Тиждень зі смаком. Візит Зеленського, відлуння виборів і кримінальні розіграші
Візит Зеленського і кадрове питання
Візит Президента до Харкова став ключовою подією політичного життя регіону цього тижня. У День Збройних сил України Володимир Зеленський відвідав військовослужбовців в районі проведення операції Об’єднаних сил. Вранці 6 грудня борт №1 приземлився в Харківському аеропорту, звідки глава держави попрямував на Донбас, і, повернувшись у другій половині дня, взяв участь в урочистостях на Майдані Свободи.
Зеленський виголосив приурочену до свята промову, у якій привітав українських бійців і подякував їм за захист України, передав армійським підрозділам техніку: танки Т-64, бронетранспортери БТР-4 та броньовані автомобілі "Козак-2М1", а також вручив державні нагороди військовослужбовцям і бойові прапори чотирьом полкам і одній бригаді ЗСУ.
Не забув Президент згадати і про курсантів та офіцерів, загиблих у катастрофі Ан-26 під Чугуєвом у вересні минулого року, а також про єдиного вцілілого – курсанта В’ячеслава Золочевського. За два тижні до дня ЗСУ той через соцмережі звернувся до Зеленського і нагадав про обіцянку вирішення проблеми із житлом. 6 грудня в приміщення ОДА Золочевському вручили ключі та документи на квартиру в новобудові. За словами голови облради Тетяни Єгорової-Луценко, житло придбали за кошти міського бюджету.
Разом із Зеленським до Харкова навідалися головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний і командувачі різних родів військ, секретар РНБО Олексій Данілов, голова Офісу Президента Андрій Єрмак і його заступник Кирило Тимошенко. Участь в урочистостях взяли також мер Харкова Ігор Терехов, голова облради Тетяна Єгорова-Луценко, в.о. голови ОДА Олександр Скакун та інші посадовці. Не обійшлося без курйозів: заступник голови парламентської фракції "Слуги народу" Павло Сушко, який очолює харківську територіальну організацію президентської партії, до місця проведення заходів потрапив не одразу, через що став героєм уїдливих публікацій у Telegram-каналах. Те, що співробітники УДО декілька хвилин не пропускали народного депутата за охоронюваний периметр, автори анонімних публікацій пояснювали не тим, що Сушко просто забув своє посвідчення, а тим, що він нібито потрапив у немилість до нового керівництва президентської партії і до Зеленського особисто. Згодом у "Слузі народу" пояснили інцидент "організаційними непорозуміннями", а наявність "розколу і суперечок" спростували.
Підготовка до візиту Зеленського супроводжувалася чутками про призначення голови Харківської ОДА, і від Президента чекали якщо не представлення нового керівника області, то принаймні якихось сигналів. Відповідати на запитання журналістів довелося Кирилові Тимошенку як відповідальному за регіональну політику в Офісі Президента. Тимошенко Америки не відкрив, нагадавши, що глава держави призначає голів ОДА лише після погодження Кабінету міністрів, а Уряд ці кандидатури ще навіть не розглядав. Тим не менше, він пообіцяв що кадрове питання буде вирішено найближчими тижнями, не виключивши, що призначити можуть як чинного виконувача обов’язків, так і когось іншого.
Декілька цікавих призначень
Поки потенційні претенденти на посаду голови Харківської ОДА чекають, куди схиляться шальки терезів, в області з’явилося кілька нових керівників.
У четвер Кабінет міністрів погодив призначення Сергія Гасана на посаду генерального директора Новопокровського комбінату хлібопродуктів – найбільшого зернопереробного підприємства в регіоні й одного з найбільших в Україні. Гасан, який до цього працював на хлібокомбінаті головним інженером, змінив на посаді Сергія Самардіна. Очевидно, саме новому керівникові доведеться готувати підприємство до приватизації. Влітку у Фонді держмайна обіцяли, що Новопокровський хлібокомбінат виставлять на аукціон уже в 2022 році.
