Тисячі гривень щодня: у Харкові пацієнти лікуються від коронавірусу за свій рахунок
В обласній інфекційній лікарні родичів просять купувати навіть сміттєві пакети. При цьому в облздраві кажуть: лікарня профінансована на вищому рівні.
Коронавірус в Харкові лікують за рахунок пацієнтів, незважаючи на слова чиновників всіх рівнів про те, що за це заплатить держава. Дорогих препаратів для важких хворих немає взагалі, і родичі змушені витрачати по п'ять з половиною тисяч гривень на один флакон ліків, а таких необхідно п'ять штук за один раз. Волонтери з'ясували, що в лікарні за квітень не витратили ні копійки на закупівлю лікарських засобів. Тим часом, кількість хворих в області зростає, лікарня переповнена, а лікарів не вистачає.
Купіть антибіотики і сміттєві пакети
Родичі пацієнтів, яких лікують від коронавірусу в обласній інфекційній лікарні, не можуть оплатити порятунок своїх рідних: хвороба обходиться в кілька тисяч за день. 12 травня KHARKIV Today писав про Олену Дурсанову, яка збирала гроші на лікування чоловіка Юрія. Для зняття цитокинового шторму (гіпер-реакція імунної системи) йому потрібен був препарат "Актемра", один флакон якого коштує 5500 гривень, а їх потрібно одночасно п'ять штук. На жаль, 14 травня Юрій Дурсанов помер.
Минулого тижня рідні померлого жителя Золочівського району Сергія Шевцова розповідали, що щодня в інфекційній лікарні їм видавали списки необхідних ліків на кілька тисяч гривень.
Стало також відомо, що рідні купували медикаменти і для лікування 86-річного Дмитра Баженова. Він потрапив до інфекційної лікарні минулого тижня, потім його перевели до 13-ї лікарні, а 14 травня повернули до інфекційної. Його онучка надала редакції список препаратів, який видавали в медустанові ще на початку травня, зокрема і коли лікували бабусю (вона, на жаль, померла 6 травня): в ньому не тільки ліки, такі, як антибіотик "Кларитроміцин" і розчин для ін'єкцій "Лазолекс", але й елементарні предмети, наприклад, сміттєві пакети, лейкопластир, баночки для сечі.
"В інфекційній ці горезвісні списки ліків, які ми отримували щодня на суму по дві тисячі. У 13-у лікарню ми прийшли, нам сказали: у нас лікарня всім забезпечена, першу добу ми не купували нічого, взагалі, сказали, що абсолютно все є. На наступні сказали купити тільки кілька препаратів, але поштучно", — розповіла онучка пацієнта Світлана Баженова.
29 квітня директор КП "Харківська обласна інфекційна лікарня" Павло Нартов в ефірі "Суспільного" розповів, що основний препарат, який лікарі застосовують для лікування ускладнень, — "Плаквеніл".
"На початку підвищення рівня захворюваності у нас його було недостатньо, так як в березні у нас не було зареєстровано випадків, і нам дали всього 168 таблеток. Зараз у нас достатня кількість — 1800 таблеток. Ми призначаємо цей препарат. Інші препарати, які прописані в протоколі лікування хворих з коронавірусною інфекцією, поки у нас є, але закінчуються. На першому етапі ми призначаємо все безкоштовно, якщо ліки є в наявності. Ми розповідаємо хворим, є такі препарати, ви можете вибрати", — говорив головний лікар інфекційної.
Волонтери, які співпрацюють з лікарнею, знають від лікарів, що "Плаквеніл" вони намагаються хворим не призначати зовсім. Цей препарат має безліч побічних ефектів, наприклад, може викликати тахікардію, що для пацієнта з важкою формою пневмонії може виявитися смертельним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається в харківській інфекційній лікарні з лікарями і ліками
"Плаквеніл" таблетований, тому коли хворий підключений до апарату ШВЛ, йому нікуди запхнути таблетку. Лікарі не ризикують призначати його пацієнтам, тому що лікування буде гірше хвороби. Тому у лікаря просто немає вибору: або він напише список потрібних препаратів, родичі їх куплять, і він хоча б спробує врятувати пацієнта, або пацієнти у нього помруть. Інших варіантів немає", — розповіла про ситуацію в інфекційній лікарні волонтер Наталія Попова.
За її інформацією, лікарня забезпечена препаратами для хворих легкої та середньої тяжкості, але "важких" антибіотиків катастрофічно не вистачає. Наприклад, всім десяти пацієнтам, які лежать у відділенні інтенсивної терапії, призначили препарат "Меропенем". 13 травня видали 30 флаконів —цього вистачить на 10-денний курс для одного пацієнта. Іншим ліки змушені будуть купити родичі.
За словами члена Харківського антикорупційного центру Павла Новіка, в березні інфекційна лікарня уклала два договори на покупку ліків — антибіотиків та противірусних препаратів на суму 177 000 гривень.
Куди поділися 2 мільйони?
Цієї середи в інфекційній лікарні працювала обласна консультативно-експертна комісія, яка повинна з'ясувати, чи правильно лікують пацієнтів. Про її висновки в облздраві обіцяли розповісти пізніше, але запевнили, що інфекційна лікарня — одна з найбільш забезпечених лікарень в області.
"В інфекційну лікарню виділено 2 мільйони 412 тисяч гривень на закупівлю препаратів. Перелік препаратів, які потрібно закуповувати, визначає директор комунального підприємства. Заявка лікарні на рік по медикаментах більше 3 мільйонів, це на весь рік, в минулому році отримали на мільйон менше. З початку року вже видали 2 мільйони 412 тисяч, є великий благодійний момент. Загалом на лікарню витратили більше 17 мільйонів", — запевнив директор департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації Вадим Іванніков.
