Андрій Волянський: "Через два-три сезони ми звикнемо до коронавірусу"
Лікар-імунолог розповів, коли чекати піку епідемії, скільки хворих в Україні може бути насправді і коли людство виробить імунітет проти COVID-19.
Епідемія коронавірусу в Україні не йде на спад. Щодня лікарі фіксують 400-500 нових випадків. Кабінет міністрів продовжив карантин до 12 травня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль закликає українців готуватися до того, що обмеження розтягнуться мінімум на два роки. KHARKIV Today поговорив з лікарем-імунологом вищої категорії, завідувачем лабораторією імунореабілітологіі Інституту імунології та мікробіології ім. Мечникова Академії медичних наук України Андрієм Волянським про те, чого нам очікувати від епідемії, коли вона закінчиться і як діє карантин на поширення коронавірусу.
"Українці з вірусом поки не знайомі"
— Андрію Юрійовичу багато харків'ян зараз стверджують, що перехворіли коронавірусом ще в січні-лютому. Деякі лікарі відзначають підвищену кількість пневмоній на початку року. Чи може бути таке, що Харків пережив першу хвилю ще взимку?
— У холодну пору року завжди збільшується кількість пневмоній і респіраторних захворювань. Те, що це був коронавірус, все-таки малоймовірно, тому що занадто незвичайні прояви цього вірусу, перебіг захворювання відрізняється від того, як проходять інші вірусні пневмонії. Думаю, Україна поки ще не боліла коронавірусом. У березні відбулося перше знайомство.
— В уряді кажуть, що пік епідемії в Україні припаде на перші два тижні травня? Ви з цим згодні?
— Складно сказати. По-перше, що вважати піком? На мій погляд, пік — це коли швидке зростання змінюється повільним. Цей процес ми вже пережили, на початку квітня кількість інфікованих збільшувалася на 10% щодня, сьогодні вже менше, приблизно плюс 8% кожен день. Зростання може бути пов'язане з великодніми святами, воно, безумовно, буде. Протягом декількох місяців в Україні буде зростати кількість інфікованих.
— Навіть влітку?
— Звичайно, якщо на сьогодні ми маємо умовно 400-500 нових інфікованих щодня, але влітку ця цифра буде набагато меншою.
— Чи зможе Україна незабаром повністю перемогти коронавірус, як це зробив Китай?
— У Китаї щодня фіксуються нові випадки, але їх небагато, протягом квітня — в межах ста на добу. В Україні це зниження, звичайно, відбудеться. Питання в тому, що далі. В Україні зафіксовано трохи більше шести тисяч хворих, а це всього лише соті відсотка населення. Це дуже маленька цифра. Українці з вірусом поки не знайомі. Ми можемо припустити, що реальна цифра в кілька разів вища, можливо — в десять разів, і це не 60, а 600 тисяч. Це цілком ймовірне припущення, тому що у багатьох інфікованих немає симптоматики.
— Чому багато людей переносять коронавірус безсимптомно? Це специфіка COVID-19?
— Це властиво всім респіраторним вірусам. Багато гострих респіраторних інфекцій, зокрема коронавіруси, можуть переноситися з мінімальною симптоматикою або взагалі без неї, що ми, наразі, і спостерігаємо. Нічого унікального немає.
"Ми не дозволяємо здоровим людям зустрічатися з вірусом"
— Деякі хворі кілька разів роблять тест на коронавірус і спочатку отримують негативний результат, але потім він, все-таки, підтверджується. Чому експрес-тести так часто "помиляються"?
— У лабораторній діагностиці коронавірусної інфекції є два основних дослідження: визначення антигену, або шматочка вірусу, і визначення антитіл до вірусу. І ті, і інші аналізи можуть бути помилково негативні. Наприклад, у пацієнта взяли мазок із зіву і носа, але взяли неправильно і отримали помилково негативні результати. Або фрагменти, що містять збудник, не потрапили в мазок — теж буде негативний результат. Може бути таке, що вірусу дійсно мало, що дасть негативний результат. Те ж саме -— в аналізі крові: буває так, що концентрація низька, але пацієнт вже інфікований. Антитіла можуть вироблятися в низьких кількостях. Імовірність того, що аналіз потрібно перевіряти ще раз, висока.
По суті, це стосується будь-якої інфекції. Завжди є ризик хибно позитивних і помилково негативних результатів. Будемо сподіватися, що діагностика по крові буде більш поширеною. Тоді можна буде точно визначити, яка частина населення вже зіткнулася з коронавірусом і виробила антитіла.
— Питання про колективний імунітет. Скільки часу знадобиться, щоб ми його виробили?
— Найрізноманітніші оцінки. Я вважаю, що від року до трьох років. Це залежить від дуже багатьох чинників, в першу чергу, від виробництва вакцини. Вакцинація — кращий спосіб імунізації населення. По-друге, це буде залежати від карантинних заходів. Якщо карантин жорсткий, як зараз, буде мало інфікованих, але є і зворотний бік медалі — мало імунних. Тобто, ми не дозволяємо здоровим молодим людям і дітям зустрічатися з вірусом, на нього відповідати і не створюємо захищений імунний прошарок населення, який захищає себе та інших.
— Як ви ставитеся до карантину? Чи потрібен був такий жорсткий локдаун, небачений в історії? Це допомогло?
— Швидше за все, карантин вплинув на кількість нових інфікованих. Але ми не знаємо, як було б, якби карантину не було. Майже всі країни світу запровадили пакет ізоляційних заходів, порівнювати ні з чим, але, безумовно, свою роль карантин зіграв.
— COVID-19 мутує?
— Так, у коронавірусу вже є досить багато різновидів, близько двох тисяч ізолятів, які об'єднали в групи А, В і С. Але всі ці варіанти коронавірусу схожі, немає принципових відмінностей між його різними гілками.
— Чи стануть коронавіруси для нас такою ж звичною інфекцією, як грип?
— Безумовно, через два-три сезони ми звикнемо до коронавірусу.
Автор: Олена Павленко
