ж йому якось іще "нападати", коли він і без зайвих затрат, надурняк може вас розчудесно паралізувати якою-небудь одною ексцентричною новиною, і ви ні про що більш не будете думати цілими днями?..

(Колись на моїх очах у такий спосіб було паралізовано ціле покоління інтеліґенції — покоління моїх батьків, оте, котре починаємо називати "Задушеним Відродженням" — і я знаю, наскільки для нас досі — досі!!! — "невидимими" й незначними здаються ці форми психологічної війни, хоча в КГБ ними займались цілі департаменти: досі "Арештовану Коляду" ми бачимо — обшук-арешт-тюрма, це "понятно", а неможливість, десятиліттями, для десятків тисяч людей займатись улюбленою працею — це вже "не так понятно", і ніби й "не так страшно" — не повісили ж, як Івасюка, не зарубали, як Горську, не "залікували" в тюрмі до смерти, як Марченка й Снєгірьова! — ну а вже коли людина роками тільки тим і зайнята, що "грає в шахи" з КГБ, навіть на прогулянці з рідною дитиною обдумуючи стратегії захисту й нападу, то така людина просто зникає з усіх радарів, навіть в очах своїх близьких:

— Що ти кажеш, татку?

— Нічого, нічого, доцю, це я думаю, як я з одним дядьом буду розмовляти...

І так дівчинка звикає, що татко завжди зайнятий. Іноді, коли під час прогулянки його внутрішній монолог проривається уривчастим бурмотінням, вона перепитує:

— Це ти думаєш, як з одним дядьом будеш розмовляти?..

— Так, так...

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Харкова приїхала Оксана Забужко

І тільки через пів століття, вирісши, дівчинка розуміє, що її теж тоді було окрадено: вона теж жертва психологічної війни — андроповські технології "непомітно" відгризли і в неї колосальний шмат ресурсу, якого вона недоотримала через те, що її батьки в цей час мусили готуватись до наступного допиту і, замість спогадів, писати скарги в ЦК КПРС — тодішній еквівалент "кол-центру"...)

А сьогодні Путін — продукт "андроповської школи" — застосовує цю технологію вже в масштабі цілих країн. І всі ведуться.

Цілий тиждень повторюю на Захід на різні лади, телефоном і на письмі: люди, не годуйте вампіра! Готуйтесь проткнути його кілком, але, ради всього святого, не панікуйте, — не розмовляйте (подумки) з Путіним, розмовляйте зі своїми дітьми!

І на цьому тлі — зненацька, як ковток свіжого повітря, розповідь про реакцію японських ЗМІ: єс!!! оце воно! Відчуйте різницю.

"Банзай" там уже чи не "банзай")), а психологічно — єдино грамотна реакція: та, що забезпечує концентрацію сил, а не їхнє розпорошення. Аж я, мимоволі облизнувшись, вкотре подумала про геніальність Юрія Шевельова, з його прогнозом щодо ролі Японії в цивілізації 21-го ст. (хто читав наше Листування, той в темі, хто не читав — стисло: Шевельов захоплювався Японією тому, що (крім Пд. Кореї) це, казав, єдина країна, якій вдалась модернізація на традиційній основі: невикористаний резервний шанс людства на майбутнє, коли Захід остаточно виснажиться...)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У День Соборності України у Харкові встановлять дошку Юрію Шевельову

Учімось. Читаймо. Озброюймось.

Оригінал: Оксана Забужко/Facebook

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.