Хто з ким проти кого: формула нової Харківської обласної ради
В Україні ще не було місцевих виборів, які за рівнем конкуренції і напруженням пристрастей прирівнювалися б до національних кампаній. Завдяки децентралізації відбувся перерозподіл повноважень і фінансів в громадах, потягнулися і амбіції гравців вищого рівня до облрад.
До Харківської облради нового скликання зайшло мало випадкових людей. Серед 120 депутатів не відшукаєш весільних фотографів чи тамади. Здебільшого це досвідчені гравці, яким цікаво бути задіяними в процесах або сидіти на "потоках", так звані "червоні" директори, чиновники, їхні діти або онуки. Тільки зрідка зустрічаються безробітні або, наприклад, директор районної спортивної школи. В обласній раді зважаючи на її вирослий статус захотіли працювати навіть кілька народних депутатів минулих скликань.
Статусність обласної ради донезмоги загострила питання обрання голови. На поверхні — кілька груп впливу, які хочуть бачити в президії своїх людей. Місць всього три, а претендентів набагато більше. У боротьбу включилися навіть ті фракції, які за логікою не можуть ні на що розраховувати, отримавши від виборця 8-11% в облраді.
Формула обласної ради та його керівництва залишається "підвішеною" ще й тому, що котрийсь-там запобіжник, голова Харківської обласної державної адміністрації, був замінений Офісом президента в неслушний момент — через місяць після виборів. Олексій Кучер втратив довіру і карт-бланш в команді Зеленського. Зараз в терміновому порядку його справи приймає Айна Тимчук. Чиновниця зі стажем, управлінець "вісімдесятого левела", як називають нову голову Харківської облдержадміністрації, вже почала вибудовувати діалог і з політичними елітами. Часу до сесії 11 грудня залишається мало, а зацікавлених осіб багато.
ГОЛОВНІ ГРАВЦІ
Блок Кернеса отримав право завести до нової облради 46 депутатів. Завдяки фінансовим, адміністративним і медійним ресурсам в період своєї виборчої кампанії він отримав примарну більшість. Але вона не дає ні першорядного права посадити свого голову до президії, ні дістати монобільшість для прийняття рішення в залі. Тим більше, що навіть у цій групі є кілька видових підгруп. Відсутність Геннадія Кернеса в місті 100 днів тільки посилює внутрішньовидові відносини.
Так, в іменному блоці "успішного" мера Харкова є групи, орієнтовані на його першого заступника Ігоря Терехова і його бізнес-партнера Ігоря Котвицького, близького друга міністра Арсена Авакова. Сергій Чернов, чинний голова Харківської обласної ради, є фронтменом ще однієї групи у фракції. Є свої люди в цьому об'єднанні і у депутата двох скликань Олега Каратуманова. Народний депутат VIII скликання Володимир Кацуба зайшов до облради, але потім відмовився від мандата, хоча зберігає вплив і силу у вигляді декількох "багнетів". Є підгрупа депутатів, орієнтована на Олександра Ярославського і його кандидата на місце першого заступника голови обласної ради Степана Масельського.
Орієнтована на проросійського виборця ОПЗЖ на чолі з "другом" Юрія Бойка Ігорем Райніним очікувано взяла багато мандатів — 29. На чолі з Райніним і Володимиром Скоробагачем вони дуже наполегливо хочуть брати участь в коаліціаді нової обласної ради і готові заради місця в президії на багато ситуативних союзів. На лідерів регіонального осередку ОПЗЖ орієнтована половина депутатів. Свої групи в цій фракції є у нардепа Дмитра Шенцева і Олександра Давтяна. Вдалося завести до цієї партії своїх людей і людині, близькій до "зелених". Володимир Литвин всю кампанію непублічно працював на штаб команди Зеленського і паралельно в зворотному, опозиційному, напрямку.
Харківська "Слуга Народу" на тлі тотального падіння довіри до партії президента отримала в обласній раді 17 місць. Тут поки зберігається єдність, хоча депутати орієнтовані на кілька груп впливу. Найбільше — на людину, яка з весни 2019- го була головним куратором "зелених", експрикордонника Вадима Слюсарева. Незважаючи на звільнення Сергія Трофімова з ОП, Слюсарев залишається сильним гравцем. Паритет за кількістю орієнтованих мандатів у народного депутата VIII скликання Романа Семенухи (він також увійшов до облради) і того ж Володимира Литвина. Своїх представників до облради завели і голови декількох ОТГ, якими керують люди Зе.
Блок Світличної теж хотів би отримати свою людину на трибуні облради. В складчину з іншим проєктом Райнін, ОПЗЖ, вони могли б диктувати свій порядок денний. Хоча для виду поки зберігають різноспрямовані погляди. У Юлії Світличної в облраді 17 депутатів, і всі — її віддані люди.
Ідейними і не тільки донорами харківського осередку партії Порошенка, яка на виборах 25 жовтня викликала фурор і взяла 11 мандатів в облраді, є також кілька людей з різноманітним політичним бекграундом. В ЄС зосередилися люди бувалого політика і бізнесмена Олександра Давтяна, згаданих раніше Романа Семенухи і Володимира Литвина, а також орієнтовані виключно на київську Ірину Фріз. Представники групи не претендують на голову Харківської облради, але відкриті до інших пропозицій.
ГРАТИ В ДОВГУ
Поки тільки дві партії відкрито заявили про свої претензії на голову обласної ради. Креатура від Блоку Кернеса на посаду голови облради — Сергій Чернов. Його призначення, за чутками, нібито навіть підтримали в Офісі президента. Ця політсила озвучила ім'я своєї людини на першого заступника — Степана Масельського. "Слуга Народу" назвала тільки Тетяну Єгорову-Луценко в якості голови облради. Вона після тривалого протистояння з Олексієм Кучером і вимушеного лікарняного повернулася до роботи. Позиції партії президента, який не став приїжджати на подання губернатора в епоху коронавірусу, все ще сильні, а заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко намагається виправити всі помилки в регіонах, допущені його попередником Сергієм Трофімовим.
Зрозумілим є одне: моноліту ні в Харківській міській, ні в Харківській обласній радах зразків 2020-2025 років не буде. Ці кейси стануть прелюдією до довгого забігу під назвою "вибори мера Харкова 2025 року". Натомість будуть формуватися вузькі і широкі коаліції: одні — для вирішення питань, інші — щоб "фонити". Кому яку роль відведуть, не в останню чергу залежить від Айни Тимчук.