Волонтер Олена Шержукова займається моніторингом витрат медичних установ. Вона каже: за час епідемії інфекційна лікарня витратила дуже мало грошей, в основному — на маски і кисень.
"Я займаюся аналізом даних Рахункової палати. Згідно з цими даними, 22-а інфекційна лікарня з медикаментів не закупила нічого. Вони витратили за березень і квітень 459 тисяч, в основному витрачали на кисень, купили чотири тисячі респіраторів, ще чотири тисячі їм передали", — пояснила волонтер KHARKIV Today.
При цьому Харківська область — в лідерах серед регіонів за витратами на боротьбу з COVID-19. За даними Рахункової палати, на це витратили 109 мільйонів, 85% — з місцевих бюджетів. Олена Шержукова звернулася до лікарів харківських лікарень з проханням писати про залишки медичних препаратів на сайті e-liky.in.ua, який був створений спеціально для моніторингу ситуації, щоб у харків'ян було розуміння того, що є в лікарнях, а чого немає.
"Онкоцентр викладає навіть ті крихти, які вони отримують від благодійників, і ми бачимо, що туди потрібно відвезти. Ми пояснюємо це головним лікарям вже два роки: якщо ми бачимо ваші залишки, бачимо, що у вас нічого немає, ми будемо за вас", — каже Олена.
Поки тільки три з 17 опорних лікарень Харківської області зареєструвалися на сайті і звітують про витрату медпрепаратів.
Пацієнти прибувають, лікарі звільняються
Фінансувати лікування від коронавірусу обіцяли представники влади всіх рівнів — від президента Володимира Зеленського до мера міста Геннадія Кернеса. На ділі допомогою хворим і лікарям займаються тільки волонтери та добровільні благодійники.
"Ми звертаємося до депутатів, щоб вони допомогли налагодити цей контроль. З приводу випадку Юрія Дурсанова зверталися до народного депутата Юрія Здебського. Він сказав, що у нього грошей немає, але ми не просимо грошей, ми просимо депутатів змусити державу працювати, ми їх для цього обирали", — говорить Олена Шержукова.
На початку квітня головними борцями з коронавірусом себе оголосили міський голова Геннадій Кернес і олігарх Олександр Ярославський. Але зараз, коли журналісти запитують у них, де хворим брати гроші на дорогі ліки, "борці" умивають руки.
"Лікарські засоби — це вина тих компаній, які взяли на себе відповідальність за їх поставки на територію нашої держави. Ці питання потрібно ставити народним депутатам і міністру охорони здоров'я, а також голові адміністрації Харківської області", — заявив Геннадій Кернес.
Олександр Ярославський — приватна особа і за медицину ні на якому рівні не відповідає, його допомога в закупівлі тестів була добровільною і цим він обмежиться.
"Ми обіцяли порвати коронавірус, і ми його порвали. Я привіз в Україну завдяки Джеку Ма тести, ми відкрили Україні, що таке ПЛР-тести, ми в Харків привезли костюми одноразові і масок не один мільйон. Для менеі головне, щоб у людей були ПЛР -тести, у лікарів були одноразові халати і маски, ось цим я і займався. Я сьогодні не стежу за тим, скільки хворих, я не чую, що люди караул кричать і у нас є проблема в Харкові", — так відповів Ярославський на питання журналістів, чи збирається він допомогти інфекційній лікарні з ліками.
Крім волонтерів, лікарі залишилися з пандемією один на один. Багато хто не витримує напруги і звільняється. Це стосується не тільки інфекційної лікарні, а й інших медустанов, де є випадки зараження COVID-19 серед персоналу.
"Проблема дефіциту кадрів стоїть гостро, з початком епідемії ситуація погіршилася. Умови роботи, зарплата і атмосфера з огляду на ризики зараження призводять до того, що частина співробітників лікарні пише заяви на звільнення. Люди цілими відділеннями відмовляються працювати в подібних умовах", — розповіла KHARKIV Today медсестра з 8-ї міської лікарні.
Відділення реанімації в цій лікарні зараз закрито через те, що кілька співробітників заразилися коронавірусом, інші як контактні зобов'язані знаходиться на самоізоляції. Тому проблема кадрів загострилася ще більше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виплати медикам Харківської області за коронавірус: чому немає і коли будуть
Лікарі з інфекційної лікарні анонімно кажуть про те, що навантаження на кожного з них у багато разів зросло. Зараз на 200 ліжок в лікувальному закладі знаходиться 199 пацієнтів. Лікарі не встигають заповнювати карти новоприбулих, яких перевезли із закритої 13-ї лікарні. Відсутність обіцяної міністром 300% надбавки до зарплат деморалізував колектив ще більше. Проте, медики не наважуються відкрито говорити про свої проблеми.
"Медицина в Україні — це окрема каста людей. Якщо ви заговорите, вас не просто звільнять, вас до будь-якої іншої лікарні не візьмуть як ненадійного співробітника, який згодом може заговорити про ті проблеми, які є в лікарнях. Медик втратить не просто роботу, він втратить 10 років навчання і все своє життя", — пояснила ситуацію в лікарнях Наталія Попова.
А поки лікарів стає все менше, хворі прибувають. 13 травня Харківська область стала першою за приростом хворих (49 осіб). У міськраді припускають, що вийти на плато зможемо тільки до кінця травня.
Автор: Олена Павленко
