07 листопада, 2021 - 11:07

Тиждень зі смаком. Післявиборче дежавю у "помаранчевій" зоні

ЦВК пообіцяли до наступних місцевих виборів організувати функціонування системи електронного документообігу, щоб мінімізувати людський фактор і забезпечити негайне оприлюднення протоків з кожної дільниці.

Вибори мера Харкова: екзитполи, протоколи і суди

Минулої неділі, 31 жовтня, харків’яни обирали нового міського голову. Уже наступного дня було оголошено офіційні результати виборів. Харківська міська територіальна виборча комісія, звівши до купи дані, надані районними ТВК, назвала ім’я майбутнього мера – секретар міськради Ігор Терехов здобув перемогу у першому турі, отримавши 50,66% голосів харків’ян, які прийшли на виборчі дільниці.

Друге місце посів Михайло Добкін із 28,41%. На третій позицій опинився кандидат від "Європейської Солідарності" Олександр Скорик із 5,36%, на четвертій – лідер харківського "Нацкорпусу" Костянтин Немічев із 4,26%. Депутати міськради Аліна Мустафаєва і Володимир Плетньов отримали близько 3% кожен, решта кандидатів продемонстрували ще скромніший результат.

Як і минулого року, більшість харків’ян проігнорували вибори. До дільниць цього разу дійшли лише 28,3% зареєстрованих у місті виборців, встановивши новий антирекорд. Для порівняння, у 2020 році явка на місцевих виборах у Харкові перевищила 30%, а у 2010-му і 2015-му – була близько 45%.

Результати екзитполів, оприлюднені після закриття виборчих дільниць, а також паралельний підрахунок голосів, що проводився Громадянською мережею "ОПОРА", мали несуттєві розбіжності, але підтвердили порядок розташування кандидатів у "турнірній таблиці": перше місце Терехова, друге – Добкіна, третє – Скорика, четверте – Немічева, п’яте – Мустафаєвої і так далі. Головною інтригою залишалася доля другого туру. Екзитпол "Нью Імідж Груп", проведений на замовлення Комітету виборців України, давав Терехову 53,8%, екзитпол "Центру Соціальний Моніторинг" – 51,9%, паралельний підрахунок «ОПОРИ», – 50,06%. З урахуванням закладеної в заміри похибки, вірогідність другого туру була реальною.

Оголошені ТВК результати голосування і реакція на них учасників перегонів нагадують події, що відбувалися в Харкові 11 років тому. Тоді за крісло мера також змагалися чинний секретар міськради і колишній голова ОДА – Геннадій Кернес і Арсен Аваков. Перемогу Кернесу забезпечили близько 0,6% голосів виборців, і Аваков безуспішно намагався в судовому порядку домогтися перерахунку.
Але є і суттєва різниця: у 2010-му Кернес і Аваков фінішували фактично з рівними результатами, набравши по 30% кожен. Перемога одного, так само як і поразка другого, виглядали не дуже впевнено. Ситуація могла прояснитися в другому турі, але він не був передбачений чинним на той момент виборчим законодавством. Харківський кейс був вагомим аргументом для запровадження у великих містах двохтурової системи – за зразком тієї, що застосовується на президентських виборах.

Після оприлюднення результатів голосування спостерігачі Громадянської мережі !ОПОРА! заявили про виявлені ними факти "перекидання" голосів на користь Терехова. Йдеться про дев’ять дільниць у Новобаварському, одну дільницю в Основ’янському і 30 – у Холодногірському районах, або ж про 572 голоси. В "ОПОРІ" констатують, що навіть без урахування цих голосів Терехов все одно здобуває перемогу в першому турі. Спостерігачі вимагають перерахувати голоси на згаданих дільницях, скласти уточнені протоколи, а також скасувати підсумковий протокол міської ТВК, постанову про обрання Терехова міським головою та утриматися від оголошення переможця виборів до складання нового протоколу.
Крім позовів до суду, "ОПОРА" подала скаргу до міського тервиборчкому щодо перерахунку голосів у Новобаварському й Основ’янському районах. У ТВК її задовольнили частково: інформацію про розбіжності у протоколах взяли до відома, але підстав для перерахунку не побачили.

Це рішення міської ТВК вирішив оскаржити Ігор Терехов. На думку позивача, комісія не мала взагалі розглядати скаргу "ОПОРИ", адже її було подано вже після оголошення результатів голосування. Окружний адмінсуд позов Терехова відхилив.

"ОПОРА" звернулася за підтримкою до Центральної виборчої комісії, народних депутатів і дипломатичного корпусу. Першими відповіли посли держав "Великої сімки": вони виступили зі спільною заявою про те, що уважно слідкують за виборами в Харкові. А також вказали на важливість невтручання в роботу незалежних спостерігачів та вчасне реагування правоохоронців на виявлені порушення.

