Тиждень зі смаком. Травневе загострення у місті й стрибок до "жовтої" зони
У «червоній» карантинній зоні Харківська область провела менше місяця і цього тижня потрапила до м’якої «жовтої», перестрибнувши "помаранчеву".
Відповідне рішення Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ухвалила 5 травня. Із оптимізмом цю новину зустріли заклади громадського харчування, яким дозволено працювати з 7:00 до 00:00, театри, музеї, кінотеатри, які можуть приймати відвідувачів за умови 50% наповненості. Аналогічні обмеження розповсюджуються і на спортивні змагання.
Але нехтувати протиепідемічними заходами мешканцям Харкова й області все ж таки не варто: Харківщина залишається одним із лідерів за кількістю нових діагностованих випадків COVID-19. Ця хвороба забрала уже понад 2850 життів харків’ян.
Станом на 6 травня в Харківській області вакцинувалися понад 41 тисяча людей, лише 30 із них отримали обидві дози препарату. У Міністерстві охорони здоров’я обіцяють з початку наступного тижня відвідувати регіони з метою контролю за ходом вакцинальної кампанії. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко пообіцяв розібратися із кожним випадком немотивованих відмов охочим зробити вакцинацію. Так само, як і випадки щеплення осіб поза чергою, передбаченою дорожньою картою вакцинації.
Битва за свята
Перша половина травня прогнозовано проходить під знаком боротьби політиків за свята. Створюючи інформаційні приводи різного рівня креативності, можновладці и претенденти на владу намагаються надіслати виборцю сигнал: "я свій", "я такий само, як і ви".
Минулого тижня у харків’ян була можливість ознайомитися рецептами пасок, причому обов’язково "маминими" чи "бабусиними". Хтось обмежився публікаціями на шпальтах агітаційної преси, хтось демонстрував кулінарні таланти під фотокамери. Апогеєм святкової конкуренції стали перегони із доставкою благодатного вогню до Харкова. Із відривом в 11 хвилин у цій "дисципліні" переміг секретар міськради Ігор Терехов, залишивши свого суперника Михайла Добкіна на другому місці. Щоправда, Добкіна чекали в одному з центральних соборів Московського патріархату в Харкові – Благовіщенському. Терехов же попрямував на Салтівку, до Свято-Олександро-Невського храму. Штабісти Добкіна не обіграли розташування храму на території психіатричної лікарні - мабуть, вирішили, що навіть для них це занадто. Але репортерка із питанням "чи можна піаритися не релігії?" Терехова таки чекала.
Наступний акт цієї п’єси – це, звичайно, ж 9 травня. Михайло Добкін завісив місто бордами із обіцянкою "повернути День перемоги". Тут технологи вирішили погратися зі смислами, синхронізувавши цей етап наглядної агітації із розгоном «гарячої новини» із заявою Добкіна про те, що його головна перемога ще попереду.
Що стосується дизайну агітації, то вона в Добкіна вийшла дещо інфернальною. Зірку, з якої виривається полум’я вічного вогню, "з’їли" написи і статична фігура кандидата, і борд став нагадувати афішу до містичного трилера, а не політичну агітацію.
Крім повернення Дня перемоги, Добкін обіцяє нагодувати харків’ян польовою кашею. Щоправда, кількість охочих її спробувати може бути не такою вже й великою: Олександр Фельдман в екопарку пропонує значно цікавіше меню. Та й про епідеміологічну ситуацію забувати не варто попри вихід Харкова з "червоної" зони.
Ігор Терехов вітає харків’ян стриманіше. Його борди витримані у традиційних "регіональних" біло-блакитних кольорах. Напис "Дякуємо за ваш подвиг" нібито адресовано ветеранам Другої світової. Але з урахуванням, що їх у Харкові, за даними мерії, залишилося близько 300, і серйозною електоральною групою вони не є, агітація спрямована на значно ширшу консервативну аудиторію. Їй Терехов демонструє, що святкує саме 9 травня – День перемоги. Геннадій Кернес, починаючи з 2015 року, міг собі дозволити йти у фарватері державної політики, вітаючи харків’ян із радянським Днем перемоги, і з європейським Днем пам’яті та примирення. На травневих бордах тоді можна було побачити і мак пам’яті, і напис 1939-1945 - хронологічні рамки Другої світової війни. Терехов же діє обережніше, щоб не наразитися на додаткову критику з радикально проросійського табору.
Не може не використати травневі дні для піару й "Опозиційна платформа – За життя". Щоправда, представники цієї політичної сили діють не синхронно і зосереджуються на просуванні не партійного бренду, а персонально себе. Голова міської парторганізації Андрій Лесик ще минулого тижня відзначився озеленінням висоти маршала Конєва. До того ж Лесик анонсував недільний автопробіг із червоними прапорами. Цьому діячеві не звикати до свідомого провокування конфліктів, створення відповідної пропагандистської картинки і зображення себе жертвою націоналістів, поліцейських і не тільки. Не слід забувати, що 9 травня – це знаковий день для провокацій російських спецслужб. Ще з четверга медіамережа ГРУ почала розганяти відео із молодиками в балаклавах, які "нищать борди до Дня перемоги у Харкові", підігріваючи ненависть до України й українців. Тому можна лише сподіватися на пильність СБУ в ці дні.
Щоб перебити картинку, яку намагатиметься створити Лесик, Спілка ветеранів АТО проведе власний, патріотичний автопробіг із державною символікою. У свою чергу, органи місцевої влади вже анонсували традиційні покладанні квітів до Меморіалу у Лісопарку. Візьмуть участь у цих заходах і представники "Євросолідарності", "Слуги народу" й інших політичних сил.
