Натисніть "подобається", щоб слідкувати за KHARKIV Today на Facebook

15 травня, 2021 - 16:22

Тиждень зі смаком. Виборчі перегони і нові охочі балотуватися в мери

Колаж: Микита Лисенко.

До дня виборів у Харкові залишається ще майже півроку. 

Повноцінну агітаційну кампанію зараз проводять лише два потенційних кандидати: секретар міськради Ігор Терехов і колишній міський голова, голова Харківської облдержадміністрації та депутат Михайло Добкін. Але очікувати, що у виборчому бюлетені 31 жовтня харків’яни побачать лише ці два прізвища, не доводиться. Їх буде значно більше. Хтось вичікує вдалий час для політичних заяв, хтось економить ресурси, хтось не втрачає можливості поторгуватися. Адже висування чи невисування когось із кандидатів, їхня поведінка і заяви під час кампанії — це теж технологія, що може вплинути на результати першого і навіть другого турів.

9 травня про наявність мерських амбіцій заявив депутат Верховної Ради попередніх скликань Євгеній Мураєв. Щоправда, заява ця виглядала скоріше як запрошення до переговорів, ніж декларація серйозного бажання очолити місто.

За словам Мураєва, йому ще "потрібно зрозуміти, яким шляхом піде Терехов", і тоді "найближчі два місяці все покажуть".

"Якщо він задобрюватиме господарів, які його пролобіювали, — одне питання. Якщо він робитиме все те, що Гена намітив, — інше питання", — заявив Мураєв журналістам на Меморіалі Слави в харківському Лісопарку.

"Якщо вони "пилитимуть" бюджет, тому що дорвалися, тоді, так, треба буде боротися за місто", — додав ексдепутат, ще раз нагадавши про "два місяці".

Час і місце для заяви він підібрав доволі вдало: Терехов і Добкін намагалися демонструвати електорату максимальну вірність традиціям і повагу до Дня перемоги. І Мураєв чітко зазначив, що  теж може грати на цьому полі. Назвавши покійного мера Геною, політик акцентував увагу на своїх приятельських стосунках із Кернесом, за електоральну спадщину якого воюють Терехов і Добкін.

До того ж, напередодні вийшло соціологічне дослідження компанії SOCIS, згідно з яким у Мураєва в Харкові є аж 11% підтримки. Звичайно ж, претендувати на мерське крісло за наявності більш рейтингових кандидатів ці цифри не дозволяють. Але політично "прокачатись" із прицілом на наступні парламентські вибори, трішки сплутавши карти іншим кандидатам у мери, можна. Тим більше, якщо кампанію профінансує хтось інший. Наприклад давній партнер Вадим Новинський, підходи до якого тому ж Добкіну знайти не вдалося.

На іншому фланзі не вщухають чутки про можливий захід у харківські вибори якогось більш-менш рейтингового політика загальноукраїнського масштабу. Називають навіть ім’я Сергія Притули. Цього тижня чутки навіть почали матеріалізовуватися у вигляді бордів із портретом Притули зі слоганом "Нам тут жити". Що це? Тролінг Михайла Добкіна, котрий на мерські вибори 2006 року йшов із цим же гаслом (і не дійшов до виборів у Києві у 2020, хоча активно збирався)? Дефіцит ідей у технологів і піарників Притули чи їхній натяк на переїзд політика до Харкова? Адже минулої осені на столичних бордах Притули було написано "Я тут живу".

На виборах мера Києва Сергій Притула посів третє місце, отримавши майже 57 тисяч голосів мешканців столиці, або менше 8%. Чи є в нього шанси отримати подібний результат у Харкові?

15 травня розпочалися консультації щодо єдиного кандидата в мери міста від демократичних сил, їхні учасники домовилися зустрітися за тиждень. Свою готовність долучитися до переговорів озвучив харківський осередок "Голосу". "Європейська Солідарність" ще в березні анонсувала висування кандидатури Олега Абрамичева, який уже брав участь у виборах мера.