ЦВК витребувала в Харківського виборчкому пояснення щодо перевірки інформації про можливі фальсифікації. Крім того, у ЦВК пообіцяли до наступних місцевих виборів організувати функціонування системи електронного документообігу, щоб мінімізувати людський фактор і забезпечити негайне оприлюднення протоків з кожної дільниці.

"ОПОРА" закликала парламентські фракції розпочати діалог щодо створення Тимчасової слідчої комісії. Відповіді від депутатів поки що не було. Якщо "ОПОРА" відстоює виключно чистоту виборчого процесу, то діями Михайла Добкіна керує виключно політична доцільність. Під час виборчої кампанії він розповідав про те, як з легкістю переможе Терехова. Під час підрахунку голосів його штаб розповсюджував інформацію про невідворотність другого туру і про те, що у першому Добкін здобув понад третину голосів. Після оголошення офіційних результатів Михайло Маркович фактично визнав свою поразку, пообіцявши "зробити роботу над помилками" і з завзяттям контролювати міську владу. Але не пройшло й доби, як його позиція кардинально змінилася – від імені Добкіна до Окружного адміністративного суду Харкова було подано позови до міської ТВК з вимогою перерахувати голоси на 132 дільницях у Новобаварському, Основ’янському, Холодногірському і Слобідському районах. Інтереси кандидата в суді представляє депутат міськради від ОПЗЖ Анатолій Родзинський, який ще влітку обіцяв балотуватися в мери Харкова, але відмовився на користь свого нинішнього клієнта. Частину позовів Добкіна судді вже відхилили.

На що може розраховувати Добкін? Адже навіть за умови гіпотетичного другого туру шансів виграти вибори в нього вже не залишилось. Подолати двократне відставання від лідера перегонів – нездійсненна задача, і жодні технології мобілізації електорату тут не допоможуть. Завдання Добкіна – продемонструвати своїм виборцям готовність боротися, знизити в їхніх очах легітимність результату Терехова та послабити його політичні позиції. Адже до цього вибори в один тур у Харкові вигравав лише попередній мер. І Добкін оскаржує не стільки перемогу Терехова у першому турі, скільки його статус "справжнього наступника Кернеса".

Коронавірус у Харкові: «помаранчева» зона, вакцинація підлітків і випробування ліків від COVID-19

Вибори міського голови відбулися, як і прогнозувалося, в умовах "помаранчевого" рівня карантинних обмежень. Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на засіданні 5 листопада вирішила розширити "червону" зону ще й на Волинську область. Харківська разом із сусідньою Полтавською, а також Чернівецькою і Черкаською областями – залишилися "помаранчевими". Утім, за словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, Харківщина як і раніше залишається "на межі червоної зони", у якій зараз перебувають півтора десятка областей і Київ.

У разі її запровадження робота ТРЦ, закладів харчування, непродовольчих ринків і магазинів буде дозволена лише за умови вакцинації 100% співробітників.
Наразі в Харківській області нараховується понад 35 тисяч людей із діагнозом COVID-19, що потрапили до офіційної статистики. Це на 3 тисячі більше, ніж минулого тижня. Усього ж перехворіли близько 215 тисяч, понад 4850 з них померли.

Ці показники збільшуються щодня. Так само, як і показники вакцинації мешканців регіону. Цього тижня рівень вакцинації в Харківській області перевищив 20%. Наш регіон поки що посідає сьоме місце в Україні, поступаючись сусіднім Сумщині, Полтавщині і Днепропетровщині, а також Київщині, Черкащині і суттєво – місту Києву.

Майже 552 тисячі мешканців Харківщини уже отримали обидві дози вакцини від коронавірусу, 240 тисяч з них – мешканці обласного центру. У мерії уточнили, що найвідповідальніше до свого здоров’я ставлять особи віком від 18 до 64 років – на них приходиться дві третини вакцинованих. Найменше вакцинованих – серед харків’ян, яким більше 65 років.

У жовтні в Україні стартувала вакцинація осіб віком від 12 до 17 років. Станом на 4 листопада першу дозу Pfizer отримали 420 харківських підлітків. У Харкові знову почав працювати мобільний пункт вакцинації на базі автомобіля мобільної амбулаторїі. Протягом цього тижня біля "стекляшки" охочі могли зробити щеплення вакцинами від Pfizer, AstraZeneca чи CoronaVac на вибір у порядку живої черги. Також працюють центри вакцинації у ТРЦ, на ринках, вокзалі і, звичайно ж, у медичних закладах.

Цей тиждень також відзначився стартом клінічних випробувань ліків від COVID-19 в Україні. Пігулки "Ритонавір" від Pfizer і "Молнупіравір" виробництва компанії Merck тестуватимуть на дорослих добровольцях, котрі контактували із хворими на COVID-19. У Харкові випробовування відбудуться на базі Міської студентської лікарні.