Вибори мера Харкова: єдиний кандидат від демократичних сил і передвиборча соціологія
Змагання за електоральну спадщину покійного Геннадія Кернеса і боротьба за голоси "біло-блакитного" виборця диктують логіку кампаній і Ігоря Терехова, і Михайла Добкіна. Намагання секретаря міськради обережно зайти на "помаранчеве" поле поки що призупинилися, ну а Добкіну їх і починати не варто з огляду на бекграунд.
На цьому тлі в Харкові активізувалися розмови про єдиного кандидата від демократичних сил. Протягом квітня просуванням цієї ідеї займалися переважно громадські активісти, представники патріотичних партій, не представлених у місцевих радах, а також депутати міськради від "Блоку Світличної" Дмитро Булах й Ігор Черняк. У другого навіть є досвід участі у мерській кампанії в якості кандидата.
Рідко яка онлайн-дискусія на цю тему обходилася без апелювання до "Європейської Солідарності" і претензій щодо її неучасті у цьому процесі. 5 травня харківський осередок ЄС офіційно оголосив про готовність до переговорів. Зустріч заплановано на 15 травня, модерувати її запросили волонтера і координатора харківського Євромайдану Бориса Редіна.
Прогнозувати результати консультацій поки ще зарано. З одного боку, досвід і пам’ять підказують, що попередні спроби в Харкові завершувалися невдало, ба більше – супроводжувалися гучним биттям горщиків між представниками патріотичної спільноти. З іншого, прийдешні позачергові вибори не матимуть беззаперечного лідера перегонів, здатного виграти в один тур. Крім того, вибори мера не супроводжуватимуться виборами до міськради, і кандидати не гратимуть роль "паровозів" для партійних списків.
Слід також враховувати, що від переліку кандидатів у списку безпосередньо залежатиме і результат першого туру. Наприкінці тижня компанія SOCIS оприлюднила свіже дослідження соціально-політичних настроїв у Харкові станом на кінець квітня-початок травня. Результати опитування можуть вселити оптимізм в Ігоря Терехова.
По-перше, його роботу харків’яни оцінюють краще, ніж решти депутатського корпусу міськради. По-друге, результати дослідження говорять, найвищий серед ймовірних кандидатів рейтинг – у Терехова, а антирейтинг – у Добкіна. За Михайла Марковича у жодному разі не голосуватимуть майже 33% харків’ян, а за Терехова – 13,8%.
У першому турі секретаря міськради готові підтримати понад 31%, а його основаного суперника – майже 22% виборців, які визначилися і збираються прийти на виборчі дільниці.
На третє місце могла б претендувати Юлія Світлична (майже 15%), на четверте – Євгеній Мураєв (11%), на п’яте – Олександр Фельдман (понад 8%). Щоправда, ніхто з них про свої наміри балотуватися ще не заявляв. Підтримка Добкіна Фельдманом не означає, що союзник може претендувати на умовні 8% засновника АВЕКа. Та і 11% Мураєва попри його доволі приязні взаємини з Тереховим – це скоріше резерв голосів для Добкіна.
Таких опитувань ближче до виборів лише більшатиме. Треба дочекатися, коли соціологи уже замірятимуть рейтинги актуальних кандидатів, а не просто відомих чи популярних у Харкові політиків.
Рейтинги політики у всьому світі намагаються підвищити, у тому числі, за рахунок піару та медіа-просування. У квітні харків’яни посіли два "призових" місця у ТОП-10 замовників політичної реклами у Facebook. На шостій сходинці опинилося загальноукраїнське видання RegioNews, котре з березня таргетує на харків’ян рекламу позитивних новин про Добкіна і негативних про Терехова. Десяту позицію посів харківський бізнесмен Дмитро Ніконов, котрий оплачує просування блогу депутатки міськради Аліни Мустафаєвої, яка також зосередилася на критиці Терехова. У цій справі їй іноді допомагає народний депутат від "Слуги народу" Олександр Куницький, помічницею якого була Мустафаєва. Ніконов, до речі, є чинним помічником Куницього на громадських засадах.
Вибори ректора ХНУ ім. Каразіна: троє фізиків і правознавець
Вибори ректора Харківського університету ім. В.Н. Каразіна заплановані на 25 травня. Цей тиждень став останнім, коли охочі могли заявити про свою участь у перегонах: 5 травня завершився прийом документів у потенційних кандидатів. Правом балотування скористалося четверо: декан фізико-технологічного факультету Ігор Гірка, декан юридичного факультету Тетяна Кагановська, декан радіофаку Сергій Шульга і декан фізичного факультету Руслан Вовк.
Отже, про ректорські амбіції заявили троє достатньо відомих фізиків і один правознавець. У Міністерства освіти і науки є 10 днів для затвердження кандидатур, і до 15 травня має бути відомо, які саме імена побачать викладачі та інші університетські виборці у бюлетенях.
Щоправда, не всі потенційні кандидати поки що проявили реальну зацікавленість у перемозі. Найактивнішу кампанію веде Ігор Гірка, він уже встиг провести серію онлайн-зустрічей із викладачами факультетів й активно (на відміну від конкурентів) спілкувався зі ЗМІ. Кагановська, як і Гірка, уже надала для ознайомлення виборцям свою програму і розпочинає проводити агітаційні зустрічі. Решта, схоже, чекають підтвердження від МОН і отримання офіційного кандидатського статусу для початку кампанії.