У понеділок новий керівник з’явився на Панютинському вагоноремонтному заводі, який є філією Укрзалізниці. Алла Миснік працює в УЗ вже два десятки років, до нашого регіону вона перебралася з Київщини: Миснік очолювала іншу філію Укрзалізниці – Рефрижераторну вагонну компанію у Фастові.
Із середи обов’язки начальника Харківської митниці виконує Олег Шахрай. Він працює у митних органах із середини 1990-х, і більша частина його професійного життя пов’язана з Київською митницею. Серед своїх пріоритетів новопризначений керівник назвав традиційні "боротьбу з контрабандою та наповнення бюджету", щоправда, згадав і про співпрацю з бізнесом і громадськістю та створення зручних умов для імпортерів та експортерів. Олег Шахрай змінив Юрія Герасимова, котрий керував Харківською митницею трохи більше місяця після того, як виграв конкурс. У листопаді колишній одеський СБУшник Герасимов повернувся до рідного регіону: його перевели на посаду керівника Одеської митниці, й у Харкові з’явилася вакантна посада. Новий керівник теж має стосунок до Служби безпеки України – в декларації Шахрая СБУ вказана місцем роботи його дружини.
Цього тижня декларацію перед звільненням подав начальник Головного управління Держпродспоживслужби Олег Богінський. Колишній прокурор обіймав цю посаду менше року. Тимчасовим виконувачем обов’язків голови Управління став Олександр Овчаренко, котрий влітку виграв конкурс на заміщення цієї посади. До 2019 року він працював першим заступником начальника ГУ ДПСС у Києві, потім претендував на посаду першого заступника голови відомства, але не пройшов конкурсний відбір.
Із новим керівником КП "Харківський метрополітен" Андрієм Гармашем мерія підписала контракт лише на 1 рік. До обов’язків Гармаш приступив у вівторок. Мер Ігор Терехов публічно озвучив вимоги до нового керівника підземки, що включають не лише організацію роботи підприємства, а й створення "нормальної атмосфери в колективі". Очевидно, йшлося про недопущення накопичення боргів по зарплаті, що стало однією з ключових проблем підприємства та аргументом для звільнення попереднього керівника. За словами Терехова, В’ячеслав Стаматін "перейде на іншу роботу". Цього тижня Андрій Гармаш уперше зустрівся з журналістами разом із профільним заступником міського голови Євгеном Водовозовим. Посадовці повідомили, що питання вартості проїзду в метро поки що не розглядається. Так само, як і питання зменшення інтервалів між потягами. Адже втрати КП за час локдауну сягають 300 млн гривень, а інтенсифікація руху потребує додаткових витрат. У той же час, керівництво пообіцяло встановити більше терміналів для оплати проїзду банківськими картками, котрими станом на сьогодні обладнані далеко не всі станції харківської підземки.
Відлуння мерських виборів і бюджетна сесія облради
Вибори мера Харкова відбулися 31 жовтня, і місяць тому Ігор Терехов прийняв присягу міського голови, але відлуння кампанії триває. Цього тижня до Національного агентство з питань запобігання корупції запросили двох депутатів міської ради, котрі балотувалися на посаду міського голови. 14 грудня в НАЗК чекають на "слугу народу" Аліну Мустафаєву, яка йшла на вибори як самовисуванка, а наступного дня до відомства має навідатися голова фракції "партії Шарія" в міськраді Володимир Плетньов.
У НАЗК уточнили, що до обох колишніх кандидатів є питання як до розпорядників їхніх виборчих фондів. Ще в листопаді "ОПОРА" проаналізувала звіти кандидатів, і вони викликали питання. Зокрема, Аліна Мустафаєва відобразила витрату понад 90 тисяч гривень власних коштів на зйомку рекламних та інформаційних відеороликів, проте не вказала витрати на розміщення реклами в інтернеті. За підрахунками "ОПОРИ", лише реклама Мустафаєвої у Facebook коштувала майже 117 тисяч гривень, але ці гроші у звіті не фігурують.
