Грошей не вистачило: як лікарні Харкова переживають другий етап медреформи?
З 1 квітня стартував другий етап медреформи. Уже через місяць президент сказав, що план не годиться і його мінятимуть. Харківські лікарі просять в першу чергу переглянути тарифи.
4 травня Володимир Зеленський заявив: медична реформа пішла кудись не туди. За задумом, гроші повинні були прийти в лікарні слідом за пацієнтом, але на ділі багато лікарень не можуть знайти кошти навіть на зарплати. Президент доручив реформу переглянути. "Нам потрібно не згортання реформи, а її поліпшення. Визнання помилок і їх виправлення", — заявив Зеленський.
Слідом за президентом до народу звернувся міністр охорони здоров'я Максим Степанов і визнав: проблема є.
"Медреформа в тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників і закриття 332 лікарень. Все це — через дефіцит фінансування",— розповів Степанов і пообіцяв підняти зарплати для 400 тисяч медиків вже в цьому році.
Зарплату платять, але лікарі звільнились
На першому етапі медреформа торкнулася сімейних лікарів: вони почали укладати договори з пацієнтами і отримувати гроші від Нацслужби здоров'я (НСЗУ) в залежності від того, скільки людей обслуговують. У НСЗУ залишилися задоволені, від сімейних лікарів скарг було небагато. У 2018 році середня зарплата сімейного лікаря в Харківській області становила 15-16 тисяч гривень.
Другий етап реформ стосувався профільних медзакладів. Лікарні повинні були укладати договори з НСЗУ і отримувати фінансування з бюджету не за ліжко-місця, а за тих пацієнтів, яких вони вилікували. У Нацслужбі здоров'я обіцяли, що ті часи, коли лікарям треба було доплачувати зі своєї кишені за кожну маніпуляцію, незабаром відійдуть у минуле, і гроші платників податків повернуться їм у вигляді наданих послуг.
Починалося все досить бадьоро: на перші 9 місяців 2020 року на медицину передбачили 72 мільярди гривень, що на 20% більше, ніж в минулому році. На практиці ж деякі галузі залишилися недофінансованими. Першими з нестачею грошей зіткнулися туберкульозні та психіатричні диспансери. Специфіка їх така, що поставити лікування "на потік" не вийде: пацієнти в установах лікуються довго, їх кількість стабільна, тобто багато на них не заробиш.
Лікарів "Харківського психоневрологічного диспансеру №3" ще в лютому попередили, що можливе скорочення зарплат. За підсумками квітня зарплату виплатили в повному обсязі, але багатьох медиків довелося звільнити. За рішенням сесії міської ради об'єднали два міських психоневрологічних диспансери — №3 та №16.
"У процесі об'єднання багатьох співробітників звільнили. В основному пенсіонерів, але це були найдосвідченіші лікарі та медсестри", — розповіла KHARKIV Today лікар-психіатр диспансеру №3 Ірина Гончарова. За її словами, в цілому пішло більше 20 осіб.
Інші психдиспансери в Україні опинилися в такій же ситуації. В кінці квітня до МОЗ звернулися члени Асоціації психіатрів України з проханням додати грошей на зарплати, тому що після реформи вони отримали від 12 до 20% коштів від потреб.
"Їх всіх поставили не просто на межу виживання, вони поставлені на межу повного закриття і звільнення, зокрема медичних працівників", — визнав керівник МОЗ Максим Степанов і пообіцяв виправити ситуацію, правда, не сказав, як.
"Жоден не отримав менше 6 тисяч"
Харківській області ще пощастило: вона увійшла в топ-5 регіонів, яким дали найбільше грошей на другий етап медреформи. Згідно з даними НСЗУ, харківські медустанови спеціалізованої та екстреної допомоги отримали понад 292 мільйони гривень. Більше дісталося тільки Львівській, Дніпропетровській областям та Києву. Але кошти ці розподілилися по-різному. Наприклад, "Обласній туберкульозній лікарні №2" дали менше всіх — тільки 39,5 тисячі гривень. Найбільше отримав "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" — 32 мільйони 734 тисячі гривень. У "швидкій" кажуть: поки на все вистачає.
"Зарплати я виплатив, премію дав, жоден з водіїв "швидкої" не отримав за квітень менше 6 тисяч гривень. Зараз нам в зв'язку з пандемією всі допомагають. Вчора нам подарували апарат ШВЛ, сьогодні принесли 80 щитків, це все залишиться на майбутнє, все це стане в нагоді", — повідомив KHARKIV Today директор Центру Віктор Забашта.
Обіцяні 300% надбавки лікарям поки не заплатили. За словами керівника "Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", поки немає навіть розуміння того, хто повинен дати ці гроші: НСЗУ, МОЗ чи місцеві бюджети. Є деяке нерозуміння і в області господарських відносин. Наприклад, Центр орендує майже всі свої приміщення у місцевих рад, зараз за цю оренду "швидка" не платить, але в майбутньому, швидше за все, доведеться якось вести взаєморозрахунок, якщо вже лікарні призначені господарюючими суб'єктами.