Обіцяє балотуватися Дмитро Марінін. Але використання ним виключно спільних із Добкіним медіамайданчиків і спрямована проти Терехова риторика дозволяють зробити висновок про його технічну роль у цій кампанії.

Вкладаються в рекламу Аліна Мустафаєва, депутатка міськради з фракції "слуг", а також Андрій Спаський, Андрій Лесик, Анатолій Родзинський і Олександр Фельдман із "ОПЗЖ". Останній до того ж не лише допомагає Добкіну, а ще й кілька місяців тому обіцяв зробити все, щоб у виборах взяли участь якомога більше кандидатів у мери.  

Кого зі згаданих осіб ми врешті побачимо у виборчому списку, покаже час.

Жуков vs Григоренко: серіал триває, рейтинги падають

Запустивши третій сезон серіалу "Повернення проспекту Григоренка імені маршала Жукова", Ігор Терехов намагався здобути прихильність "біло-блакитного" виборця і реноме продовжувача справи Кернеса.

Перші два сезони завершилися програшем мерії в усіх судових інстанціях, незаконність перейменування проспекту Григоренка на честь маршала Жукова підтвердив навіть Верховний суд.

Схоже, що інтерес глядачів до цього політичного шоу потроху вщухає. Влітку 2019 року повалення погруддя радянському маршалу, його пафосне відновлення і не менш пафосне перейменування проспекту Григоренка були топ-темами навіть не місцевого, а загальноукраїнського рівня. Але сьогодні новини про чергове судове засідання у справі про перейменування набирають усе менше переглядів. Судові засідання збирають уже менше преси, а пікети патріотичних партій і організацій стають скромнішими. Схоже, що харків’янам ця тема вже просто набридла.

Тим не менш, Терехов періодично підігріває інформаційне поле заявами про "святе для кожного харків’янина" свято 9 травня, про "героїчного маршала перемоги Жукова", якого слід відділяти від "комуніста Жукова" а також про те, що пам’ятник йому "стояв, стоїть і стоятиме".

Цієї середи у Харківському окружному адміністративному суді відбулося підготовче засідання у справі щодо законності вже третього  рішення міськради перейменування багатостраждального проспекту. Представники мерії просили суд направити до Москви офіційний запит про те, чи дійсно Георгій Жуков був міністром оборони СРСР і членом президії ЦК КПРС. Адже саме через ці факти біографії маршала закон забороняє називати будь-що в Україні на його честь. Але суд клопотання відхилив і призначив початок розгляду справи по суті на 19 травня.

Добкін особисто тему Жукова активно не педалює. За нього відпрацьовують різноманітні блогери, журналісти і Telegram-канали, розганяючи меседж про те, що Терехов грається з націоналістами у піддавки. Мовляв, якби секретар міськради дійсно прагнув повернути ім’я маршала на мапу Харкова, то мав би зробити це бездоганно з точки зору закону. Тому програш Терехова в суді, якщо це станеться до виборів, у Добкіна, скоріше за все, сприймуть зі зловтіхою і словами "а ми ж казали".

Аналогічно технологи Добкіна відпрацьовують намагання штабу Терехова створити у харків’ян відчуття залученості до справи вшанування імені Геннадія Кернеса.

На сторінках "Успішного Харкова" у соцмережах і у Telegram-каналах цього тижня з’явилися опитування щодо найкращої ідеї увічнити покійного мера. Серед варіантів: найменування на його честь парку Горького, встановлення пам’ятника чи навіть перейменування вулиці. Добкінський пул уже назвав це "цинічною наругою над пам’яттю" Кернеса. Риторика та сама: якби дійсно бажали, уже давно увічнили б. Адже в штабі Добкіна мають розуміти, що подібний козир приберігають до виборів.