ДТП на Одеській: гучні заяви і перші наслідки

Смертельна аварія за участю 16-річного Миколи Харківського поступово стає подією загальнонаціонального рівня. Так само, як свого часу стала ДТП на Сумській, за яку Олена Зайцева і Геннадій Дронов отримали по 10 років позбавлення волі.

Харківській події присвятили випуск рейтингового ток-шоу "Право на владу". В ефірі телеканалу "1+1" свої позиції озвучили депутат Харківської міськради Ігор Черняк, який надає адвокатські послуги родині загиблого Ігоря Носова, а також Олександр Давтян – один представник групи із бізнесменів, які публічно пообіцяли докласти зусиль для забезпечення об’єктивного розслідування та максимально суворого вироку для поки що підозрюваного. Взяв участь у програмі і автогонщик Олексій Мочанов.

Тональність програми була прогнозованою: учасники ефіру говорили про необхідність покарання та наведення ладу на українських дорогах, де щорічно гинуть тисячі людей. Генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила про наміри притягнути до відповідальності батьків підлітка. Адже навряд чи 16-річний Микола міг регулярно користуватися автівкою без їхнього відома. Якщо такий вирок буде винесено, то це стане прецедентом в українській судовій практиці: у справах з подібною фабулою батьків досі не карали.

Тим часом суд задовольнив клопотання поліції про примусовий відбір у Миколи Харківського крові для проведення експертиз. За попередньою інформацією слідства, на момент вчинення ДТП підліток не перебував під дією наркотичних речовин чи алкоголю. Найближчі два місяці підозрюваний таки проведе під вартою: його захист не став оскаржувати запобіжний захід.

Якщо не брати до уваги політичні заяви, слідчі та процесуальні дії, то першим серйозним наслідком резонансної ДТП можна вважати нововведення, яке Міністерство юстиції вирішило обкатати спочатку саме в Харкові. Виконавча служба почала вилучати автомобілі в порушників швидкісного режиму за несплату штрафів. У якості умовного рівня реагування обрали 150 км/год з огляду на небезпеку, на яку наражають учасників дорожнього руху подібні поціновувачі швидкості. У Харкові таких системних порушників нарахували біля десятка, в Києві – утричі більше. У киян є ще трохи часу, щоб сплатити штрафи та змінити стиль їзди – у столиці цю практику обіцяють запровадити одразу після Харкова, а згодом – розповсюдити на всю Україну. У Мін’юсті підкреслили, що тригером для пілотного запуску цієї практики в нашому місті стала ДТП на Одеській.

Цього тижня Жовтневий суд дав максимальний термін – 15 років позбавлення волі – 36-річному харків’янину, який, будучи п’яним, кинув гранату в салон таксі на вулиці Старогригорівській. Лікарям довелося ампутувати водієві обидві ноги, а обвинувачений пояснював свій вчинок "невдалим жартом".

Слідство і суд тривали майже два роки, обвинуваченого визнали винним у замаху на вбивство, знищенні майна (підірваний автомобіль відновленню не підлягає) та незаконному поводженні зі зброєю. Оскільки терміни ув’язнення в Україні не складаються, а поглинаються, фактично його засудили лише за найтяжчою з інкримінованих статей.

Не обійшовся тиждень і без чергових звільнень та призначень, більшість з яких відбулися без якогось суттєвого публічного резонансу. Мажоритарник з Харкова Олександр Бакумов склав повноваження голови парламентського підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності, залишившись звичайним членом правоохоронного комітету Верховної Ради. Голова комітету Сергій Іонушас пропонував депутатам відкласти розгляд заяви на наступний тиждень, його заступник Максим Павлюк просив Бакумова відкликати заяву, а депутатів – не підтримувати її. Декілька депутатів відзначили професіоналізм голови підкомітету, але врешті рішення про його відставку було ухвалене більшістю голосів.

Завершення своєї роботи на посаді Бакумов підсумував словами про те, що "гідність і професіоналізм – це дві якості, про які не варто забувати", а також подякувавши колегам за підтримку та довіру. Про мотиви свого вчинку, так само як і про те, чи існує зв’язок між складанням повноважень і тим, що він не голосував за відставку Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради, Бакумов не коментував, щоб "не нашкодити роботі комітету".

У Харкові зі своєї посади йде Валентина Волік – керівниця апарату Харківської облдержадміністрації. Її місце незабаром займе Вікторія Белявцева, яка 20 вересня склала повноваження голови фракції "Блоку Світличної" в обласній раді. Те, що Белявцева повертається на посаду голови апарату ОДА, стало відомо тоді ж. Волік, до речи, кілька років поспіль працювала в апараті заступницею голови й очолила його, коли ОДА керувала Айна Тимчук.