Медична реформа 2.0. Що буде з лікарнями Харкова та області після 1 квітня?
Цієї весни стартує другий етап медреформи. Лікарні укладатимуть договори з Нацслужбою здоров'я і отримуватимуть гроші не за ліжко-місце, а за надані послуги. KHARKIV Today разом з очільницею Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторією Мілютіною розбирався, що буде з лікарнями, поліклініками, лікарями та пацієнтами.
З медичною реформою пов'язано чимало міфів. Головні лікарі побоюються, що лікарні закриють, лікарі - звільнень, пацієнти - того, що ніде буде лікуватися. Насправді, зміни торкнуться скоріше того, що на лікування одних хвороб витрачатимуть більше, а інших - менше.
Пацієнти платитимуть меньше
Прийнято вважати, що в Україні — безкоштовна медицина, однак це давно не так. У 2018 році Світовий банк проаналізував українські витрати на охорону здоров'я. Виявилося, що 54% надходжень до системи йде від приватних осіб. Це — перерахування в різні фонди, купівля ліків і медпрепаратів. Тільки 45% становлять державні витрати.
Друга частина медреформи передбачає, що в лікарні, як і в поліклініки зараз, "гроші прийдуть за пацієнтом". На медичні послуги в бюджеті України передбачили 72 мільярди гривень на 9 місяців поточного року. Це — на 20% більше, ніж минулого року. Але це не означає, що лікування всіх хвороб фінансуватимуть краще.
Головні напрямки
У Міністерстві охорони здоров'я визначили п'ять головних напрямків, які будуть фінансувати в першу чергу. Це — лікування гострих інфарктів та інсультів, рання діагностика онкології, пологи та медична допомога новонародженим. Три головні причини смертності в Україні — інфаркти, інсульти та рак. У той же час, на лікування онкологічних захворювань держава витрачає менше, ніж на лікування, наприклад, туберкульозу.
"В середньому на лікування одного хворого на туберкульоз йде 100 тисяч гривень на рік, на одного онкохворого виділялося близько 9000. Але онкологічні захворювання — другі за смертныстю серед українців після серцево-судинних", — пояснила Вікторія Мілютіна.
Відтепер на лікування одного онкохворого витрачатимуть близько 18 000 гривень на рік, 19 500 гривень йтиме на лікування одного інсульту, 15 800 гривень — на лікування інфаркту.
Що стосується допомоги при пологах, то фахівці порахували, що пологи в Україні обходяться, в середньому, в 4000-8000 гривень, в залежності від складності та укомплектованості лікарні.
"Все залежить від лікарні. У Білгород-Дністровській ЦРЛ (Одеська область. — Авт.), наприклад, пологи коштують 12 400 гривень — їх там дуже мало, персонал втрачає кваліфікацію, 40% новонароджених отримують ускладнення. В 20-ти кілометрах є інша лікарня, де приймають 1000 пологів на рік, їх собівартість 3000-4000 ", — пояснює очільниця регіонального департаменту НСЗУ.
Тепер на кожні пологи з держбюджету піде 8500 гривень.
Вимоги до лікарень
Щоб отримувати ці гроші, лікарням необхідно укласти договір з НСЗУ на надання певних видів медичної допомоги. Всього таких видів — 26, але харківські лікарні, в основному, подають заявки на шість-сім напрямків. Це пояснюється тим, що багато клінік спеціалізуються на лікуванні певних хвороб, а що стосується районних лікарень, там часто не вистачає лікарів та медичної апаратури, щоб відповідати вимогам НСЗУ і отримати від Служби гроші.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми відходимо від ери псевдобезкоштовної медицини"
Наприклад, щоб отримати право лікувати інфаркт міокарда, лікарні необхідно мати як мінімум чотирьох карділогів та чотирьох анестезіологів у штаті, а також реаніматолога і лабораторію, в якій можна зробити мінімум 10 різних аналізів. Така ж ситуація й з пологовими відділеннями. Вони обов'язково повинні мати мінімум два пологових зали, палати інтенсивної терапії новонароджених, в медустанові повинні працювати три гінеколога і три анестезіолога. Такі умови можуть бути тільки в опорних лікарнях області. А ось робити мамографію можна де завгодно: для цього потрібен лише лікар-рентгенолог і мамограф.
Нікого не звільнять
Вікторія Мілютіна розвіяла побоювання лікарів про те, що після 1 квітня багатьох звільнять. Особливо цим стурбовані працівники фтизіатричних та психіатричних лікарень. Начальниця регіонального департаменту НСЗУ розповіла, що ці медзаклади не закриватимуть, але протоколи лікування переглянуть.
"Лікування туберкульозу в більшості закладів України неефективне і небезпечне для епідеміологічної ситуації. Лікування в стаціонарі неефективне, бо це призводить до додаткового інфікування хворих. Наші заклади отримують сучасні препарати, при двотижневому прийомі яких людина перестає виділяти бактерію туберкульозу, але хворого не виписують у зв'язку з тим , що у нас фінансується ліжко-місце, а тому його треба заповнювати. Людину утримують в стаціонарі, це призводить лише до додаткових витрат бюджетних коштів ", — говорить Мілютіна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харьківський лікар увійшов у робочу группу з реформування системи охорони здоров'я
Це стосується і психіатричних стаціонарів. Поки невідомо, чи доведеться лікарям міняти місце роботи або її формат у зв'язку з тим, що в деяких лікарнях закриють певні відділення. Є досвід сусідньої області. Минулого року другий етап медреформи в якості експерименту провели в Полтаві. За словами Вікторії Мілютіної, там звільнили жодного медика, скоротили кількох водіїв.
Лікарні не закриють
У НСЗУ вважають, що жодна лікарня в Харківській області не буде закрита після старту другого етапу медреформи. Майже всі вони вже подали заяви до регіонального департаменту на отримання фінансування. До цього майже всі пройшли процес автономізації — тобто, стали неприбутковими комунальними підприємствами.
"Дві установи — ще в процесі автономізації. Це — Обласна стоматполіклініка, та Обласна дитяча клінічна лікарня №1", — говорить Мілютіна.
Що стосується першого етапу реформи, він триватиме паралельно з другим — тобто, жителі області, які ще не підписали декларацію з сімейним лікарем, можуть це зробити в будь-який час.
Автор: Олена Павленко