Катастрофа Ан-26 під Чугуєвом: слідство підбиває підсумки

Цього тижня Державне бюро розслідувань відзвітувало про розслідування катастрофи військового Ан-26 під Чугуєвом. Ця трагедія у вересні минулого року забрала 26 життів військовослужбовців: курсантів і офіцерів  Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Згідно з версією слідства, до катастрофи призвів комплекс причин, серед яких незаконне допущення до польотів в якості членів екіпажу курсантів, які ще не пройшли необхідну програму підготовки, а також надання керівництвом польотів дозволу на зліт і посадку літаків у конвеєрний спосіб. Керівництву польотів також закидають ненадання допомоги екіпажу після відмови двигуна, систематичну організацію польотів "переповнених" літаків, організацію нічних польотів недостатньо підготовлених екіпажів, а також дозвіл вправ, не передбачених Керівництвом льотної експлуатації Ан-26.

У ДБР вважають, що організація конвеєрних навчань була спрямована на економію палива і навчального часу, за яку довелося заплатити людськими життями.

Під час слідства свідчення дали понад 70 свідків і 29 потерпілих: військовослужбовці, родичі загиблих, а також В’ячеслав Золочевський — єдиний курсант, якому вдалося вижити в авіатрощі.

Підозри у цій справі отримали шестеро людей. У тому числі командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов, ексначальник ХНУПС Олександр Туринський — депутат обласної ради від "Блоку Світличної", а також командир військової частини  А4104 і його заступники.

Тисячі гектарів під одним "дахом" й інформаційна безпека Харківщини

12 травня на сайті Кабінету міністрів з’явилося повідомлення про створення нового вищого навчального закладу — Державного біотехнологічного університету. До його складу мають увійти чотири виші: Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, Харківська державна зооветеринарна академія, Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва та Харківський державний університет харчування та торгівлі.

Ініціатором реорганізації виступило Міністерство освіти і науки, що діє в рамках стратегії об’єднання і укрупнення університетів. Для Харкова це уже далеко не перша подібна історія: минулого року до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна приєднали філію Інституту банківської справи, зараз триває процес інтеграції до ХНУ Інституту державного управління. Не відстає від Міносвіти й Міністерство охорони здоров’я: Харківську медичну академію післядипломної освіти приєднують до Медуніверситету.

Але для керівників сільськогосподарських вишів, судячи з усього, ініціатива МОН стала новиною. До того ж не дуже приємною.

У 2012 році уряд Миколи Азарова також намагався укрупнювати університети, але справа об’єднання сільськогосподарських вишів Харкова тоді застопорилася через протидію їхнього керівництва.

Сьогодні в разі реалізації цього проекту керівництво нового Державного біотехнологічного університету отримає контроль над тисячами гектарів землі, призначеної для селекційної та іншої наукової роботи. Але не секрет, що на цій землі, крім власне науковців, працюють ще й приватні агропідприємства.

Окрім повідомлення про створення нового університету, Харків отримав ще одну новину з Києва. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення нарешті призначила свого представника у Харківській області. Ним стала Ірина Панченко, котра до цього обіймала посаду провідного спеціаліста Нацради.

Після звільнення Вікторії Пилаєвої Харківщина майже рік була без представника центрального регулятора, що має слідкувати за дотриманням законності і реалізовувати державну політику в галузі телерадіомовлення.

Важливість цього призначення підсилюється на тлі рішення РНБО  про створення у прикордонних областях державного мультиплексу, що має перекрити "білі плями" в  покритті території українським телесигналом. На базі цього мультиплексу має бути розгорнуто ще й систему оповіщення на випадок надзвичайних ситуацій. Із цим у Харківській області є проблеми, адже покладатися на ресурси дротового радіо у сучасних умовах уже не можна.

Простий текст

  • No HTML tags allowed.
  • Lines and paragraphs break automatically.
  • Web page addresses and email addresses turn into links automatically.