Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

У Харкові відкрили меморіальну дошку Стефану Таранушенку

Меморіальну дошку мистецтвознавцю відкрили в будинку на вулиці Мироносицькій, де він проживав.

На відкритті був присутній внучатий племінник мистецтвознавця Віктор Таранушенко.

У День архітектури, 1 липня, в Харкові відкрили меморіальну дошку мистецтвознавцю, історику архітектури та музеєзнавцю Стефану Таранушенку. Дошку розмістили на будинку №76 по вулиці Мироносицькій, де проживав Таранушенко.

Одним з натхненників відкриття дошки став дослідник історії Слобожанщини Андрій Парамонов. Більше 70 харків'ян підтримали проект фінансово. На відкритті був присутній внучатий племінник мистецтвознавця Віктор Таранушенко.

"Перше, що він зробив для нас, — це дуже велика кількість фотографій старої України. У нас є, звичайно, і інші фотографи, але такої кількості фотографій не було ні у кого", — розповів Андрій Парамонов, який вже багато років займається вивченням його спадщини.

За даними історика, фотоапарат Таранушенку подарував батько. Було це ще в 1910 році. Саме з того часу у майбутнього вченого і почалося захоплення фотографією. Він вважає за краще знімати навколишні визначні пам'ятки, зокрема дерев'яний Миколаївський храм.

"Ці фотографії зберегли для нащадків незвичайний колорит дерев'яної архітектури Слобідської України. Зафіксував Таранушенко і інші храми Лебединського повіту, старий Харків, село Козіївка, через яке проїжджає в 1913 році на канікули з друзями-студентами", — йдеться в замітці Парамонова про Стефана Таранушенка.

У 1918 році Таранушенко отримав посаду старшого асистента Церковно-історичного музею Харкова. Так почалася його музейна діяльність.

"Незабаром до неї додалася і діяльність з охорони пам'яток, на цьому терені рівних йому немає і сьогодні. Фіксація дерев'яної архітектури, дослідження пам'яток, збирання предметів побуту і церковного начиння, виставки, написання книг і статей, експедиції по всій Україні, виховання учнів — все це становило сферу інтересів Таранушенка", — писав дослідник історії Слобожанщини.

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.