Тридцять днів війни у Харкові. Тридцять фотомиттєвостей
Харків стоїть тридцять днів. Місто у російських пропагандистських ЗМІ вже багато разів "брали в оточення". Наші захисники тримаються і не віддали жодного сантиметра харківської землі.
Харків став першим містом-мільйонником в Україні, яке жорстоко бомбардували з повітря, із сусідньої Бєлгородської області, з акваторії Чорного моря. З 24 лютого не було жодного дня, щоб Місто-герой не бомбили. Безпечних районів у місті не лишилося. Авіанальотів зараз практично немає, від них страждає лише стратегічний Ізюм. Це місто на південному сході Харківської області давно порівнюють із Маріуполем: у ньому залишаються тисячі людей без тепла, світла, газу, води, їжі та ліків, під постійними обстрілами. Але окупанти, що зайняли північну частину Ізюму, не дають організувати гуманітарний коридор.
За 30 днів у Харкові та області офіційно від рук окупантів загинуло 323 цивільних та 15 дітей. Але ці цифри не є остаточними (розбори будівель у багатьох районах міста тривають).
Щодня у місті працюють сотні двірників, співробітники комунальних підприємств допомагають із забезпеченням харків'ян, які мешкають у метро. Підземка зараз є домівкою для 15 000 людей. Рятувальники під обстрілами виїжджають у найнебезпечніші райони. Місту вдалося налагодити систему доставки гарячого харчування навіть на "нульовку", у найнебезпечніший мікрорайон Північної Салтівки.
На передову щодня їздять сотні волонтерів, що нагадують величезний мурашник. У місті зруйновано понад 1000 будівель. Але Харківський міський голова Ігор Терехов рефреном повторює: "Ми вистоємо. Ми витримаємо", а потім створюватимемо по суті нове місто.