"Раніше було спокійніше, тому що ми чітко знали, яка сума прийде на медикаменти, яка на зарплати. Але нам вже діватися нікуди, механізм уже запущено, люди працюють, тому потрібно просто розвивати систему НСЗУ. Президент сказав, що 75 гривень за виклик для "швидкої допомоги" мало, тому, сподіваюся, будуть якісь доопрацювання в плані розрахунків", — говорить Забашта.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медреформа 2.0. Что будет с больницами в Харькове и области после 1 апреля?
В "Харківському обласному центрі онкології" в цілому задоволені тим, як проходить медреформа (медзаклад отримав майже 12 мільйонів). Але ситуація в онкології відрізняється від області до області.
"Поки складно про щось говорити, ми попрацювали тільки місяць. Цей принцип дозволить піти від корупційних складових, які були між облздравами, обладміністраціями та облрадами. Але я знаю, що в деяких областях фінансування онкоцентрів зменшилося, тому що обласна влада давала більше грошей, ніж у нас. Ми ж всі роки були недофінансовані, гроші нам раніше давали за залишковим принципом", — говорить директор онкоцентру Денис Скорий.
За його словами, нова система фінансування однозначно краща за стару, хоч і пробуксовує в певних місцях в перший місяць.
Завдання №1: переглянути тарифи
Навіть у відносно благополучних медустанов є питання до медреформи. У тому ж "Харківському обласному центрі онкології" говорять про брак грошей на цілі напрямки.
"Денний стаціонар, хірургія недофінансовані дуже сильно, гематологія. Ми написали звернення до Міністерства, сподіваємося, там приймуть виважене рішення", — розповів Денис Скорий.
Про необхідність розрахувати адекватні ринкові тарифи говорять і лікарі-психіатри.
"Я вважаю, що потрібно провести аудит медичної галузі, щоб розуміти, що у нас є, що працює. Внести зміни до закону про автономізацію медустанов, так як він привів до повної сваволі безконтрольності головних лікарів. Потрібно ліквідувати НСЗУ як зайву бюрократичну структуру", — вважає Ірина Гончарова.
До ліквідації Нацслужби здоров'я, втім, справа поки не дійде, як і не збираються в МОЗ зупиняти медреформу. Йдеться тільки про перегляд фінансування, про яке так просять лікарі.
"Процес не відкочується. Уже 1600 лікарень по всій Україні уклали договори. Міністр просто озвучив своє бачення бюджетного процесу", — заявила KHARKIV Today директор міжрегіонального Північного департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна.
Міністр охорони здоров'я пообіцяв, що гроші будуть. За його словами, лікарні профінансують з бюджету 2019 року. Таким рішенням не дуже задоволені в Харківській міськраді.
"2019 рік нас ніяк не влаштовував, був великий дефіцит у фонді заробітної плати, на розвиток практично нічого не залишалося, те ж саме було і в 2018 році. Але і новий підхід вимагає осмислення. Тарифи на надання медичних послуг занижені до неподобства. Вони спочатку порахували тариф, а потім написали протокол, а треба було все навпаки. Нас практично загнали в реформу, не давши підготувати фінансову подушку, щоб пом'якшити перехідні моменти, ми стали босими ногами на голу підлогу", — прокоментувала ініціативи міністерства заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров'я та соцзахисту Світлана Горбунова-Рубан.
Зараз експертна група міськради готує свої пропозиції до МОЗ, першою з яких буде перегляд тарифів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікарям пообіцяли підвищити зарплату вже з липня
Крім економічних складнощів, перший місяць медреформи показав і юридичні нестиковки. У Харківській обласній експертній групі підтримки медреформи вважають, що протоколи лікування потребують уточнення: зараз, наприклад, невідомо, що робити, якщо НСЗУ закупила ліки, а пацієнт вибрав інше, або пацієнт вибрав лапароскопію замість порожнинної операції за протоколом.
"Ми також зіткнулися з тим, що в деяких областях не працює принцип вільного вибору пацієнтом медустанови. Облздрави встановили маршрут, по якому "швидка" везе хворих тільки в певні лікарні, а в інші, які теж уклали договір, вони тепер просто не доїжджають, хоча пацієнти самі туди хотіли б. У Сумській області приходили такі скарги і в Харківській. Але це, думаю, просто самоправство місцевої влади", — розповіла KHARKIV Today Олена Хитрова, юрист Харківської експертної групи підтримки медреформи.
Експерт вважає, що всі труднощі, що розкрилися в перший місяць медреформи — це проблеми росту. Повноцінний перехід на нову систему запланований лише у 2021 році, а тому і у чиновників, і у лікарів, і у пацієнтів є час підготуватися.
Автор: Олена Павленко