Кампанія Плетньова, згідно з його звітом, вартувала також небагато – лише 112,5 тисяч гривень. Понад 105 тисяч було витрачено на інтернет-агітацію, решта пішла на зовнішню рекламу та друковану продукцію. "ОПОРА" звернула увагу, що в звіті Плетньова не відображено витрати на агітаційні куби. Тому не виключено, що саме ці нюанси обоє кандидатів мають пояснити інспекторам НАЗК.
21 грудня має відбутись дев’ята сесія Харківської обласної ради – остання цього року. Відповідне розпорядження голова облради Тетяна Єгорова-Луценко підписала цього вівторка. Попередньо сесію планували скликати 16 грудня, але згодом перенесли її проведення майже на тиждень. На порядку денному три десятки питань, серед найважливіших – ухвалення бюджету області на 2022 рік, програми соціально-економічного розвитку та низки інших програм і внесення змін до регламенту. У блоці кадрових питань увага прикута насамперед до питання "Обласного центру онкології": депутати розглянуть питання звільнення з посади директора КП депутата від "Блоку Світличної" Дениса Скорого та оголошення конкурсу. Також на сесії планують проголосувати за звільнення Галини Пономарьової з посади ректора Харківської гуманітарно-педагогічної академії – єдиного вищого навчального закладу в регіоні, що є комунальним підприємством облради.
Кримінальні розіграші та зрушення у справі пограбування ХАЦиків
Анонімними "мінуваннями" громадських закладів в Україні вже нікого не здивуєш, але цього тижня харківська поліція отримувала такі повідомлення тричі. Усі вони виявилися неправдивими. 6 грудня невідомий "мінувальник" вирішив грати по-великому і повідомив про вибухівку в усіх школах і технікумах міста та вимагав викуп – 5 мільйонів гривень. Звичайно ж, ці гроші йому місто пропонувати не стало, але збитки своїми діями зловмисник завдав. Перевірка 216 навчальних закладів, виїзди на місця кінологів й експертів-вибухотехників, евакуація майже 3 тисяч людей, слідчі дії – це все коштує недешево платникам податків. Наступного дня ситуація повторилася, і хтось "замінував" сім шкіл, два заклади вищої освіти і три ТРЦ. Вранці 9 грудня правоохоронці отримали інформацію про нібито закладену вибухівку в 98-й школі на Салтівці.
На ще один розіграш із кримінальним присмаком були змушені звернути увагу комунальні служби міста. У четвер чимала кількість харків'ян отримали у Viber анонімне повідомлення про отруєння води у міському водогоні. Анонімний "доброзичливець", посилаючись на "добрих знайомих з МНС" і "голову ОСББ", повідомляв про надвисокий вміст амонію і хлору у воді і рекомендував "не користуватися нею хоча б кілька днів". Цей очевидний фейк спочатку спростував Харківводоканал, а Обласний центр з контролю і профілактики хвороб, який на постійній основі моніторить якість води, оприлюднив свіжі результати аналізів. З огляду на те, що розповсюдження подібних повідомлень має ознаки інформаційно-психологічної операції, на неї має звернути увагу СБУ. Тим більше, що в Україні, на відміну від сусідньої держави, вже майже 10 років немає ніякого МНС.
У вівторок Дзержинський районний суд виніс ухвалу, якою дав поліції дозвіл на затримання та примусовий привід до суду підозрюваного в пограбуванні офісу Харківського антикорупційного центру. Завдяки документу стала публічною інформація про те, що поліція таки встановило особу зловмисника, котрий, за даними слідства, 21 серпня цього року вдерся до приміщення ГО та викрав ноутбуки, камери та іншу техніку. Вартість збитків, завданих потерпілим, поліція оцінила в 187 тисяч гривень. Правоохоронці повідомили суду, що підозрюваний від слідства переховується, за місцем реєстрації не з’являється, і місце його перебування наразі невідоме. Суд дав поліцейським 12 місяців на з’ясування цієї інформації. Якщо підозрюваного знайдуть, прокуратура клопотатиме про взяття його під варту.
